"Основна задача була "ні кроку назад"": черкащанин пригадав історії з фронту
Реклама
До Збройних Сил України Дмитро потрапив в розпал АТО в Україні – січень 2015 року. Після тривалої професійної підготовки наступного року у складі окремого мотопіхотного батальйону бригади імені Івана Виговського відправився на захист країни. Дмитро з повагою згадує перших командирів рідної бригади Сергія Заболотнього та Михайла Драпатого за керівництва яких підрозділ успішно виконував поставлені задання.
Про це повідомляє пресслужба Черкаського обласного ТЦК.
Пройшовши шлях до офіцерських погонів, сьогодні вже лейтенант Котомчанін, з гордістю показує "Залізний хрест", який йому вручив Михайло Васильович Драпатий – за вірність присязі. Адже тільки кращих удостоюють цієї нагороди.
"Перші мої бої в складі цієї славнозвісної бригади, були за Авдіївку. В 2016 році, це був один з найскладніших напрямків. Бої були безперервні. Спочатку ворог нас "розігрівав" мінометами різних калібрів , САУ, а потім підтягувалися в роботу і танки. Ближніх боїв майже взагалі не було", - розповідає він.
Після Авдіївки бойовий шлях Дмитра продовжився на Луганському напрямку: Кримське, Жолобок, поблизу Лисичанська та Сєвєродонецька.
"Пам’ятаю як наш підрозділ зміг зайняти вигідну позицію на висоті. Основна задача була "ні кроку назад". Ми втримали позиції та добре насипали окупантам. Саме тому, що притримувались найголовніших принципів: злагодження дисципліна, порядок. Тоді в Кримському ми з побратимами займали позиції лише на відстані 180 метрів із противником. Кожного дня ми бачили їхні пусті очі, які не знали чому вони тут … і навіщо", - пригадує Дмитро.
Початок повномасштабного вторгнення став часом, коли Дмитро один з перших прийшов до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
"Я розумів, що конфлікт так скоро не вирішиться. Адже, якщо проаналізувати всі ті конфлікти, які росія розпалила, ми можемо навіть бачити Придністров’я, 30 років конфлікт – там пусто, нічого не має, але війська рф до сьогодні там. А що говорити тоді про наш чудовий Крим, і наш багатий Донбас", - каже він.
Сьогодні лейтенант Котомчанін досвідчений офіцер, який впевнено виконує поставлені завдання. Вірить у Перемогу України та докладає максимум зусиль аби приблизити цей момент.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Жени тих орків, діду, та їдь додому": історія черкащанина, який воює за Україну.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть частину тексту і натисніть Ctrl+Enter