Раніше активні пошуки починалися через 10 днів після написання заяви, нині ж – негайно. У 98 % випадків зниклих вдається знайти. Причини такої поведінки людей різні.

Про це інформують Вечірні Черкаси.

Зниклу людину шукають одразу

Звенигородським правоохоронцям вдалося знайти зниклу безвісти листоношу із села Попівка. Ніна Бондаренко пішла з дому ще 22 березня. Перед цим вона відвела 11-річну доньку до школи. Востаннє її бачили на дорозі за селом. Кілька днів тому вона вийшла на зв'язок із двоюрідним братом. Саме у нього зараз живе її дитина. Як з'ясувалося,  жінка нині перебуває у Києві. За неофіційними даними, вона поїхала туди, аби заробити грошей. Має борги  на суму близько 13-ти тисяч гривень. Чималу частину винна односельчанам.

-Коли вона зникла, ми майже усім райвідділом її шукали по всьому селі і у лісі, - розповів начальник кримінальної поліції Звенигородського райвідділу Олег Міщенко. - Ніхто не знав, де вона може бути. Навіть найближчі рідні. Розглядали версію, що могла покінчити з життям через ті борги. З дому пішла у робочому одязі. Знайшли завдяки її нещодавньому дзвінку до брата у Катеринопіль, бо дуже сумувала за донькою.

  Минулої п'ятниці жінку планували викликати до місцевого райвідділу поліції. Проти неї можуть порушити кримінальну справу. На даний момент Бондаренко ще не повернулася в рідне село і на телефонні дзвінки не відповідає.

Чи не щотижня на Черкащині зникають люди. Чимало — з психічними захворюваннями або страждаючі на алкоголізм. Нерідко шукають і дітей. У порівнянні з 2010 роком статистика зниклих збільшилася в рази. Поліція пояснює це змінами у законодавстві. Раніше активні пошуки починалися за 10 днів після написання заяви. За цей час чималий відсоток людей повертали додому, тому їх і не вносили до офіційних цифр. Зараз пошуки починаються негайно. 

 - Причин, через які пропадають люди, безліч. Хтось посварився з батьками, хтось шукає кращого життя, хтось втрачає пам'ять, - пояснює речник ГУНП в Черкаській області Дмитро Грищенко. -  Кохання теж може стати такою причиною: дівчина познайомилася з хлопцем і кудись поїхала, не попередивши про це батьків. Коли надходить повідомлення до поліції, працівники, в першу чергу, спілкуються з родиною і дізнаються, які останні були проблеми. А можливо, розшукуваний міг і загинути. Є люди, що вважаються зниклими безвісти і не факт, що вони живі. Тому одразу ж після звернення поліція порушує кримінальну справу за 115-ою статтею — вбивство.

Молодь іде в загул

Періодично повідомляють про розшук підлітків і студентів. Як правило, вони знаходяться цілими й неушкодженими.  З 22 квітня у селі Руська Поляна шукали 17-річну Сніжану Тищенко. Одинадцятикласниця вийшла з дому і не повернулася. Понад місяць тривали її пошуки. Як виявилося, увесь цей час дівчина перебувала у своїх друзів. 1 травня не повернувся додому 16-річний черкащанин Максим Герасименко. Це не перше його розшукують. У грудні 2015 року хлопець тікав із дому. Після цього його вже вп'яте оголошують у розшук. Минулого року шукали 19-річного Віталія, студента одного з черкаських ВУЗів. Майже тиждень із ним не було зв'язку. Поки батьки збивалися з ніг у його пошуках, хлопець відпочивав із друзями в Умані.

 - З батьками в мене непогані відносини. Але вони занадто мене контролюють, - запевняє колишній утікач. Прізвища не називає. -  Я тоді тільки здав сесію. Вирішив абстрагуватися від усього, вимкнути мобільник і відпочити. Із знайомим поїхали до друзів в Умань. Не пиячили до втрати пульсу, а просто гуляли “Софіївкою” і містом. Приїхав сам додому. Зараз шкодую, що так вчинив із батьками, хоча й не хотів їм насолити.

 Найчастіше тікають із неблагополучних сімей або після сварки з батьками. Тих, хто свідомо пішов із дому, не завжди вдається повернути назад.

 - Це досить поширене явище, коли молоді люди щезають із дому. Ідуть в загул. І не важливо, наскільки добрі стосунки у них із рідними, - запевняє Олег Міщенко. -   У 97 відсотках випадків вони знаходяться. Але не завжди хочуть повертатися. А ми не маємо права їх змусити, якщо це повнолітні. Не можемо навіть рідним повідомити місце перебування знайденого, інакше порушимо конституційні права людини. Повідомляємо тоді, що син чи донька знайдені та живі-здорові. Буває, що потрапляють у погану компанію, де можуть “підсадити” на наркотики.

Дворічного зниклого знайшли в лісі, дев’ятирічного – на горищі рідного дому

Чи не найгірше, коли губляться маленькі діти. Кілька днів тому на Корсунщині шукали дворічного хлопчика. Батько звернувся до поліції о 20.00. Дитина зникла близько 16.00. Шукати приїхало більш як 100 працівників поліції на чолі із керівником Валерієм Лютим. Найстрашніше було те, що навколо будинку батьків – ліс, ставки й болото. До того ж, ми не могли зрозуміти його інтересів і куди б він міг податися. Була версія, що пішов за машиною або трактором, бо дуже їх любив. На щастя, через 10 годин його таки знайшли у лісі. Малюк спав у кропиві на купі гілля. Батьки тепер відповідатимуть за неналежне виконання обов'язків.

Тікають діти й боячись батьківського гніву. У березні 2016-го року мешканці Катеринополя два дні безуспішно шукали 9-річного хлопчика. Згодом школяр сам повернувся додому. За його словами, він ховався на горищі батьківського будинку. Боявся покарання, бо не впильнував домашню птицю.

 Чимало клопоту рідним приносять хворі на алкоголізм.

 - Зараз шукаємо чоловіка із Рижанівки Звенигородського району. Минулого тижня він пішові з дому невідомо куди. Любить випити, хоча зникає вперше. Щоправда, якось він погрожував рідним, що вчинить самогубство. Зникали і з місцевого будинку для пристарілих. Якось літнього чоловіка знайшли аж під Києвом. Там він познайомився із жіночкою і жив у неї. Повертатися назад не захотів. Часом люди їдуть на заробітки і втрачають з тих чи інших причин зв'язок із домом. Або ж навмисно це роблять. Понад 50 відсотків розшукуваних — психічно хворі або ті, хто втратив пам'ять. Людина піде собі і знаходиться за багато кілометрів від дому. Одного чоловіка вже разів десять повертали додому", - каже Міщенко

У грудні 2016-го року з дому пішов 63-річний Петро Дубовий із Сухої Калигірки Катеринопільського району. Незадовго до цього чоловік скаржився, що впав і вдарився головою. На початку березня цього року його тіло знайшли у річці місцеві  рибалки.

У Смілі правоохоронцям часто доводиться розшукувати пацієнтів місцевої психіатричної лікарні. Хворі тікають звідти мало не щодня.

У нашому психоневрологічному відділені люди лікуються добровільно. Людині буває щось “находить” і вона йде кудись. І таких багато. Одному, наприклад, інопланетяни сказали піти звідти. Мотиви психічно хворих тяжко зрозуміти. Майже щодня цифри по зниклих змінюються.  Одних зразу відшукуємо, інших трохи пізніше. Тиждень тому дядько 41-го року народження так пішов. Знайшли аж за два села від Сміли. В загальному, зниклі протягом року знаходяться. Одиниці не відшукуються", - говорить смілянський оперативник.

Невідомо куди може подітися й цілком здорова доросла людина. Із 4 червня шукають 34-річну жительку Сміли Лілію Пак. Вдома у неї залишилася 14-річна донька.

"Востаннє я її бачила вранці. Вона вмилась, одяглася і вийшла з будинку. Сказала, що через кілька хвилин повернеться. На зупинці доньку бачили з якимось чоловіком. Телефон і документи залишилися вдома. Вона, очевидно, нікуди не збиралася йти надовго. Я вже не знаю, що й думати. Може, потрапила в рабство до когось або й найгірший варіант", - плаче її матір Валентина Семенівна.

Минулого року оголосили в розшук Андрія Хітрова із Умані. Чоловік мав доставити замовнику будматеріали на власному мікроавтобусі. Зранку 19 лютого він несподівано зник. Розшукали його більше як за добу живого, але дуже побитого у посадці під Уманню. Автівку у нього вкрали.

Наприкінці травня у Кам'янці знайшли мертвим АТОвця Олександра Темного. Його тіло підняли з дна річки Тясмин. За кілька днів до цього військовий  приїхав у відпустку, але з невідомих причин зник. 

Поліція радить не чекати як тільки з'явилися підозри, що рідна людина пропала. Необхідно одразу звертатися із заявою до найближчого райвідділу. Правоохоронці цього ж дня почнуть пошуки.