Мати морського піхотинця з Черкащини Романа Грибова, який боронив разом з іншими військовими острів Зміїний, розповіла про свої переживання, коли сина взяли в полон, де він пробув місяць. Тепер пані Тетяна мріє, аби очі рідних побачили й інші військові.

Про це інформує "Суспільне: Черкаси". 

Останній місяць без звісток про сина був нестерпним. Розповідає, що не бачила його чотири місяці, а потім дізналась про те, що він потрапив у полон.  У Романовій кімнаті Тетяна Рудольфівна зробила куточок — зібрала його з найдорожчого, як тільки почула, що з сином трапилася біда. Жінка поділилась, що приходила у кімнату сина, аби подивитись на його портрет і форму — так вона відчувала, ніби він поруч із нею. Голос Романа востаннє жінка чула 24 лютого.

"Перше – я пережила інтернетну смерть сина. Я не користуюся інтернетом, мені достатньо кнопкового телефона. Інакше я б або розрив серця отримала, або просто покінчила б із собою. Той, хто виставляв співчуття, не врахував факт, що є мати, а у матерів серце швидко розривається", - пригадує жінка. Вона каже, що думала, ніби син загинув, а вже потім знайомі розповіли, що Роман у полоні. 

У полон 13 українських військових з острова Зміїний, серед яких і Роман Грибов, потрапили 24 лютого. Його фраза-відповідь російському кораблю на пропозицію здатись стала гаслом українського супротиву та облетіла не лише країну, а й світ.

"Коли прозвучало оце послання кораблю, я була здивована. Я від нього таких слів за все життя не чула. Він завжди був спокійним як удав, має багато друзів і уникає конфліктів. Я говорила до його портрета: син, тримайся, не зірвися, витримай", - пригадує вона. 

Обмін полоненими відбувся 24 березня. Вдома на чоловіка чекали мати, кохана та кіт Яшка. 29 березня морського піхотинця Романа Грибова голова Черкаської обласної військової адміністрації нагородив відзнакою "За заслуги перед Черкащиною". Жінка зазначила, що син для неї і так завжди був героєм.

Фото - "Суспільне: Черкаси".