У ніч з 24 на 25 жовтня, напередодні виборів, стрілки наших годинників пересунуться на годину назад. Перейшовши в кінці березня на "літній" час, ми повертаємося знову на "зимовий".

Ми живемо в цій традиції все життя, але рідко замислюємося про те, звідки і навіщо вона прийшла і наскільки вона доцільна. Пропонуємо вам ознайомитися з найцікавішими фактами з історії часу і його сезонних змін, пише Акцент.

1. Літній час існував завжди

Коли світ був ще юним, а люди ще не встигли винайти ніяких приладів для вимірювання часу, наші предки переходили на "літній" час. Тільки відбувалося це не різко, як у нас, стрибком на годину вперед, а поступово - день за днем. Кожен день люди прокидалися і починали день зі сходом сонця: так з'являлася можливість максимально використовувати денне світло і ранкову прохолоду влітку. Втім, і відпочивати вони відправлялися із заходом, а значить, влітку спали набагато менше, ніж взимку.

2. Грунт для переведення годинників на "літній" час підготувала людина, яка не любила грати в гольф у вечірніх сутінках.

Ідея повноцінного використання світлого ранкового часу і відповідного переведення годинників в XVIII-XIX століттях буквально блукала у повітрі і ставала предметом для написання величезної кількості статей і наукових досліджень. Ощасливити людей і подарувати їм "додаткове світлове час", подібно барону Мюнхгаузена з фільму Марка Захарова, намагалися багато. У 1784 році Бенджамін Франклін анонімно опублікував лист, в котрому запропонував парижанам економити на свічках, використовуючи ранковий сонячне світло. У 1895 році ентомолог з Нової Зеландії Джордж Вернон Хадсон запропонував практично сучасну систему переходу на декретний час. Він подав до Веллінгтонському філософське товариство статтю з пропозицією зрушувати час на 2:00 (!), Щоб "зберегти світлий час доби".

А ось британський будівельник Вільям Віллетт, який страшенно не любив закінчувати партію в гольф у вечірніх сутінках, якось раз, здійснюючи поїздку перед сніданком, зауважив, яку значну частину світлого літнього дня втрачають люди, ніжаться вранці в ліжках. Він задумався над можливістю введення загального "літнього" часу і в 1907 році написав статтю в газету, в якій запропонував переводити час на 20 хвилин вперед щонеділі квітня, а зворотний відлік проводити у вересні. До самої своєї смерті в 1915 році Уіллет безуспішно переконував усіх у необхідності та корисності цієї зміни. І домігся цього - але вже після смерті.

3. Першою країною, яка перейшла на "літній" час заради економії вугілля, стала Німеччина.

Під час Першої світової війни, 30 квітня 1916 року, стрілки годинника в Німеччині були переведені на годину вперед. Її приклад наслідували й союзники. А слідом за ними - Великобританія, Росія і США.

Перше переведення годинників на "літній" час у 1918 році, Капітолій (Вашингтон), США.

Щоб виправдати цей незручний переклад, в більшості країн була проведена піар-кампанія і випущені патріотичні плакати, які закликали допомогти батьківщині у важку годину.

4. На противагу "літньому", або "декретному", ніякого "зимового" часу не існує.

Восени ми просто повертаємося до свого поясним часом, встановленому в нашому часовому поясі. Так що називати його "зимовим" - неправильно.

5. На даний момент перехід на декретний час використовують в 78 з 195 незалежних держав.