Селяни поки що залишаються при ділі – заборону продавати "домашнє" молоко відклали на півроку. Згідно з вимогами Угоди про асоціацію з ЄС, в Україні мають залишитися тільки три сорти молока: екстра, вищий і перший. Від другого сорту, тобто домашньої молочки, країна повинна була відмовитися із 1 січня. Однак профільне міністерство відтермінувало перехід на півроку.

Про це пише "Громадське ТБ. Черкаси".

На сьогодні всі вимоги до молока прописані в ДСТУ 3662-97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі». Стандарт передбачає, що все молоко залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин поділяється на екстра, вищий, перший і другий сорти. Цей стандарт з першого січня 2018 року мав би замінити новий – ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови». Його мета  – підвищити вимоги до якості молока і врегулювати використання молока другого сорту тільки у певних цілях.

Розуміючи реалії галузі та необхідність поступового переходу, Мінагрополітики відтермінувало запровадження оновленого стандарту до липня 2018 року. Фактично цей час мають використати для поліпшення якості молока і переходу до так званого стандарту 100/400, який відповідає європейським положенням.

«Основною зміною у стандарті, у порівнянні з нині чинним, є відсутність молока другого ґатунку. Тобто, на переробку зможе надходити молоко, яке за показниками безпечності не повинне мати бактеріальну забрудненість більшу, ніж 500 тисяч на кубічний сантиметр, а соматичних клітин не більше, ніж 600 тисяч на кубічний сантиметр, кислотність – 19 градусів, а температура замерзання – 0,52. Дійсно, показники безпечності молока від особистих селянських господарств не відповідають вимогам нового ДСТУ. Але це не означає, що від нього хочуть відмовитися. Слід працювати над якістю і безпечністю цього молока», – пояснює представник Асоціації виробників молока Олена Жупінас.

Як зазначає Олена Жупінас, сьогодні на переробні молочні підприємства надходить до 30% молока-сировини, яке виробляється в особистих селянських господарствах.

«Слід працювати над якістю цього молока, скорочувати ланцюг «від корови до заводу», а селянам треба об’єднуватися в кооперативи, будувати охолоджувальні центри для вчасного охолодження, контролювати гігієну доїння», – додає представник Асоціації виробників молока.

Прийти до підвищення якості молока можна через кооперацію

У той же час, за словами заступниці Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової, підвищення якості молока від другого ґатунку до першого не вимагає значних витрат. Для цього персонал, задіяний у роботі з тваринами, повинен бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння потрібно використовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльні установки, які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння. Корів також має оглядати ветеринар.

«Виробникам молока доцільно працювати над поліпшенням санітарно-гігієнічних умов праці. Молоко вищої якості коштує більше, ніж другого. Різниця в середньому сягає двох гривень і більше. А молоко-сировина екстра-класу користується підвищеним попитом. Зараз його частка в структурі закупівлі складає 15,5%, а рік тому – 13,8%. Більше того, саме молоко екстра-класу загалом є базою для виробництва молочних продуктів, призначених на експорт», – пояснює Олена Ковальова.

Ключовими показниками якості молока є кількість умовних одиниць мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів на один кубічний сантиметр (100 в молоці екстра-ґатунку), соматичні клітини в одному кубічному сантиметрі молока (400 тисяч в молоці екстра-ґатунку). 100/400 – це порогові значення, при яких молоко допускається в переробку в країнах ЄС. Норми 1997 року, встановлені чинним стандартом, передбачають в рази більше допустиме забруднення для молока другого класу.

«Разом з тим для невеликих господарств добрим способом прийти до підвищення якості молока може стати кооперація. Адже тоді можна спільно закуповувати і використовувати обладнання, організовувати збут, забезпечувати ветеринарний догляд. Сьогодні через кооперативи реалізується дуже мала частка молока, хоча потенціал величезний», – додає Олена Ковальова.

Уманська лабораторія допоможе фермерам виробляти молоко кращої якості

Саме молоко ґатунку «екстра» мріє виробляти кожен молочар в Україні. Бо за ідеальну молочну сировину переробник готовий платити найкращу ціну, а ще вона годиться для експорту. Віднедавна ця мета стала ближчою. Наприкінці 2017-го в Умані відкрили першу національну лабораторію з контролю якості молока. Послугами лабораторії зможуть скористатися 130 господарств – членів Асоціації виробників молока, а також понад 4000 приватних домогосподарств.

«Ця лабораторія надзвичайно важлива, бо допоможе фермерам виробляти молоко кращої якості. А також краще доглядати свої стада. Підвищиться продуктивність корів, сортність молочної сировини, і в результаті більше грошей буде в кишені у фермерів», – говорить керівник Проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» Патрік Рейдер.

Проект співфінансували Асоціація виробників молока і Агентство США з міжнародного розвитку. Новітня лабораторія створили за допомогою американських експертів і за взірцем високотехнологічних лабораторій, які діють у Сполучених Штатах.

Лабораторія має найсучасніше обладнання. До прикладу, мікробіологічний аналізатор за 30 секунд досліджує зразки і видає результат – скільки жиру, лактози, небажаних домішків. Якщо є проблеми і в молоці присутня патогенна бактерія – аналізатор розпише, що це за бактерія і до яких антибіотиків вона чутлива. Відтак хвору на мастит корову лікуватимуть не так, як зараз, наосліп, першим-ліпшим антибіотиком. Та й розпізнати інфекційну хворобу стане можливо одразу ж на ранній стадії. Тоді лікування найбільш ефективне, тварина повністю одужає, а отже не буде і збитків.

Позитивний ефект для фермерів експерти оцінюють у півсотні доларів на одну корову. І хоч сьогодні послугами лабораторії зможуть скористатися ферми-члени Асоціації у центральних областях, в USAID кажуть, що наступним кроком стане відкриття такої ж на сході України.