Нещодавно благодійний Фонд “МХП-Громаді” було включено до ТОП-50 благодійних фондів України за версією видання Forbes. Ukraine.

Про шлях у 9 років від регіонального благодійництва до всеукраїнського визнання журналіст ЗМІ.ck.ua поспілкувався із головою Ради розвитку громад Фонду Тетяною Волочай.

ЗМІ.ck.ua:  Посісти 16 місце із 50 благодійних фондів країни за версією авторитетного видання.  Як ви поставились до цієї новини, опишіть ваші відчуття?

Тетяна Волочай:  Це була спокійна гордість та глибока повага до того, що у 2015 році ми обрали цей шлях, створивши ефективний інструмент суспільних змін, коли благодійність не була загальним мейнстрімом. У нас ніколи не було самоцілі – потрапити у Forbes та прославитись. Загалом мені здається, що це справедливе реагування світу на те, що ми так довго і потужно робили всією нашою командою. Величезна вдячність “МХП”, який підтримав ідею створення фонду та надавав гроші на розвиткові програми. І людям у громадах, які підхопили вайб розвитку і дуже щиро брали участь у наших тренінгах, програмах. І робили спроможнішими свої громади.

ЗМІ.ck.ua: Фонду нещодавно виповнилося 9 років (як і нашому виданню, до речі, - Ред). Коли ви говорите про зміни у громадах,  що вкладаєте у цей зміст?

- Нам вдалося змінити підхід до благодійності.  Ключовою ідеєю створення Фонду було змінити відношення у громадах до вирішення своїх проблем, орієнтир на самоорганізацію.  Якщо раніше люди благодійність сприймали у контексті спонсорської допомоги, то з плином часу їх світогляд змінився. Так, ми готові надати підтримку, але порядок у себе на подвір’ї ти маєш зробити сам, згуртувавши людей, яким би це було цікаво. Це зовсім інший тип мислення.  На жаль, Україні в спадок дістався пострадянський синдром, коли в селах звикли, що все за них зробить влада/ голова колгоспу/інвестор/депутат.  В принципі, хто завгодно, тільки не вони самі. Я не можу сказати, що це було дуже легко. Однак з плином часу зацікавлених у розвитку ставало і стає все більше. Місія фонду – допомогти громадам організовуватись для вирішення їхніх економічних та соціальних проблем. Не робити за них, а допомогти зорганізуватись. 

ЗМІ.ck.ua:  Визнання всеукраїнського рівня створює додаткову відповідальність на діяльність команди? Ну, щоб вже тримати відповідний рівень, не опуститися і т.п.?

Т. В.: Ми живемо в дуже дивний час. Коли немає стабільності в жодному куточку України. Тому діємо за принципом самурая: “Роби, що можеш і будь як буде”.  Чесно і відкрито реагуємо на потреби суспільства, намагаємось хоч трохи сфокусуватись на пріоритетних напрямах. Але це дуже складно, бо дуже великий спектр потреб, особливо гуманітарних.

До зовнішньої оцінки я особисто не прив’язуюсь. А навпаки ставлюся дуже спокійно. Звісно я її враховую, та оскільки мені подобається продукувати нові рішення (які можуть для інших видаватися незвичними й непопулярними), то мені важлива моя особиста оцінка того, що роблю, бачення, розвиток.  А сильно перейматися тим, щоб «здаватися» на противагу тому, щоб «бути» – це не про мене. Ми з командою просто РОБИМО свою справу.

ЗМІ.ck.ua:  За цей час командою було реалізовано чимало проєктів. Які ви особисто можете описати фразою: “Так. Нам це вдалося”?

Т. В.:  Вперше, що спадає на думку – це конкурс соціальних ініціатив “Час діяти, Україно”. Він був базовий і продовжує свою діяльність й нині. Охоплення – великий спектр організацій, які знаходяться у громадах для вирішення їх проблем. Зараз це про ветеранські простори. Рік тому – класи безпеки та  про укриття в школах і лікарнях. Ще до того – подолання наслідків на виклики щодо Covid-19.  Оновлення класів шкіл, садочків, гуртки для бабусь/дідусів, створення скверів, пляжів, перетворення смітників на зони благоустрою…  Отже, він про гуртування громади для комфортнішого життя і допомогу у створенні правильної комунікації. А ще цей конкурс про партнерство – одну із ключових цінностей моїх і Фонду.

 Для реалізації ініціатив самі учасники залучили (нафандрейзили) власних коштів майже на 59 млн.грн.

Другий проект – це конкурс  бізнес-ідей “Роби своє”. У нього є прототип – “Село. Кроки до розвитку». Він починався 2016 року. Це підтримка мікропідприємництва у селі, щоб людям було де робити і заробити. Орієнтир – створення робочих місць та робота у “білу”, сплата податків, наповнення бюджету громади. Також це про сервіс для людей, який створюють підприємці у рамках своєї бізнесової історії.

Загалом протягом 2022-2024 років БФ «МХП-Громаді» профінансував  252 бізнес-проєкти, надавши близько 27 млн грн (27 344 153,83 грн) грантового фінансування. Це бізнеси пов’язані з крафтовим виробництвом, освітніми та медичними сервісами в громадах, енергоефективністю.

Також успішним є наш кейс із підтримки культурного напрямку.  І зараз цей напрям сформувався в один з пріоритетів Фонду – Утвердження української ідентичності.

Флагмантським проектом є “Кіно просто Неба”. Ми його із 2019 року почали реалізовували разом із партнерами Всеукраїнською Асоціацією розвитку кіноматографу “Дивись Українське”.  Це класна популяризація якісного вітчизняного кіно на великому екрані в громадах.

Із ним ми здобули чимало перемог на міжнародному рівні.  Вже під час повномасштабної війни він трансформувався у проект “Кіно заради Перемоги”.  Окрім громад, ми його реалізовуємо і у військових частинах, госпіталях. Такі речі об’єднують людей разом в одну націю.  Загалом культурний напрямок зараз є одним із ключових у “МХП-Громаді” . Йдеться про утвердження української ідентичності та промоція в Україні та світі.

За останні 2 роки  відбулось близько 1900 кінопоказів 65 українських повнометражних стрічок у 387 населених пунктах та військових частинах 23 областей України та місті Києві. А до подій Туру доєдналось 70+ кінематографістів та митців, з-поміж яких Ада Роговцева, Ахтем Сеітаблаєв, Ірма Вітовська-Ванца, Богдан Бенюк, Oles Sanin…

ЗМІ.ck.ua:  Чи проводиться з часом аналітика проектів, які підтримував на стартовому етапі Фонд? Умовно – чи працюють вони досі чи, можливо, припинили свою діяльність.

Т. В.: Так, в минулому році робили ретроспективу. Такий моніторинг постійно відбувається. 

Причини – спочатку це був ковід, а вже потім війна, мобілізаця.

ЗМІ.ck.ua: Як відомо, основний капітал будь-якої успішної організації - це люди. Розкажіть детальніше про команду Фонду, скільки в ньому працюють людей?

Т. В.: У 2015 році я починала одна як директорка.  Далі вже почали поєднуватися люди – і в перший рік нас стало 5 на певному етапі розвитку. Це Анна Тарасевич, Наталія Каузак, Микола Єфремцев та бухгалтер (це було декілька людей, вони змінювалися). У такому складі ми працювали до 2019 року. До цього оскільки Фонд був локальним – тільки Черкаська область і на територіях, де свої потужності має підприємство МХП-Урожай.  Далі наша робота була оцінена як найкраща у напрямі корпоративно-соціальної  відповідальності бізнесу. І ми отримали енергію для розширення діяльності по всій території, де є потужності МХП – це 13 областей України. Таким чином, у 2020 році команда виросла до 30 чоловік. А зараз нас близько 70 людей.

ЗМІ.ck.ua: Зараз таке відчуття, що діяльність Фонду вже поширюється не тільки на сільські громади чи малі міста, а й обласні центри. Наприклад, ми бачимо ті ж Черкаси і як виросла публічна присутність Фонду.

Т. В.: Дійсно, такий тренд спостерігається, ми розширяємо спектр взаємодії. Адже орієнтир спочатку був лише там, де є потужності МХП. Якщо говорити про Черкаси, то лише за останній час ми організували всеукраїнський благодійний забіг для черкасців, військових і ветеранів   “RUN 4 VICTORY”.

Місяць тому у парку “Сосновий бір” разом із партнерами "Федерацією стронгмену України"  проводили змагання для військових та ветеранів, у тому числі із ампутаціями “Звитяга Нескорених”.

Також проводимо цікаві культурні події разом з командою арт-простору "Morris Space" та Мариною Дяченко.  Почали із заходу – презентації унікальної книги  "Молитва", де частина віршів та записи щоденника поета Василя Симоненка вперше побачили світ. Видавництво книги пройшло в межах програми "МХП-Громаді" із підтримки музеїв України. В цьому ж арт-просторі також вже підтримали зустріч із Іваном Малковичем із видавництва” А-ба-ба-га-ла-ма-га”,   відомою скрипалькою Мирославою Которович, серію кінопоказів документальних фільмів та авторську зустріч режисером Сергієм Буковським.

У вересні підтримали  серію культурних подій колекціонера та художника Миколи Бабака. Це виставка світлин Григорія Шевченка (внучатого небожа Тараса Шевченка) та виставку картин.

Також у вересні підтримали виступ відомого українського гурту “KOZAK System” на площі біля міської ради Черкас.

У матеріалі використані фото "МХП-Громаді" і Тетяни Волочай.