Молодий черкаський хірург здобув визнання серед колег і авторитет у пацієнтів
Реклама
Врятовані сотні життів та доль – такий список добрих справ за плечима хірурга Першої міської лікарні Черкас Дмитра Васильченка. Він один із молодих фахівців, йому тільки 35, проте уже здобув визнання серед колег та авторитет у пацієнтів.
Кожного дня він бореться за життя та здоров’я черкащан.ЧСН розпочинає цикл нарисів про людей, які творять історію Черкащини, які є її обличчями. Цикл приурочено до 25-ої річниці незалежності України.
Уже 10 років Дмитро Васильченко розпочинає кожен робочий день в операційній. Він лікар-хірург за професією та покликанням. Народившись у сім’ї лікарів, щодень мріяв одягти білий халат та стати до операційного столу. Тому з вибором професії не вагався, хоч і знав: буде нелегко.
Зараз Дмитро Сергійович лікар-хірург у Першій черкаській міській лікарні. Нині виконує найскладніші операції та опановує медичні новації. Він один із небагатьох в області оперує за допомогою лапароскопа. Апаратом, що дозволяє із найменшим втручанням проводити операції черевної порожнини і тазу.
Лікарській родині завжди доводилось не солодко – кажуть фахівці. Обмежене фінансування галузі, застаріла техніка та не висока заробітна плата – були на одній шальці терезів, проте на іншій – врятовані життя та долі. Це і спонукає лікарів віддавати себе професії та постійно навчатися.
А ще, розповідають лікарі, із пацієнтами потрібно вміти знаходити спільну мову. Всі знають – оптимістичний настрій додає сил та сприяє швидшому одужанню.
Загалом за тиждень Дмитро Сергійович робить близько десятка операцій. Нині має сотні вдячних пацієнтів.
Попри скромну зарплату лікаря, інші труднощі, спричинені економічною ситуацією в країні, Дмитро Васильченко запевняє: любить свою роботу та буде продовжувати трудитися тільки на Батьківщині.
Врятовані життя лікарі ніколи не рахують. Кажуть: головне – повернути людині здоров’я. Операції вважають невід’ємною частиною звичайного робочого дня, проте, зізнаються, хвилювання за кожного пацієнта лишає свій слід в серці. Але радість від їх одужання не зрівняти з жодними емоціями.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть частину тексту і натисніть Ctrl+Enter