Олександр Воскобойнік: "Агросектор – це стиль життя, а труднощі завжди тимчасові"
Реклама
Керівник одного з найпотужніших сільськогосподарських підприємств на Черкащині ТОВ «НВФ «Урожай» Олександр Воскобойнік розповів, як минулого року агропідприємство долало виклики війни, вибудовувало стратегію розвитку, підтримувало громади, допомагало українським захисникам, та чого він очікує від 2023-го.
«Сила агросектору, якщо говорити узагальнено, в мотивації. Для нас це стиль життя. Ми щороку стоїмо перед викликами – природніми, економічними, але боремося за свою справу. Рік повномасштабної війни вкотре довів, що люди – наша найбільша цінність. Торік ми швидко адаптували операційні процеси на підприємстві під нові реалії, зберегли робочі місця, стабільну зарплату команді, забезпечили підтримку мобілізованих колег, вивели на новий рівень корпоративне волонтерство та допомогу громадам».
- 24 лютого 2022 року розділило життя українців на «до» та «після». Які виклики в першу чергу довелося долати «Урожаю»?
Черкащина стала тилом. Тож нашим основним завданням було забезпечувати фронт. Зробити це ми могли лише командно. Вже на другий день повномасштабного вторгнення весь топ-менеджмент компанії МХП був на різних підприємствах, що дало можливість продемонструвати підтримку команді. Хоча особисто в мене в перші дні була думка взяти автомат та йти проти ворога, якби з Київщини він вирушив на Черкащину. Але я отримав напрямок роботи, який на той момент був аргументовано важливішим, – налагодження поставки харчування, одягу, амуніції спершу для тероборони, а потім й для ЗСУ, жителям громад та внутрішньо переміщених осіб, які знаходили прихисток у відносно спокійній нашій області.
- Працівники «Урожаю» теж поповнили лави ЗСУ?
Так. Нині з усіх підрозділів підприємства наші працівники захищають країну від ворога. Ми постійно підтримуємо з ними зв’язок. За рішенням керівництва МХП, ми зберігаємо за ними робоче місце та заробітну плату, а також допомагаємо з індивідуальним військовим спорядженням.
На жаль, маємо втрату. Наш колега загинув у боях з ворогом. Ми піклуємося про його родину та виплачуватимемо середню заробітну плату рідним, до того часу, поки у нашого загиблого колеги мав би настати пенсійний вік.
- Як стартувала посівна і чи задоволені ви урожаєм воєнного стану?
Ми розуміли, що і цивільному населенню, і армії потрібно їсти. А якщо вчасно не провести посівну, то країна не зможе воювати та перемагати. Звісно, що спершу в людей був страх, бо в сусідній області їздили танки, а над головами літали ракети. Але зарядженість на перемогу його відганяла й мотивувала до роботи. На п’ятий день війни ми вже проводили підживлення озимини по мерзлоталому ґрунту. А через місяць – всі виробничі підрозділи вчасно розпочали посівну. Засіяли визначені площі. Паралельно готувались до жнив озимої групи. Як і всі аграрії в країні долали труднощі із забезпеченням пальним, збереженням та експорту зернових.
За підсумками жнивної кампанії, підприємство торік вийшло на досить добрий урожай зернових та олійних культур. Із засіяних площ ми зібрали 84,9 ц/га кукурудзи, 33 ц/га соняшника, 53,6 ц/га озимої пшениці, 46,5 ц/га озимого ріпаку та 28,7 ц/га сої у бункерній вазі.
- Водночас науково-виробнича фірма «Урожай» завжди була лідером серед сільськогосподарських підприємств Черкащини з впровадження інноваційних технологій у виробництві. Чи війна вплинула на ці процеси торік?
Агросектор – це стиль життя. Навіть найскладніші періоди - тимчасові. Тому ніщо не може зупинити розвитку нашого виробництва. Зокрема, ми продовжили реалізацію проєкту з розширення переробки курячого посліду шляхом активного компостування. Власне кажучи, реалізуємо його з 2014 року, коли заклали перші бурти на компост. Якщо говорити мовою цифр, то ми починали виробництво компосту з 20 тис. тонн в рік. І щороку ставили для себе вищу ціль. Минулого року виробили 130 тис. тонн. А вже у 2023-му збираємося переробляти майже 80% курпосліду, який отримуємо з Миронівської птахофабрики. З нього ми плануємо виробити не менше 140 тис. тонн якісного компосту, який потім буде використано для удобрення сільськогосподарських культур на полях підприємства. Наша мета – щорічно переробляти максимальну кількість курячого посліду на компост.
Разом з тим, попри складний час нам вдалося оновити матеріальну базу підприємства. Зокрема, змогли придбати трактори іноземного виробництва, навантажувачі, борони, сівалки, розкидачі для мінеральних та органічних добрив, а також аплікатори для внесення рідких добрив, глибокорозпушувачі. Водночас, ми оновили машинний парк, який використовується для підвезення працівників до місця роботи та додому. В сільськогосподарському виробництві головне вчасність. А оновлення техніки зменшує простої у виробництві та затрати на її ремонт.
- Проте «Урожай» - це не лише про поля і зерно. Це і про велику рогату худобу та молоко екстракласу.
Так, тваринництво – це другий напрям діяльності нашого підприємства. Від початку війни ми не зменшили поголів'я корів і зберегли усі робочі місця. Сьогодні молочно-товарні ферми – це і продовольча безпека країни, і наповнення місцевого бюджету, і робота для жителів сіл.
- Як нам відомо, минулої весни ви встигали вирішувати не лише господарські питання, а й започаткувати ряд проєктів з психологічної реабілітації дітей, які прибували в громади Черкащини із тимчасово окупованих територій.
Я дуже хочу, щоб війна у дітей не залишила шраму на серці, як залишає у всіх нас. Саме тому ми організовували ряд заходів для діток у тих громадах, де ведемо діяльність. Це і вистави лялькового театру, і релаксаційні екскурсії у Холодний Яр на локацію «Крутого Замісу», і оздоровлення у санаторії «Сосновий бір». Не обходимо увагою і вихованців КЗ «Черкаський НРЦ «Країна добра Черкаської обласної ради». Діти – це майбутнє країни, яку нині у ворога відвойовують наші захисники, і нам важливо зберегти їхнє емоційне та фізичне здоров’я.
- «Урожай» завжди був соціально відповідальним бізнесом на території громад, де провадить діяльність. Чи вплинула війна на реалізацію соціальних ініціатив в громадах?
Жодним чином не вплинула, а навпаки розширила сферу нашої діяльності. Ми турбуємося про наших пайовиків і намагаємося, щоб їм було комфортно жити в своїх населених пунктах. А ще варто відзначити згуртованість наших громад – ми разом готували тушківки, садили картоплю, потім збирали, щоб передати все вирощене на потреби ЗСУ та українців, які прибували в громади з окупованих територій.
Водночас громади за цей час «подорослішали», стали самодостатніми, впевненішими в собі. Приміром, торік у конкурсі мікрогрантів «Час діяти, Україно!», який проводить наш партнер по добрих справах Фонд «МХП-Громаді», серед переможців - 40 проектів з Черкащини. І кожен – спрямований на покращення економіки, освіти, культури у своїй громаді. Ресурсні кімнати для дітей з особливими освітніми потребами, житло для переселенців, водопостачання у будинку для літніх людей, центр прокату технічних засобів для реабілітації – лише деякі із них. Але це не значить, що культура відійшла на другий план. Скажімо, у Корсуні створили Клуб українознавства, у музеї Петра та Семена Гулаків-Артемовських у Городищі відкрили сучасний медіапростір, у Мошнах зробили ремонт у шкільній бібліотеці. І такі міні-проєкти зміцнюють нашу українську ідентичність. Дають впевненість, що Україна - буде! До речі цього року компанія МХП продовжить всі флагманські проєкти: конкурс грантів для місцевих громад «Час діяти, Україно!», для мікробізнесу «Роби своє», національний кінотур «Кіно заради перемоги!», «Посій насіння з МХП» та «Збережи насіння з МХП». Тож, я сподіваюся, що наші громади використають всі можливості.
- Разом з тим «Урожай» є практично основним бюджетонаповнювачем у громадах, де веде свою діяльність. У деяких ОТГ Черкащини податки «Урожаю» становлять більше половини усього бюджету.
Це тому що «Урожай», як і всі підприємства МХП, працює прозоро. Ви знаєте, що ПДФО та єдиний податок є основними наповнювачами скарбниці громади. Сума цих податкових надходжень залежить від наявності в ОТГ різних підприємств та відповідно – робочих місць. Від розміру заробітних плат та плат за оренду паїв, від прозорості та відповідальності бізнесу.
Минулого воєнного року «Урожай» сплатив майже 290,4 млн грн податків до бюджетів усіх рівнів. З них найбільше становить ПДФО – понад 140,7 млн грн, ЄСВ – понад 67 млн грн, єдиний податок – 23,7 млн грн та ПДВ – 24,1 млн грн. Продовжуємо працювати в цьому ж напрямку – наповнювати державні та місцеві скарбниці і сумлінно дотримуватися вимог податкового законодавства.
Зазначу, що МХП продовжує інвестувати в економіку України в умовах повномасштабного російського вторгнення. У 2022 році підприємства компанії перерахували до бюджетів всіх рівнів майже 4,6 млрд грн у вигляді податкових нарахувань, внесків і зборів. До загальнодержавного бюджету за рік перераховано 1,026 млрд грн. До місцевих бюджетів перераховано 2,038 млрд грн. Сума єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування робітників компанії становила 1,534 млрд грн.
- З перших днів війни компанія МХП взяла для себе за мету забезпечити продуктами українців в усіх регіонах. Чи продовжиться цей напрям роботи у 2023-му?
Безперечно, адже МХП постійно змінюється. У 2019 році компанія почала трансформацію в кулінарну, і цей процес невпинно триває. Ми щодня працюємо, щоб годувати людей і пропонувати їм якомога більше якісних та смачних страв, виготовлених із використанням найсучасніших харчових технологій. Один із напрямів трансформації МХП в кулінарну компанію – робота у сегментах HoReCa та ритейлу. Вже зараз МХП спільно з партнерами пропонує українцям смачну й безпечну шаурму та інший стритфуд у понад 100 точках мережі вуличної їжі Doner Маркет. А завдяки роботі понад 200 магазинів «М’ясомаркет» по всій Україні у споживачів є доступ до гарного асортименту мʼяса, мʼясо-ковбасних виробів, кулінарії та інших продуктів харчування. До прикладу, у Черкаській області працює 11 магазинів «М’ясомаркет» і 6 закладів мережі безпечної вуличної їжі Doner Маркет.
- Олександре Анатолійовичу, яким словом ви б охарактеризували агросектор у 2022 році та яким воно має стати у 2023-му?
Я вважаю, що аграрії в умовах війни – це теж захисники та герої. Для нас сільськогосподарські роботи – це стиль життя. У 2022-му словом, яке найбільше підходило агросектору стало «незламність», а в 2023-му це буде слово нашої країни – «Перемога»!
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть частину тексту і натисніть Ctrl+Enter