Уже другий рік Україну «лихоманить» революцією, війною, політичною та економічною кризою. Водночас йдуть реформи, міняються уряди, падає «гривня», а з нею й купівельна спроможність населення.

І незважаючи на те, що в рейтингу ведення бізнесу групи Світового Банку Україна нещодавно перемістилась з 87-го на 83-те місце, загальний адміністративний тиск на бізнес, все ж таки, залишається значним. Високий рівень корупції в країні є показником бюрократії та незрозумілих процедур,  а також вибіркового ставлення чиновників до бізнесу.

За даними аналітиків «Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», кожен четвертий український власник бізнесу асоціює корупцію із податковою адміністрацією, а також кожен третій підприємець вірить, що ситуація з корупцією погіршилась у 2015 році.

Чи приходять за таких умов в нашу країну інвестори та чи цікавить їх Черкащина? З ким торгує наша область та чи дійсно відбувається «переорієнтація на Європу»? Відповідь на усі ці питання шукали наші журналісти. А поки шукали, дізналися, що існують розбіжності між баченням ситуації в обласному центрі та районах.

Аналіз статистичних даних підтверджує – іноземні інвестори масово «втікають» з нашого краю, принаймні, рівень прямих іноземних інвестицій стрімко падає. На початок 2016 року в економіку області було залучено 353 мільйони доларів. Це в 2,5 рази менше ніж було станом на 1 січня 2014.

Звичайно, падіння інвестицій — це загальноукраїнська тенденція. Але темпи падіння значно менші. За той самий період інвестиції в України впали всього лише в 1,3 рази, що не йде ні в яке порівняння із показником нашої області.

Цікаво, що в прифронтовій Донецькій області (без урахування зони АТО) динаміка скорочення інвестицій була меншою ніж на Черкащині – в 2 рази, а в Луганській -  1,5 раз.

Серед основних інвесторів в економіку області домінують держави-офшори — Беліз і Кіпр. На їх долю приходиться 74% від всіх інвестицій на Черкащину. Тобто, якщо розібратися, ці інвестиції не є зарубіжними. Скоріш за все за белізськими і кіпрськими компаніями ховаються вітчизняні олігархи.

В Україні рівень офшорних інвестицій значно нижчий. В 2015 році їх рівень склав 33%. Це більше ніж в два рази менше черкаського показника. Тож і в цьому питанні область займає сумну пальму першості.

До решти іноземних інвесторів також є питання щодо українського коріння. Особливо це стосується чешських інвестицій іноді мають до Чехії побіжне відношення.

В чому причина цієї ситуації ми розпитали представників влади і експертів.

На думку президента Черкаської торгово-промислової палати Сергій Першина проблема в неефективності реформ.  “Україна уже не зможе піти шляхом тих реформ, які були здійснені в Польщі на початку 90-х після розпаду Радянського Союзу, адже світ відтоді занадто сильно змінився.  Ті реформи, які Лешик Бальцерович здійснив у Польщі для України уже не можна взяти «як кальку». Тоді був зовсім інший стан економіки, ціни на газ, менше конфліктів у світі. Дійсно, ті реформи були ефективні, і Польща при всіх кризах демонструє 4% росту ВВП  в середньому по країні. Але їй потрібно ще 25 років, щоб наздогнати в економічному розвитку Німеччину. А ми тим часом маємо ситуацію, коли українці масово виїжджають в Польщу. Уже понад мільйон наших співгромадян живе і працює там, лише одних студентів близько ста тисяч. Такий відтік кращих «умів» розвитку економіки аж ніяк не сприяє. Треба розуміти, що у нас не просто країна, яка поміняла вектор з Росії на ЄС. У нас війна і реформи мають бути антикризовими і оперативними, а не класично розтягнутими в часі. Як на мене, не можна було «відпускати» гривню і «гратися» у децентралізацію, а деякі речі навпаки взяти під державний контроль. Тоді й іноземні інвестори б звернули увагу на Україну. Бо нових ринків у світі маса. Недостачі в них нині нема і треба думати, як бути конкурентноспроможними в цих умовах” – говорить він.

Дмитро Виноградов, керівник «Аналітичного центру Інституту досліджень інвестиційної привабливості та економічного розвитку»:

- Варто відзначити, що рішення про інвестування базуються не тільки і не стільки на простоті заснування або закриття підприємств, конкретних регуляторних умов ведення бізнесу. Важливе значення також має соціально-економічне середовище, в якому об’єкт інвестування буде здійснювати свою виробничо-комерційну діяльність. В цьому зв’язку варто враховувати не лише поточний стан області, але й потенціал, яким ми володіємо, що має безпосередній вплив на очікуваний прибуток інвестора.

Владі пора побачити потенціал та перспективу Черкащини, цінувати те що ми маємо та навчитися працювати на майбутнє, залучати якісні інвестиції, замість того, щоб погоджуватись на сумнівні пропозиції арабської фірми, яка старається «впарити» застарілу російську технологію зі спалювання сміття у місті Черкаси.

Майя Кулик, керівник Всеукраїнської ГО «Демократична дія», колишній головний спеціаліст Департаменту інвестиційного розвитку Головного Управління інвестиційної політики, підприємництва та зовнішніх зносин Черкаської ОДА

- Завдання влади – завести на територію Черкащини інвестора, а все інше залежить від професійності кадрів, які працюють у відповідному Управлінні. За часів моєї роботи ще на початку в 1992-1994 році наша «Табачка» (колишня Черкаська тютюнова фабрика –авт) була однією з кращих не лише в Україні, а й в Росії. Зараз це втрачене підприємство, як і багато інших. Тоді керівником у нас був Жовтенко Валерій, який був послом в Латвії, потім у Литві, і він багато у чому посприяв розвитку інвестиційної галузі. Інше питання – це мотивація самих працівників відповідних управлінь і департаментів. Якщо там працюють, причому непрофесійно, діти голів РДА, яким їхні батьки уже забезпечили фінансову стабільність, то маємо відповідний результат.

Анатолій Рекун, представник «Товариства фахівців з промислового менеджменту» :

- Для притоку інвестицій в область голова ОДА Ткаченко минулого року запропонував сесії облради створити КП «Агенція регіонального розвитку», яка б і гроші б заробляла, і інвесторів в область залучала. Тож у нас тепер є структура, на яку покладено цю функцію і яка з обласного бюджету під це навіть кошти отримувала. Зі свого боку можу сказати, що наша ГО «Товариство фахівців з промислового менеджменту» залучило 4,5 млн. грн. Для внутрішньо переміщених осіб від представництва Міжнародної організації з міграції. 117 учасників з числа ВПО області отримали фінансування для самозайнятості та розвитку мікропідприємництва – обладнання, інструмент та матеріали. А щодо інвестицій у цілому – у нас лише не так давно економічна ситуація в країні стабілізувалася . А область, на жаль, дуже слабо реалізує свої конкурентні переваги. Але влада тут мало в чому може допомогти.

Роман Карманнік, керівник Департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА

- Значне зменшення відсотку інвестованих коштів відбулось за рахунок кількох факторів: курсової різниці, яка враховує коливання курсу валют відносно долара США і зменшила обсяг сукупного капіталу нерезидентів на 140,5 млн. Дол.; вилучення прямих іноземних інвестицій на 26,4 млн. Дол. США, за рахунок: припинення діяльності 10 підприємств з іноземними інвестиціями та  переуступки корпоративних прав іноземними інвесторами у 22 підприємствах.

У той же час у 2015 році в економіку області іноземні інвестори залучили 7,1 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій. Якщо говорити про капітальні інвестиції, то за 2015 рік підприємствами та організаціями області за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 4196,2 млн. Грн., що в порівнянних цінах на 11,1 % більше від обсягу капітальних інвестицій за 2014 рік.

Зазначене зростання відбулось за рахунок збільшення інвестицій населення в будівництво житла (станом на 31.12.2015 становить 674,5 млн. грн.), які в загальній структурі капітальних інвестицій становлять 16 % (в 2014 році – 8,5

Загалом я не можу казати, що є якийсь суттєвий відтік інвестицій з області. По прямим іноземним інвестиціям є певне вилучення (яке є кожного року), яке більше ніж залучення. Але це не свідчить, що область чимось в цьому плані відрізняється від держави в середньому. Інвестори, які розпочали процес створення виробництва наявні (маються на увазі ті, що раніше не здійснювали діяльності в області), але рахунок не на десятки, скоріше на одиниці.

Стосовно капітальних інвестицій (внутрішніх) то вони зростають. На цей час на території області реалізується близько 30 інвестиційних проектів (тих які в полі зору), це зокрема як і розширення чи модернізація уже діючих підприємств так і будівництво нових які дадуть змогу створити близько 1 тис. Нових робочих місць.

За  прогнозами щодо інвестування в нашу область ми звернулися також до керівника Комунального підприємства Черкаської обласної ради «Агентство розвитку Черкащини» Анатолія Хмільківського. За його словами Агентство успішно працює і з китайськими інвесторами, і з бізнесменами з Об’єднаних Арабських Еміратів. Підприємці з «Піднебесної» планують побудувати на Черкащині свиноферми, а арабські бізнесмени – очищати і транспортувати до себе на батьківщину звенигородську воду.

- Ми почали працювати з Арабськими Еміратами, проводили наради щодо проекту відновлення джерел чистої питної води на базі Звенигородського та Кам’янського району. Так на базі Звенигородського водоканалу планується побудувати підприємство по видобутку, переробці та очищенню питної води. З одного боку вода буде постачатися у Звенигородський район, що забезпечить потреби жителів, а взамін інвестор отримує визначену кількість води, ставить переробку води, пакування і експорт на Арабські Емірати, - коментує Анатолій Хмільківський. – У Арабських Еміратах нині профіцит бюджету від видобутку нафти і газу, але у них немає води. А оскільки вода з Нілу переробляється в тому числі й багатьма американськими компаніями, їм економічно вигідніше створити інфраструктуру в одному із наших районів і під своїм брендом поставляти воду в ОАЕ. Ми провели робочу нараду з головою райдержадміністрації, районної ради, міським головою Звенигородки, але паралельно ми ще працюємо з кам’янською громадою. Але ми говоримо про те, що взамін відновити ті потужності, які зараз громада просто не може відновити. І цей процес зараз триває, триває визначення технічних можливостей, тобто концепція у процесі підготовки.

Окрилені звісткою про те, що скоро компанія «NASER AL-SAYER» возитиме танкерами по морю із Звенигородки воду в ОАЕ, а жителі Звенигорощини і Кам’янщини «купатимуться» в арабських доларах, ми вирішили зателефонувати у Звенигородку. Але, як виявилось, і керівник місцевого водоканалу, і мер міста про таку ідею від нас почули... вперше.

- Проект по заміні труб у нас дійсно є, бо користуємося водомережами, які побудували ще німці у 1943 році. Є плани замінити старі труби для забору води на нові, пластикові. Обговорювалося фінансування і через Європейський банк реконструкції та розвитку, і, начебто, в співфінансуванні мали бути араби, і проект цей недешевий – приблизно на 6-7 мільйонів гривень, адже замінити мережу треба буде аж на 11-тьох вулицях, де проходять основні «гілки» водогону. Проект плануємо отримати десь аж 15 червня, - коментує керівник Звенигородського водоканалу Богдан Кубеявка.

Проте, почувши про експорт води в Арабські Емірати Богдан Степанович розсміявся.

- Не вірте, це брехня, фейк, дезінформація. Ну, по крайній мірі, я це вперше чую від вас. Може, районне керівництво знає більше, але я про це нічого не знаю.

Але, як виявилось, не більш поінформованим у цьому плані виявився і мер міста Звенигородка Олександр Саєнко.

- Зараз виготовлено проект по будівництву водозабору, бо з нашої річки можна було брати воду лише до 2000 року і вода у нас паскудна. Цей проект включає в себе виготовлення технічної документації, економічного обгрунтування на заміну трубопроводів та будівництво підземного водозабору. Крапка. Звідки Ви взяли і хто поширює інформацію про експорт води в Арабські Емірати я не знаю, і коментувати не буду.

У Кам’янській РДА, на базі якої теж ніби-то мала б створюватися інфраструктура по переробці води для ОАЕ про заплановані інвестиції знають лише на рівні чуток.

- У нас ходили такі чутки, що начебто інвестори звернулися в область з такою пропозицією, але ні офіційних заяв, ні жодних документів ми не бачили, - коментує начальник відділу економічного розвитку і торгівлі Кам’янської РДА Лєна Тіхонова.

Чому на місцях масштабні плани іноземних інвесторів, які так красиво подаються журналістам, лишаються загадкою, питання відкрите.

Як і те, чи будуть на Черкащині китайські свинарники. За словами Анатолія Хмільківського, інвесторам із міста Підгдіншань дуже цікава Черкащина наявністю вільних земель та можливістю створити замкнутий цикл виробництва. І він навіть надав у якості підтвердження офіційного листа «Місту Підгдіншань» яке, судячи з документа, дуже схоже з Черкасами, має усі можливості для співпраці та інвестування в черкаське рослинництво, тваринництво (в основному свиней), науку і техніку. Лист на офіційному бланку – з підписом і печаткою. Щоправда, нас насторожила одна обставина -  ні адреси, ні імені керівника мера Підгдіньшаню в листі нема, а англійська - дуже примітивна.

Випускниця ННІ романо-германської філології ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Світлана Парубова, яка нині проживає в США і працює репетитором англійської мови, проаналізувавши документ дала наступний висновок:

- Документ дуже дивний, більше скидається на «липу», правила оформлення офіційних документів не дотримані, та й англійська просто жахлива.

До речі, в китайських інвесторах, які були на фото у «Фейсбуку» Анатолія Хмільківського, черкащани впізнали колишніх власників ресторану «Золотий Дракон», які, за словами коментаторів соцмережі жили доволі скромно і на інвесторів зовсім «не тягнуть». У відповідь на цей закид пан Анатолій відповів, що черкащани цілком могли помилитися, бо всі азіати для нас на одне обличчя.

- Це серйозна група компаній, які працюють у Чернігівській області уже 5 років. Зокрема, там були покинуті корівники у селі Михайлівка (це село на межі Києвської і Чернігівської областей). За 5 років вони не лише відновили інфраструктуру і в кілька разів збільшили поголів’я, а й освітили та заасфальтували село, дали людям роботу. Тому дуже добре, що китайські інвестори звернули увагу і на Черкащину. Зараз ми очікуємо офіційну делегацію із Підгдінгшаню на чолі з мером Чангом Уовейом. Щодо пріоритетності в районах, де збираємося побудувати свинарники – це безумовно Кам’янський, Звенигородський, Золотоніський, Чигиринський та Чорнобаївський, - коментує Хмільківський.

Вирішивши більше дізнатися про успіхи китайських інвесторів на Чернігівщині, ми зателефонували у Департамент економічного розвитку Чернігівської ОДА з питанням про китайських інвесторів-свиновирощувачів. Звідти нас переадресували у відділ інвестицій і ось яку відповідь вдалося отримати телефоном:

- У нас є китайські інвестори, але не у селі Михайлівка. У цьому селі нічого такого немає.

Довідково: Інтернет дає нам два села Михайлівка на Чернігівщині. Жодне з них не межує з Київською областю. В селі Михайлівка Щорського району Чернігівської області населення становить 105 осіб. Орган місцевого самоврядування — Сновська сільська рада. Цікаво, що у розділі про телефонний код «Вікіпедія» повідомляє: «Стаціонарні телефони відсутні зовсім. Мобільний зв'язок не стабільний скоріше за все через те, що практично з усіх сторін село оточене лісами. Найбільш уживаними є мобільні оператори Київстар та МТС»

Село Михайлівка Щорського району іще менше. Населення всього 61 особа. Орган місцевого самоврядування — Ковпинська сільська рада.

Якою є ситуація з інвестиціями на Черкащині нині – показують цифри, якою ж вона буде надалі – можна зробити висновок зі змісту матеріалу.

Мовою цифр:

Протягом 2015 року підприємства Черкаської області здійснювали зовнішню торгівлю товарами з партнерами зі 112 країн світу. Зі 100 країн, до яких експортувались товари, найбільшу питому вагу мали:

- Польща – 9,7 % (42 млн. дол. США),

- Білорусь – 9,5 % (41,4 млн. дол. США) ,

- Російська Федерація – 8 % (34,6 млн. дол. США) ,

- Туреччина – 7,4 % (32,1 млн. дол. США).

Імпорт товарів здійснювався з 78 країн світу, з яких найбільшу питому вагу у загальному обсязі мали:

-  Китай – 14,5 % (33,1 млн. дол. США),

- Німеччина – 12,7 % (29 млн. дол. США),

- Російська Федерація – 7,7 % (17,6 млн. дол. США),

- Швеція – 7,5 % (17 млн. дол. США),

- Польща – 6,7 % (15,3 млн. дол. США).

(Інформація надана Департаментом регіонального розвитку Черкаської ОДА).