Вона присвятила своїй роботі 25 років, протягом яких жодного разу не шкодувала про свій вибір. Тамара – кондуктор у КП "Черкасиелектротранс". Кожного дня їй доводиться прокидатися о четвертій, аби з самого ранку пасажири могли отримати квиток та дістатися до свого місця призначення.

Zmi.ck.ua поспілкувався з Тамарою та дізнався про особливості роботи кондуктором. У нашому матеріалі читайте про те, що можна почути в тролейбусі, які речі гублять пасажири, скільки доводиться стояти на ногах і яка заробітна плата, якщо ти – кондуктор.

"Прокидатися о четвертій – це вже звичка". Який графік роботи?

Працювати кондуктором може не кожен принаймні через їхній графік роботи. Ми звикли до того, що з самого ранку можемо сісти на тролейбус та дістатися потрібного місця. Але щоб це стало реальністю кондуктори та водії мають прокинутися з першими промінцями сонця та запустити великий механізм.

Раніше перший тролейбус приходив на 04:38 ранку, а останній заїжджав о 00:33 ночі. Тоді в тролейбусах працювало по дві людини в одну зміну, а цілодобових графіків не було. Зараз створили короткі графіки й перші тролейбуси на замовлення ПАТ "АЗОТ" виїжджають о 05:34, а останній у 22:12 заїжджає. Звичайні тролейбуси починають свою роботу в основному після шостої години.

"Я живу поряд, то прокидалась кожен день о 4 ранку. Це вже звичка. Навіть у вихідний день встаєш у четвертій. Коли в нас були пізні зміни, то було важко переходити.  Ті, кого розвозили додому, приходили десь о пів на дванадцяту тільки", – розповідає Тамара.

Кондуктори не працюють постійно тільки на одному маршруті. Кожного дня він змінюється. Це потрібно тому, що в один день працівник може недоотримати 300 гривень, які встановлені планом,  через велику кількість пільгових категорій, що їздять цим рейсом, то вже наступного дня на іншому маршруті кондуктор може ці гроші відпрацювати.

Кожного дня виставляють графік, в якому зазначено години, о котрій та який тролейбус має виїхати. Так само за цим графіком визначають і кондуктора.  Є дві зміни: ранішня та вечірня, а також цілоденний графік. Сам години роботи для себе кондуктор не може обрати.

"Ми дивимось по кількості годин, які відпрацювала людина. Якщо вона прийшла після вихідного дня, то їй ставлять довший графік. Можна попрацювати на вихідних або замість людини, яка захворіла", – каже кондукторка.

Загалом у кондуктора, як і в будь-якого іншого працівника, на місяць є 8 вихідних. Але можуть вони бути серед тижня, а не тільки в суботу чи неділю. Робочий місяць кожного працівника працівника складається з 21 дня.

На кінцевій зупинці є чотири хвилини перерви. За цей час кондуктор не встигає випити навіть чаю. Обідня перерва триває 45 хвилин.

Робочий день кондуктора – 10 годин.

Яка зарплата?

Заробітну плату кондуктори тролейбусів отримують за тарифом: 30 гривень за годину.

Тобто якщо вдень працювати 10 годин, то можна отримати 300 гривень, або ж 6 300 за 21 робочий день.

 Але кондуктори також отримують за розрив. Тобто є дві зміни перша та друга. Їхня тривалість по 4 години. Між ними є розрив – 2,5 години. Його кондукторам також оплачують.

Скільки триває один рейс?

Кондуктор Тамара розповідає, що кожен рейс має свою довжину. Але практично всі тривають близько 40 хвилин.

«Якщо взяти перший маршрут, там із "України" до "Аврори" йде 44 хвилини. Сьомий маршрут – також 44 хвилини. Третій маршрут – 30 хвилин. Десятка – 40 хвилин. Четвертий та восьмий – практично година в один бік", – розповідає жінка.

Чому кондуктори просять передавати розгорнуті гроші?

Є дві причини, чому кондуктор може попросити, щоб ви передали гроші розгорнутими.

Перша полягає в зручності. Кондукторові складно втриматися без опори на ногах у транспорті, який їде. Надскладним це завдання є ще й тоді, коли тролейбус заповнений і в ньому немає місця. У такому разі кондукторові просто незручно розгортати ваші купюри, щоб покласти до решти грошей.

Друга причина – так можуть передати порвані гроші. Тамара розповідає, що був випадок, коли так дали перервану навпіл купюру, яку ніхто не приймає. Якщо таке трапиться й кондуктор не помітив, то йому тоді доводиться  віддавати свої гроші.

Що можна почути, працюючи в тролейбусі?

Тамара розповідає, що за 25 років своєї роботи в тролейбусі вона чула різне.

За її словами, під час виборів тема одна – це політика. Ще одна не менш популярна тема для розмов у тролейбусах – про свої хвороби, адже багато пенсіонерів їздять вранці до лікарень.

Також пенсіонери полюбляють розмовляти по телефону в транспорті. Зазвичай розповідають про те, що вони зробили. Часто скаржаться на проблеми в родині чи на своє здоров’я.

"А буває їдуть, сидять, голову похнюпили, а ти підходиш, щоб обілетити, а вони починають розповідати: "Оце знаєш, доцю, оце живу з дочкою. А вони на роботу збираються, то я їм мішаю. Треба кудись поїхати, ото і їду". Різні життєві ситуації розказують. Чоловік мій каже, що вже можна книжку писати з тих історій", – ділиться Тамара.

Які речі гублять у черкаських тролейбусі?

Лідерами є посвідчення. Їх гублять найчастіше. Багато пасажирів забувають забрати свої особисті речі: сумки, одяг, книги чи папери, а також мобільні телефони.

Тамара розповідає, що одного разу в тролейбусі їхала бабуся з внучкою. Вони вийшли на «Аврорі» й забули портфель. Аж наступного дня зателефонували в диспетчерську та запитали, чи не знаходили.

"А ще був випадок, коли чоловік загуб кейс. Приїжджаємо на кінцеву, а він сидить на зупинці, каже: "Аби ви знали, що там". Можливо, цінні папери там були або гроші", – пригадує працівниця КП "Черкасиелектротранс".

Якими якостями потрібно володіти, щоб працювати кондуктором?

За словами Тамари, кондукторів можуть образити пасажири. Особливо це актуально зараз, коли змінилися пільги, які дозволяють їздити безкоштовно. "А по мені не видно?" – ось таку відповідь кондуктор може почути на своє запитання про пільги.

Тому кондуктор – це психолог, упевнена Тамара. Він повинен уміти знайти спільну мову з пасажиром та не дати конфлікту розвиватися.

Окрім цього, кондуктор – це гід. Дуже часто в місто приїжджають туристи або іноземці, які не знають, що й де розташовано в Черкасах. Тамара каже, що  кондуктор повинен вміти пояснити, де вийти, як краще пройти до потрібного місця.

Через що пасажири можуть посваритися із кондуктором?

Конфлікти найчастіше можуть виникати через посвідчення. Оскільки скоротили кількість пільгових категорій, то відповідно деякі посвідчення перестали діяти. Кондуктор повинен це пояснити, але не всі пасажири готові погодитися.

Ще одна причина – це багаж. За великі сумки в тролейбусах потрібно платити окремо. Багато пасажирів не хочуть робити цього. Відповідно починається конфлікт. Є чотири контролери громадського транспорту. Вони можуть оштрафувати пасажира, але також роблять і кондукторові запис про те, що він не взяв плату за багаж.

"Нашим людям дуже важко пояснити, чому потрібно заплатити за багаж. Раніше було простіше, люди були більш привітні".

Конфлікти виникають і через те, що пасажири не передають гроші. За словами Тамари, в заповнених тролейбусах працівникам незручно та складно проходити між рядами й збирати гроші. Вони інколи просять, аби передали за проїзд. Деякі пасажири самостійно це роблять, інші – починають сваритися.

"Буває їду в тролейбусі й допомагаю кондуктору. Кажу: "Шановні, я така сама як той кондуктор. Я працівник. Давайте швиденько зберемо гроші й передамо кондуктору". Але багато людей справді передають за проїзд самі. Такого раніше не було. Раніше треба було підходити, за руку смикати. З одними легше, з іншими – важче. Зараз є нові тролейбуси. Вони кращі, умови кращі. Раніше було холодно в тролейбусах, ми приходили, трусились від холоду. Зараз є обігрівачі й для кондукторів, і для пасажирів. Сприятливі умови роблять і людей добрішими", – розповідає жінка.

Як кондукторам вдається не падати в тролейбусі?

 Як каже Тамара, це знову-таки звичка. Як тільки приходять на роботу нові працівники, то їм складно втриматися. У кондуктора руки найчастіше зайняті – він тримає білети, має рахувати решту, збирати гроші, й при цьому втримуватися на ногах у транспорті, що рухається.

Кондуктори можуть триматися за поручні лише лівою рукою, це не так ефективно, як триматися обома руками або правою. Тому доводиться звикати й вчитися тримати рівновагу.

"Як кажуть, вовка ноги годують, то кондуктора також. Що швидше ти пройдеш і обілетиш, то краще. Адже то твоя виручка, а від неї залежить і зарплата. До тролейбуса звикаєш. Я практично знаю те, як їде кожен водій", – розказує Тамара.

Легше встояти на ногах, якщо тролейбус їде плавно. Але бувають такі випадки, коли водієві доводиться різко гальмувати. У такому разі кондуктор може травмуватися, адже міцно триматися за поручні в нього немає можливості.

Що потрібно, аби почати працювати кондуктором?

Тамара каже, що кондуктор повинен бути ввічливим, добродушним та мати почуття гідності.

Ним працювати може не кожен, адже це така робота, коли потрібно рано прокидатися, кожного дня спілкуватися з людьми, стояти цілий день на ногах.

Але якщо хтось виявить таке бажання, то для цього йому потрібно пройти медичний огляд, який засвідчить здатність працювати. А потім майбутній кондуктор має прослухати два інструктажі, які є обов’язковими.

Тільки після цього він починає стажування. Воно становить 16 годин або два дні. Першого дня потрібно ознайомитися з документами: шляховим листом, податковою документацією. Кондукторові пояснюють, як туди записувати дані, також показують, які зараз діють посвідчення. На другий день уже дають працювати в самому тролейбусі. Але за кондуктором цього дня наглядає наставник.

Підготувала Світлана Небилиця