Рак молочної залози (РМЗ) – хвороба, яка, на жаль, набуває поширення на Черкащині та в Україні.

Як убезпечитися від, на перший погляд, непередбачуваної недуги, розповів власному кореспонденту Нової Доби Олег Тюрін, завідувач онкомамологічного центру Черкаського обласного онкологічного диспансеру.

– Олеже Васильовичу, відомо, що рак – це хвороба, яка не має конкретної причини виникнення. Як у такому разі можна зменшити ризик появи пухлин грудей?
– Якщо за підсумками тесту пацієнтка потрапляє у високу зону ризику виникнення РМЗ, їй слід простежити, на які з актуальних факторів вона може вплинути. Наприклад, кинути палити, лікувати правильно діабет, пролікувати фіброміому матки. А якщо їй, вибачте, начхати на своє здоров’я, і вона нічого не змінить, то, звісно, жінка потрапить у зону більшого ризику. 

– Яка статистика захворюваності в області?
– Зараз на Черкащині кількість випадків захворювання на рак молочної залози зростає. Якщо у 1994 році у нас було 324 особи хворих на РМЗ, то в 
2015-ому – 515 осіб. Звісно, найоб'єктивніший показник – у перерахунку на кількість населення. Очевидно, що кількість черкащан зменшується, а кількість випадків захворювання зростає. 
У пацієнтів, які звертаються до лікарів на початкових стадіях захворювання, ймовірність вилікуватися – до 95-97 відсотків. У випадках запущеного раку часто шансів вижити практично немає. Тому перед онкологом стоїть важлива задача – профілактика. Первинна профілактика – це зменшення факторів ризику, які залежать від самої жінки. Другий аспект – це медичні фактори, тобто виявлення пацієнтів, у яких є доброякісні пухлини, їхнє лікування, щоб не допустити розвитку раку. У цій групі також важливо вчасно визначити початкову стадію злоякісного утворення. 
На жаль, у нашій області багато випадків виявлення пізньої стадії раку. «Запущених» пацієнтів на Черкащині близько 25 відсотків. Тобто, якщо у нас за рік 515 пацієнтів із раком молочної залози, то 125 жінок із них досиділися вдома до жахливого стану. Варто зазначити, що одна стадія недуги розвивається від трьох до шести місяців, залежно від агресивності новоутворення. 

– Звідки така невтішна тенденція? 
– Головна причина «запущеності» – халатне ставлення до свого здоров’я. Так, відсоток випадків раку на високих стадіях вища в містах, ніж у сільській місцевості. У селі, якщо акушерка сказала, що треба обстежитися, пацієнтка так і зробить. У Черкасах, якщо взяти у відсотковому співвідношенні кількість тих, хто захворів, і тих, хто опинився на пізній стадії, частка пізніх стадій набагато більша, ніж у районах. 
У місті є Інтернет, який «лікує все»: люди не поспішають іти до лікарів і шукають «альтернативні» методи. Справа в тому, що офіційна медицина не може стовідсотково гарантувати позбавлення від хвороби. А шарлатани працюють так: вони заявляють: «Ми вас вилікуємо». Людина влаштована таким чином, що завжди хоче почути щось хороше. Тому вірить обіцянкам, хоч і не має жодних юридичних аспектів підтвердження ефективності їхньої роботи. Щойно у пацієнта закінчуються гроші, шарлатану цей клієнт стає не потрібним, тому він намагається його позбутися. А за цей час стадія розвитку раку зросла, тож складається така ситуація, що професійний лікар відмовити у лікуванні не може і береться за третю стадію захворювання, коли шанси вижити вже не такі високі, як були на перших стадіях. 

– Як сучасна медицина лікує рак молочної залози?
– Досі немає єдиного шаблону лікування РМЗ. Так, є визначений протокол. Але ми останнім часом стараємося зробити лікування персоналізованим. Адже рак має багато різних форм, які треба лікуваті різними способами. І ми маємо змогу з’ясувати ті чи інші параметри, за якими формуємо програму лікування. Два пацієнти з однаковою стадією можуть лікуватися абсолютно різними шляхами. 
Окрім стадії захворювання, існують фактори прогнозу ефективності лікування. Вони не залежать від стадії захворювання. Є пацієнти з першою стадією, у яких шанси вилікуватися низькі. Тому навіть на першій стадії рівень виліковності не 100, а 95 відсотків. Це, наприклад, наявність метастазів та інші характеристики стану пацієнта. 

– Які головні правила догляду за собою для вчасного виявлення раку?
– Діагностика РМЗ тримається на трьох китах: самообстеження (пальпація), мамографія та ультразвукове обстеження. Оглядати груди треба починати відтоді, коли у дівчини формуються молочні залози. Жінка, в якої є менструації, має оглядати себе у визначений день циклу, наприклад, після закінчення виділень. У кого менструацій немає, то у певний день місяця. Завдання жінки у цьому разі – не виявити щось конкретне, а помітити, коли в неї «щось пішло не так». Якщо зафіксували те, чого не було минулого місяця, необхідно піти до гінеколога, пройти обстеження, які він вирішить за потрібне. 
Мене запитують: що краще – мамографія чи УЗД? Це різні види обстежень, які виконують різні задачі. Тому є показання до УЗІ, а є до мамографії. 
У медичному обслуговуванні перша ланка – сімейний лікар. Тому в першу чергу завжди слід звертатися до нього. Він за потреби призначить жінці на обстеження, після яких буде з’ясовано стан пацієнтки, і залежно від результатів будуть дані рекомендації або назначене лікування. 
Із віком ризик виникнення пухлин зростає. Тому потрібно проходити УЗД до 40 років, після 40 років – мамографічні обстеження: з 40 до 50 років – раз на два роки, після 50-ти – щороку. Особливо небезпечні періоди – менопауза та вік після 55-ти років.