Рештки скелетів людей, похованих тисячоліття тому, давній посуд, прикраси, зброя, залишки осель – це лише дещиця того, що приховує земля під ногами. Наше місто багате на археологічні знахідки, більшість з яких можна побачити в музеях міста, а незабаром – і в новому Черкаському міському археологічному музеї Середньої Наддніпрянщини, пише in.ck.ua.

 

У Черкасах можна знайти пам’ятки всіх епох

Деякі археологічні знахідки: 1 – кам’яні знаряддя доби бронзи з Черкас: сокира та булава. 2 – фібули з поховання черняхівської культури “Черкаси-Центр”. 3 – підвіска з золотої монети, наслідування римському ауреусу II-I ст. до н.е.

На місці, де ми живемо, у пізньому палеоліті (понад 12 тисяч років тому) була тундра, а на південь від Києва стояв льодовик. Тут водилися представники викопної мегафауни: тури, шерстисті носороги, мамонти, гігантські олені. Люди, вполювавши мамонта, могли перенести до табору лише частину м’яса, яке зберігали у своєрідних “холодильниках” – видовбаних у промерзлому ґрунті ямах. Рештки туші об’їдали хижаки. Після цього давні люди забирали ще й кістки та робили з них житла, знаряддя праці, використовували як паливо для вогнищ.

 

Зуби викопних акул

– Я проводжу дослідження в Черкасах уже близько 20 років і можу сказати, що тут археологічно представлені всі часові періоди – від кам’яного віку до пізнього середньовіччя. На території міста є понад 20 пам’яток археології. З найдавніших часів ми знаходили тут і кості викопних тварин, які розсипалися прямо у нас в руках, і примітивні кам’яні знаряддя того часу. У часи до появи людства на місці сучасних Черкас сотні мільйонів років тому було море, тож з динозаврами нам “не щастить”, їх ми ще не знаходили. Прості черкасці теж можуть відшукати “палеонтологію” прямо в себе під ногами. На черкаському пляжі люди часто знаходять зуби викопних акул. Зазвичай вони невеличкі, а ось мій колега Михайло Сиволап якось показував 5-сантиметровий зуб велетенської акули, – розповідає черкаський історик і археолог, кандидат історичних наук каже Дмитро Куштан.

 

На території Черкащини водилися представники викопної мегафауни, наприклад, шерстисті носороги 

На території Черкащини водилися представники викопної мегафауни, наприклад, мамонти

Всі події стародавнього життя лишили по собі пам’ятки на території нашого міста. За словами науковця, у районі Дахнівки знаходили залишки поселення часів мезоліту з дрібними крем’яними знаряддями: ножами, скребачками, вістрями стріл тощо. В Соснівці є багатошарове городище Василиця (доби пізнього енеоліту та зарубинецької культури). У Василиці на межі IV-III тис. до н. е. жило населення, які займалися розведенням худоби. Тут під час розкопок знаходили кераміку пивихинської культури, її залишили племена скотарів – сучасники трипільських племен на заході Черкащини та Канівщині.

Поховання з речами, необхідними небіжчикові в загробному світі

З бронзової доби (III–II тис. до н. е.) на території міста залишилися поселення і кургани. В Черкасах було чимало курганів, які зараз, на жаль, практично всі зруйновані. Із залізного віку (І тис. до н. е. – V ст. н. е.) у місті є поховання, поселення та городища скіфського часу, пам’ятки зарубинецької культури, поселення та могильники черняхівської культури (один із найбільших – “Черкаси-Центр”).

“Черкаси-Центр” – могильник черняхівської культури

На місці сучасного ТЦ “Хрещатик-Сіті” розташовувався могильник черняхівської культури кінця III – початку V століття, який з перервами досліджували понад 10 років. За цей час науковці, археологи Дмитро Куштан і Михайло Сиволап, виявили 75 поховань. У могилах знайшли керамічний посуд, бронзові прикраси, деталі одягу, знаряддя праці.

Розкопки могильника “Черкаси-Центр”

Все почалося з того, що в 1991 році двоє черкаських школярів принесли до Краєзнавчого музею давній горщик і сказали, що знайшли його у відвалі землі з траншеї, щойно викопаної у центрі міста для теплотраси. Археологи, які прийшли на місце знахідки, побачили, що із землі видніються людські кістки. Так і почалися розкопки на місці, де тепер розташований ТЦ “Хрещатик-Сіті”: спочатку їх проводив Михайло Сиволап, а з кінця 1990-х років Дмитро Куштан.

Там археологи знаходили і скелети, і урни з кремованими рештами спалених тіл. Раніше померлим клали у могилу речі, які можуть знадобитися в загробному житті: посуд, одяг з металевими пряжками та застібками-фібулами, кістяні гребені, пряслиця, знаряддя праці, а також їжу в горщиках. Всі ці речі можна побачити в експозиції Черкаського краєзнавчого музею, а невдовзі – і в новому Черкаському міському археологічному музеї Середньої Наддніпрянщини.