Черкаські ведучі "Євробачення" Олександр Скічко та Володимир Остапчук розповіли про те, як готувалися до конкурсу, своїх фаворитів серед попередніх переможців та за що вони люблять наймасштабніший пісенний конкурс Європи.

Своїми думками ведучі ділилися в спільному проекті JS і MontBlanc.

3 ведучих Євробачення – і всі хлопці. Ваші коментарі?

Володимир Остапчук:

У мене в Facebook була навіть добірка жартів на тему "Що не так з ведучими Євробачення", так що історіями про гендерну нерівність тут уже нікого не здивуєш А якщо без жартів, то для мене слоган «Celebrate Diversity» якраз і полягає в такій незвичайній комбінації. Тому що вперше з часу заснування конкурсу його будуть вести троє чоловіків. Взяти трьох красивих українських дівчат було б занадто просто, чи не так?

Олександр Скічко:

У мене є топ-3 улюблених коментарів з соцмереж і з життя. 3-е місце – "Чому 3 хлопця?", 2-е – «Хто з вас гей?», Ну і 1-е, улюблене, – «Білетики на Євробачення не проб’єш?».

Як готувалися до конкурсу?

Олександр Скічко:

У нас проходять щоденні репетиції. Були читки сценаріїв: разом зі сценаристами, які прилетіли з Лондона, ми вичитували кожне слово, кожну інтонацію, адже важлива будь-яка дрібниця. Практично кожен день ми в МВЦ, звикаємо до сцени, вникаємо в процес. Необхідно знати про все, що буде відбуватися на сцені, який учасник яку країну представляє, який у нього номер і що він робить, щоб ми були в матеріалі, а не просто вийшли технічно "відчитати" текст, який хтось написав.

Володимир Остапчук:

Люблю наші спільні з Сашею і Тимуром заняття з англійської мови, які проходять кілька разів на тиждень. Взагалі, здається, ми вже бачимося один з одним частіше, ніж з сім’ями.

Пам’ятайте першу перемогу України на Євробаченні? Ви спостерігали за конкурсом в 2004 році?

Володимир Остапчук:

У 2004-му я жив в Умані, вчилися в університеті і зовсім не цікавився пісенними конкурсами. Перемога Руслани стала для мене одкровенням, так що я з друзями вирішив обов’язково поїхати в Київ в 2005-му і побачити вже на власні очі, що таке Євробачення і з "чим його їдять". Три дні ми прожили в столиці, тусувалися в фан-зоні на Хрещатику, бо квитків було не дістати. Пам’ятаю, як дивився на цей величезний екран, на Машу і Пашу (Маша Єфросиніна та Павло Шилько були ведучими Євробачення в Києві в 2005 році. – ред.), на військовий оркестр і відчував себе дитиною, яка вперше потрапила в магазин іграшок. Хто ж знав, що життя так повернеться.

Олександр Скічко:

Мені було 12 років, і я взагалі вперше почув про Євробаченні саме в 2004 році. Думаю, ми все тоді усвідомили, що сюди, в Україну, приїде вся Європа. Сам я в Європі тоді ні разу не бував, а вона взяла і приїхала;) Чи не до мене, звичайно, адже я жив тоді в Черкасах, і там взагалі не відчувалося присутності в країні якогось Євробачення (сміється).

Ваші фаворити серед переможців усіх років?

Володимир Остапчук:

Мене вразила Кончіта Вюрст і її пісня “Rise like a Phoenix”. Всі дивляться на образ, висміюють його, не помічаючи глибини самої пісні за всієї мішурою. Головним фаворитом для мене, безумовно, є Джамала. І ще, свого часу, мені запам’яталася Хелена Папарізу.

Олександр Скічко:

Найхітовішою з усіх переможців стала пісня “Euphoria” Лорін, і мене вона теж зачепила. Дуже сподобалася пісня "Молитва", ну і, звичайно ж, улюблена Джамала.

Найприставучіша пісня з почутих на конкурсі?

Володимир Остапчук:

Я наспівував пісню Олександра Рибака, напевно, ще рік після конкурсу. Ну і “Euphoria” Лорін – дуже складна, але крута пісня.

Олександр Скічко:

Олександр Рибак створив своєю піснею якогось музичного монстра. Вона звучала звідусіль. Притому, що коли вперше почув її, а я був присутній на тому Євробаченні особисто, взагалі не зрозумів, чому ця людина перемагає. Співає нормально, грає на скрипці теж нормально, але, мабуть, в ньому була особлива харизма, все-таки зачепила Європу.

За що ви любите Євробачення?

Володимир Остапчук:

Це конкурс, який триває неймовірнукількість років і при цьому стає все популярнішим. Люблю Євробачення за відсутність політики і рівність, об’єднання світу за допомогою хорошої музики і, головне, підбір різнопланових артистів, а також можливість познайомитися з їхньою творчістю.

Олександр Скічко:

Євробачення – найбільший і масштабний пісенний конкурс наших днів. Більш того, я обома руками за те, щоб брала участь не тільки Австралія, але і Латинська Америка, Африка, та й взагалі весь світ. Але як телевізійник я люблю Євробачення за якість картинки і монтажу, оформлення сцени, круте шоу.