Прямо зараз, якщо:

- ви припините шукати інформацію, пов‘язану з вірусом, його симптомами, кількістю жертв і тд. Щоразу, зупиняючись на матеріалах такої тематики, ви потрапляєте у «воронку» пошукової системи. А значить - перед вашими очима безкінечно почнуть мелькати тексти на тему коронавірусу, їх без перестану вам пропонуватиме Гугл. Матеріали з шокуючими заголовками і вражаючими супутніми фото/відео. Щоб зачепити вас і годувати новими і новими текстами, забезпечуючи рейтинги, глибину перегляду, трафік.

- коли ви припините переглядати відео про коронавірус на ютюб. Він працює за принципом Гугла: безкінечно підсовує вам відео на тему вірусів, смертей, хвороб, страждань і безвиході.
- відпишетесь від блогерів, які хайпонули на темі коронавірусу й здобули аудиторію/популярність за рахунок сумнівного посту на самому початку істерії. Заявлену репутацію експерта-вірусолога-викривача потрібно тримати в тонусі, звідси - нові й нові пости, що чіпляють вашу психіку. Вам здається, що ви стаєте більш обізнаними, насправді - більш заляканими й вразливими.

- коли припините обговорювати тему коронавірусу з близькими людьми і друзями. Зазвичай, про такі речі говорять з тривогою, обмінюючись лише негативними фактами. Навряд чи хтось із вас починає розмову про те, скільки осіб і де одужали. Ваше коло спілкування це, зазвичай, люди вашого рівня цінностей. Якщо ви у таких ситуаціях проявляєте тривожність, уязвимість і агресію, а прогнози ваші песимістичні, ваші близькі робитимуть +- так само. І зрештою, фактично щоденні розмови зводитимуться до страху, безсилля, агресії і розчарування. З таким букетом і без коронавірусу можна померти.

У Португалії на сьогодні офіційних 330 випадків зараження, з десяток - поряд з нами. Чи можу захворіти я? Можу. Чи боюсь? Ні. Хоча, якщо вірити офіційному Києву і офіційному Лісабону, шансів підчепити хворобу у мене тут, у Португалії, ще якихось два дні тому було ледь не в сто разів більше : 300 місцевих випадків проти українських 3-х. Захворіти я не боюсь, але дещо все ж таки лякає. Безпрецедентність вірусу не в тому, що він не до кінця вивчений медиками, а в тому, що дав необмежену владу в руки деяких обмежених осіб. Що я маю на увазі?

Примусове повернення людей, на якому підзаробили авіакомпанії. Ну і політики, які стадне заганяння українців додому просто назвали красивим словом «турбота». Іронія долі, але система «ДРУГ», анонсована українською політичною верхівкою, в якій мали зареєструватись наші громадяни для повернення і яка б мала стати гордістю людей, що заходилися будувати цифрову державу, «лягла» в перший же день. Як і в цілому процедура з квитками, переєстрацією, і формою подачі інформації - суцільна error.

Статистику по коронавірусу озвучувати популярно. Статистику про моральні і матеріальні збитки людей, які незаплановано і вимушено поверталися з відряджень, конференцій, мандрівок, родинних поїздок, заробітків, не підрахує і не озвучить ніхто.

- Введення штрафів за недотримання карантину. Грабувати народ, який увімкнув страх, гнів і агресію, легко. Головне - ткнути пальцем в заробітчан з Польщі чи Італіі, які «привезуть вірус», чи туристів з Америки... Люди швидко діляться на два ворожих табори. Моральна громадянська війна. Поки воює народ, їхні кишені спустошують.

Ухвалення політичних рішень та озвучення заяв «під шумок». По Донбасу Банкова увімкнула задню, але у ЗМІ і соцмережах це назвуть президентськими кроками, обговорять добу-дві і знову переключаться на коронавірус. Тобто, реальні смерті, які досі мають місце за 500-700 км від, наприклад, Черкас, вже не так обурюють і лякають, як мнимі, спровоковані коронавірусом.
Обвал ринків, валют, бізнесу. Зараз будь-який провал в економіці спишуть на коронавірус.

Загибель 6-ти тисяч людей на планеті Земля, де проживає майже 8 млрд, паралізувала світ. А у промовах деяких політиків (я зараз про Францію) навіть вживають слово «війна», тільки заохочуючи істерію. Таке враження, що керівники деяких країн очікують медаль «За боротьбу з коронавірусом». А щоб її заслужити чи виправдати, вдаються до необгрунтованих, непопулярних, нелогічних рішень. І роблять їх за рахунок наших з вами ресурсів. Тому - зберігайте хоча б залишки своїх. Як не матеріальних, так психологічних. Скільки б матеріалів про коронавірус вам не підсунув Гугл чи черговий політик-вірусолог, перемогти повинен здоровий глузд.

Олена Берестенко, журналіст

Пост у Facebook