Не втрачати пильності й допомагати іншим навіть тоді, коли твій робочий день завершився, – так можна охарактеризувати роботу черкаського патрульного Олексія Драгуна. Три роки він присвятив справі, від якої залежить захист та безпека людей. Навчався на історичному факультеті в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького й в ті роки навіть не думав про те, що замість спокійної роботи історика – піде у 2015 році в зону АТО, а згодом і на службу до Управління патрульної поліції в Черкаській області.

Зараз розповідає, що на його рішення вплинуло підвищене відчуття справедливості та обов’язку.

"Повернувшись із АТО та подивившись на той хаос, який панує на вулицях та й взагалі в житті людей, я вирішив піти працювати в патруль. Це не було ціленаправлене рішення. Тоді я думав тільки спробувати, не горів цим. І от спробував – досі тут працюю.  Загалом я мало що змінюю в своєму житті, тому це теж зіграло роль. Але також це й відповідальна професія: цю роботу має хтось робить, чому не я?" - розмірковує Олексій Драгун.

"Вихідні в суботу та неділю – це не про нас":

який графік робити в патрульного?

Незвичний графік та стресова робота – через ці причини нові працівники часто звільняються з роботи не тільки на посаді патрульного, а я на будь-якій іншій. Олексій розповідає, що графік справді важкий, однак до нього звикаєш. Черкаський патрульний працює позмінно: два дні денна зміна, два вихідних, два дні нічна зміна, два дні вихідних (фактично півтора, оскільки після нічної зміни вихідні виходять трохи неповні).

"Вихідні в суботу та неділю – це не про нас. Графік позмінний.  До того ж можуть залучати до охорони громадського порядку у вихідний. Треба працювати. Я б не сказав, що графік ідеальний, але так само він і не поганий. Завжди хочеться чогось кращого. Я задоволений зараз тим графіком, який у мене є. Адже ти маєш повноцінні вихідні після того, як відпрацюєш свою зміну. Складніше в тому, що потрібно рано прокидатися на роботу", – розповідає Олексій.

Так, на денну зміну патрульний прокидається близько п’ятої години ранку, а вже о 06:30-06:40 потрібно бути на ранковому шикуванні. Там доводять інформацію, розподіляють, хто над чим буде працювати в цей день. Перед заступанням на службу кожного дня патрульний проходить інструктаж, огляд у медика, потім приймає зброю та автомобіль у патрульних нічної зміни, який обов’язково треба записати, й тільки після цього виїжджає на патрулювання.

"Медик може не допустити патрульного до роботи, якщо виявить занижений або підвищений тиск, або якщо патрульний сам погано почувається. Його можуть направити на нашу поліклініку, там уже конкретно дивляться, що саме з його станом здоров’я. Патрульні не косять. Працювати треба, людей не вистачає і замінити тебе немає ким", – розповідає Олексій Драгун.

Повноцінна зміна триває близько 12 годин. Перезмінка відбувається десь о 19:30. Тобто, прокинувшись десь о 5 ранку та прибувши на шикування о 6:30-6:40, патрульний працює майже до 20:00 години вечора.

"При цьому тобі треба записати машину, пробіг, здати матеріали в адмінпрактику, зброю. Але час перезмінки залежить від викликів. Ти можеш звільнитися і набагато пізніше. Найбільш довгий робочий день у мене був у нічну зміну з 19 вечора до близько 11 ранку наступного дня. Там був кримінал, тому треба було зайти до слідчого, різних людей, надати пояснення, розібрати ситуацію й тільки після цього я міг бути вільним. Фактично наступний екіпаж чекав, поки я допрацюю зміну", – пригадує Олексій.  

Додає, що сприйняття графіку у кожного різне. Все залежить від того, яке життя має патрульний:  хтось холостяк, інший одружений, а дехто вже має дітей.

"Після АТО хотілось закритися взагалі від усього, але це бувало моментами. На початку служби, поки призвичаїшся до умов, до самого графіку, до людей, бувало відчуття, що хочеться все покинути. Але, перебуваючи на службі в Управлінні патрульної поліції, у мене є відчуття, що мої дружина та син у безпеці. Я хоча б знаю людей, які захищають порядок у місті, як це відбувається, я сам до цього залучений. Так спокійніше, коли розумієш суть ситуацій, з’являється  якась впевненість у тому, що ці люди обов’язково допоможуть усім, хто цього потребує", – каже Олексій Драгун.

Фото з особистого архіву Олексія Драгуна 

Стресостійкий, розумний та фізично підготовлений:

хто може стати патрульним?

Набір до патрульної поліції у Черкаській області триває. Пресслужба повідомляє про такі вимоги до кандидатів:

- Громадянство України.

- Вік від 18 до 40 років.

- Повна загальна середня або вища освіта.

- Наявність посвідчення водія категорії В.

- Готовність до служби в будь-якому місті України у зв’язку зі службовою необхідністю.

Олексій Драгун розповідає, що перед тим, як почати службу в патрульній поліції людина повинна пройти декілька етапів відбору: тестування, фізичну підготовку, військово-лікарську комісію та співбесіду, тільки за результатами якої особу направляють на курси первинної підготовки. Після цього пів року ще потрібно навчатися в Академії патрульної поліції, де майбутній патрульний  отримує базові знання.

"Потім приходить на службу в Управління. Майбутнього патрульного ще раз "ганяють", упевнюються, що в нього є необхідна база знань. Після цього його саджають із більш досвідченим патрульним, в основному з командиром взводу або з тим, у кого є досвід 1-2 роки мінімум", – каже Олексій Драгун.

Патрульний, навіть і кабінетний працівник в Управлінні патрульної поліції, також повинен проходить один раз на рік тестування: професійний огляд у лікарні, фізичну та вогневу підготовку. Якщо він не проходить це тестування, то йому дають картку застереження й тоді направляють до тренінгового центру.

Крім того, для патрульного важливою є фізична підготовка, тому багато черкаських правоохоронців додатково займаються різними видами єдиноборств, розповідає Олексій Драгун.

"У роботі це дуже допомагає. Якщо доводиться затримувати якогось чоловіка, і якщо ти не підготовлений, тобі буде важко з ним впоратися. Крім того, у нас періодично є заняття для патрульних, є особа, яка проводить тренування, нагадує про прийоми рукопашного бою, тактику, стрільбу. Фактично займаються всі поліцейські. І відсотків 70 працюють над собою ще самостійно", – каже він.

Олексій додає, що, на його думку, патрульний повинен бути стресостійким, розумним та професіоналом своєї справи.

"Основні риси характеру патрульного – це стресостійкість, оскільки багато негативу є від людей, які трапляються на викликах, треба вміти на це адекватно реагувати; патрульний має бути розумний, але не завчений – треба володіти великою кількістю інформації, а також потрібно знати закони й уміти в них орієнтуватися; професіоналізм – ти повинен знати, де не перегнути палку, не кинути тінь на все Управління. І, звісно, патрульний повинен бути фізично витривалий", – розповідає Олексій Драгун.

Як патрульні справляються з фізичним та емоційним виснаженням?

Робота патрульного доволі виснажлива та емоційно важка. Тому деякі особи, які прийшли працювати, не витримують та звільняються. Однак бувають і такі випадки, коли люди просто знаходять кращу для себе пропозицію.

"Як на мене звільняються через те,  що знайшли щось краще. Інколи приходили пропозиції із-за кордону й вони їхали туди. Людина завжди шукає щось краще для себе. Це нормально. Також впливає і те, що це робота морально важка. Не кожен може справитися з цим. Ти не знаєш, що тебе чекає на виклику. Можеш приїхати на "порушення тиші", а там може бути будь-що", – розмірковує Олексій.

Він також додає, що вибити з колії можуть ярлики, які люди "вішають" на всіх патрульних без винятку.

"Хтось один оступиться, а ярлик вішають на всіх. Наприклад, ти приїхав на виклик, хочеш допомогти, розібратися. Ти цій особі нічого не зробив, а тебе сприймають у штики. Я розумію, що кидаються на форму, а не на мене конкретно. Але я приїхав допомогти, а тут таке. Це не дуже приємно й інколи може відбивати бажання працювати на всю силу", –  каже Олексій.

У разі якщо патрульному потрібна допомога, то в Управлінні є психолог. Але Олексій розповідає, що більшість знають, куди вони йшли й були готові до роботи. Крім того, фактично кожен із патрульних має якесь заняття, яке стало для нього віддушиною: спорт, книги або будь-яке інше хобі. Для Олексія віддушиною стала родина, а також стрільба.

ТОР, водний та звичайний: патрульні бувають різні

У Черкасах патрульні діляться на три типи: звичайний патрульний, який у броні виходить на вулицю, їздить по викликах, він скрізь перший, відбирає пояснення тощо; рота тактики оперативного реагування (ТОР) – вони також патрулюють, але їм скидають виклики, які пов’язані з більш резонансними подіями, вони можуть виїздити в інші області на підсилення або заступати на охорону громадського порядку у свята; інспектори роти з обслуговування водних об’єктів патрульної поліції контролюють берегову зону  та всі водоймища. Фактично вони більше працюють на воді, але також можуть заступати на лінію, виїздити на виклики.

"У людей складається думка, що поліцейський – це загальне поняття. Але патрульний – це перший поліцейський, який з’являється на виклик. Він приїжджає на місце події і розбирається в ситуації, а далі передає справу за відповідальністю: слідчий, ювенальна превенція, дільничний і так далі", – розповідає Олексій Драгун.

Загалом коли люди телефонують на 102 в Черкасах, то на місце виїжджає патруль. Але коли є виклик кримінального характеру, то туди можуть відразу направити слідчо-оперативну групу, якщо не буде потрібна допомога патруля. Інколи ж на підсилення та  допомогу патрульним також може заступати ще батальйон поліції особливого призначення.

Олексій Драгун каже, що на його думку, патрульний – це захист.

"Як колишній військовий, я відчуваю, що можу захищати людей. А хто в разі чого перший з’являється на виклик? Патрульний. Хто перший у разі чого реагує на будь-які зміни в обстановці? Патрульний. Кому будеш у першу чергу скаржитися? Патрульному. Тому патруль – це захист", – розмірковує він.

Як виклики досягають патрульного?

Коли людина телефонує на лінію 102, то виклик надходить у диспетчерську. Диспетчер реєструє його й направляє патрульного за місцем скоєння. Тоді виклик потрапляє на планшет правоохоронцеві. Патруль приїжджає на місце й розбирається із ситуацією. Зазвичай виклик передають патрульним, які перебувають найближче до місця пригоди.

"Але бувають такі ситуації, що виклик отримує не той екіпаж, який перебуває найближче до інциденту. Це може бути в тому разі, якщо ті патрульні, що ближче, уже мають завдання. Тому якщо виклик не терміновий, його передають наступному, хто є ближче. Фактично, якщо телефонують про ДТП, то виклик стає в чергу. Якщо перед нею є ще одна ДТП, то спочатку обслуговують одну аварію, потім іншу. Але якщо за цим викликом є якийсь випадок із загрозою життю та здоров’ю людям, то його ставлять першочергово", – каже Олексій Драгун.

Також розповідає, що влітку викликів більше, узимку – менше. Кожного дня обов’язково стається ДТП, хоч найчастіше вони не серйозні, а часто водії розбираються навіть самостійно, за європротоколом.

"В основному це звичайні стукани, але все ж вони бувають. Що тепліше стає на вулиці, то більш активне життя починають вести люди, дехто починає вживати алкоголь і буянити. Буває багато викликів, коли люди просто між собою посварились і замість того, щоб розійтися і заспокоїтися, викликають патрульного. Ми приїжджаємо, слухаємо, щось пояснюємо і виявляється, що нічого страшного не було. Нещодавно стався схожий виклик. Приїхали до двох сусідів. Вони посварились, обзивали одне одного. Я дивлюсь на них і розумію, що чоловіки старші за мене, а сваряться через дрібницю. Я кажу їм, що і як краще зробить. Вони погоджуються. Питаю: сваритися будете? Кажуть, що ні. Таке оце буває", - розповідає Олексій Драгун.

Наприклад, за п’ять місяців від початку року черкаські патрульні відсторонили від керування транспортними засобами 349 водіїв, які перебували в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. У звіті за 17-23 травня, опублікованому на сторінці Управління патрульної поліції у Черкаській області на Facebook, йдеться про те, що за тиждень роботи патрульні опрацювали 961 виклик.

"Між викликами як такого відпочинку немає, оскільки ти на службі, ти працюєш. Якщо ти не на виклику, то ти просто патрулюєш місто. Ти можеш їхати й до тебе звернеться якась людина. Проте, я сумніваюсь, що особа, яка буде працювати у патрулі, витримає це все навантаження без п’яти хвилин перепочинку. Тому якщо є якийсь час між викликами, то інколи виділяємо на те, щоб перевести подих. Особливо тоді, коли мозок закипає, треба зупинитися, відпустити ситуацію, оскільки на наступні виклики я буду їхати "заряджений". Тому інколи декілька хвилин перепочинку дуже потрібні", – розповідає Олесій Драгун.

Додає, що в нього серед найбільш небезпечних викликів були погоні, а також озброєні люди.

Однострій, спецзасоби та чому патрульні їздять по-двоє

Робота патрульного передбачає те, що ти повсякчас повинен носити однострій. Це уніформа, яку зняти можна тільки після закінчення служби. Тому на вулицях Черкас зустріти патрульного без форми можна хіба що у його вихідний.

Ще однією особливістю цієї професії є те, що ти постійно перебуваєш із напарником. У автівці завжди сидять мінімум двоє патрульних. Олексій розповідає, що так безпечніше. А за необхідності можуть їхати втрьох чи навіть учотирьох.

"В основному по двоє ще й тому, що один офіцер-контакту спілкується, записує пояснення, інший офіцер-прикриття – він дивиться за навколишнім середовищем. До того ж завжди є вірогідність, що людина може почати поводитися не адекватно й удвох буде легше з нею справитися. Тому безпека теж відіграє не останню роль", – розповідає Олексій Драгун.

Він також додає, що патрульні постійно підтримують одне одного, хоч напарники переважно змінюються.

"Усе одно всі спілкуються нормально, товаришують. У мене з напарником повне порозуміння. Ви повертаєтеся, дивитеся одне на одного й розумієте, що вже будете робить. Він знає, що я буду робить, я знаю, що він може зробить. Одне одного знаємо в стресових ситуаціях. На постійній основі краще працювати, як на мене. Бо ви вже звикли одне до одного. Ти знаєш, що в разі чого тобі прикриють спину", – розповідає Олексій Драгун.

Ще з патрульним постійно є спецзасоби – кайданки, балончик сльозогінної дії, гумова кийок та зброя. Застосовувати їх можна тільки відповідно до Закону України.

Нагадаємо, що реформування патрульної поліції України відбулося ще в 2015 році. Тоді на Софійській площі у Києві 2000 патрульних урочисто присягли на вірність Україні. І вже того дня новостворені підрозділи заступили на перше чергування. Закон України "Про Національну поліцію" набув чинності 7 листопада 2015 року. З цієї дати міліція в Україні офіційно припинила своє існування.

Підготувала Світлана Небилиця