Реклама
Реклама
30.03.21 16:26
Реклама

Подивитися на підсніжники приїжджає понад дві тисячі туристів щодня: чому "Холодний Яр" на Черкащині має стати національним парком (ФОТО)


Подивитися на підсніжники приїжджає понад дві тисячі туристів щодня: чому

 

Урочище "Холодний Яр", що в Черкаській області, сьогодні відоме багатьом. Тут ростуть унікальні квіти, що занесені до Червоної книги України – підсніжники складчасті. Якщо раніше вони були популярними серед браконьєрів, то сьогодні лісівники, екоінспекція, правоохоронці, студенти та викладачі частіше охороняють їх від зацікавлених туристів, що не дуже обережно ставляться до рослин.  

Журналісти інтернет-видання Zmi.ck.ua розбирались, як ростуть підсніжники, що їм загрожує і як відбувається їхня охорона сьогодні.

Еколог Олександр Спрягайло розповідає, що на території України підсніжник складчастий поширений тільки в Криму та в Холодному Яру, що на Черкащині. Від звичайного підсніжник складчастий відрізняється не тільки тим, що мало поширений, але й своїм зовнішнім виглядом. Рослини цього виду ростуть вищі, у підсніжника більші квіти й головне – складчастість листка, тобто листкова пластинка має кілька поздовжніх складок, які схожі на "гармошку". Саме це в ньому й приваблює велику кількість туристів. Холодний Яр останніми роками став місцем, куди на весняні вихідні приїжджають тисячі туристів, аби помилуватися цією красивою рослиною. А це означає, що тепер охоронцям та волонтерам доводиться захищати підсніжники не від браконьєрів, як то було раніше, а від зацікавлених осіб.

За словами еколога Максима Гаврилюка, цвітіння залежить від ходу весни. Бувають роки, що уже в лютому підсніжник квітує, а бувають, що на початку квітня. У цьому році почав цвісти на початку березня. Загалом, як правило, квітування триває до місяця.  Підсніжник в "Холодному Яру" росте на площі близько 60 га. Однак на окремих ділянках він росте більш щільно, на інших – менш.

"У світі він поширений у Молдові, Румунії, Північно-Західній Туреччині та на західному Кавказі – можна сказати, що це навколо Причорноморський вид. Це вид, який привчений до гірських місцевостей, а в нас він росте в рівнинній частині. Тобто на території України підсніжник складчастий на рівнинній місцевості росте тільки у нас, у "Холодному Яру". Тому його цікаво вивчати з цього погляду, а також із погляду охорони, бо він малопоширений", – розповідає еколог Олександр Спрягайло.  

У "Холодному Яру" підсніжники поширені по лісу кількома локаціями. Їх там десь від 8 до 10. Як розповідає головний лісничий державного підприємства «Кам’янське лісове господарство» Василь Борота, масово підсніжник складчастий зустрічається в лісових масивах кв. 5,17,32, 33, 39, 15 Креселецького лісництва. Крім того, рослину можна зустріти і в Грушківському та Тимошівському лісництвах, але значно меншими ділянками.

«У межах загального користування всі громадяни мають право безперешкодно перебувати в лісі. Тому відвідувати ліс, де ростуть підсніжники, ми громадянам заборонити не можемо. Ми здійснюємо заходи, щоб їх не знищували. У «Холодному Яру» на сьогодні зафіксована найбільша кількість підсніжника складчастого, що росте на рівнинній території в Україні. У тих місцях, де підсніжники ростуть найбільш масово, лісівниками було створено п’ять об’єктів природно-заповідного фонду. Це так звані заказники. Загальна їхня площа близько 20га на сьогодні. На такі території обмежений заїзд, а на період вегетації обмежене й відвідування людьми, щоб підсніжники не витоптували», – розповідає Василь Борота.

За його словами, охорона всіх первоцвітів входить у посадові обов’язки працівників державної лісової охорони. Лісівники контролюють, щоб на території, де зростає підсніжник, люди не розводили багаття, не виривали квіти, не топтали їх.

 На сьогодні кількість підсніжника складчастого зростає завдяки постійній охороні.  За словами еколога Олександра Спрягайла, за хорошої погоди цими днями подивитися на підсніжники приїжджає близько 2-3 тисяч осіб за день. Це велика кількість, яка може частину квітів витоптати, а ще через постійне відвідування одного й того самого місця ущільнюється грунт, що порушує умови зростання підсніжника. Тому таке велике навантаження туристами на сьогодні стало проблемою номер один, тоді як браконьєрство відійшло на другий план.  

«Я не виключаю такої можливості, що є люди, які хочуть викопати їх, але наразі суспільство стало більш свідомим. Іноді невелику кількість букетів зірвати можуть. Але це зараз не дуже помітно, тоді як рекреаційне навантаження – це на сьогодні велика проблема. І це навантаження потрібно регулювати. Переважна більшість людей із розумінням до цього ставляться і ніяк не хочуть нашкодити популяції, але така кількість людей навіть якщо пройде і вернеться, може спричинити ущільнення грунту, це порушує умови зростання підсніжника, а також є й безпосереднє затоптування. Ми намагаємось максимально це регулювати. Зробили туристичні маршрути. Заказник огородили попереджувальною стрічкою, щоб люди не заходили за неї і не топтали підсніжники», – розповідає Олександр Спрягайло.

Якщо пройтися до підсніжників по найбільш туристичному маршруту, то можна побачити, що квіти огороджені тільки з одного боку. Еколог пояснює, що найперше закривають територію заказника, а навпроти нього вже розрослися підсніжники. Вони ростуть не на території заказника, тому їх не огородили стрічкою. На цю територію вільно заходять люди, аби зблизька зробить фото підсніжника. Там рослини ростуть менш щільно. Однак і на цій території квіти потребують охорони, запевняє еколог.

«Ми шукаємо зв’язки, можливості, щоб ще краще все це  впорядкувати. Можливо, зробити якийсь поміст, щоб людям було зручно ходить і в той же час, щоб це було безпечно для квіток. За 20 років, коли відбувається охорона підсніжників, вони дуже розрослися. У межах заказника популяція відновилась – вона доволі щільна», – каже еколог.

Лісівник Василь Борота додає, що на сьогодні по лісових масивах розміщено багато агітаційного матеріалу, який закликає людей відповідально ставитися до цих рослин.

«Встановлюємо охоронні знаки, які попереджають про штрафи. Останніми роками місця щільного зростання підсніжника огороджують стрічками. Зараз люди більше з розумінням ставляться і намагаються поводитися обережно. Проте не завжди виходить, тому що туристів багато й вони витоптують машинально ці квіти. Зараз немає такої загрози по знищенню підсніжника, як це було раніше. Навпаки він починає розростатися. Однак велика кількість туристів створює навантаження. Навіть телефонують з інших областей і питають, чи можна приїхати.  Збільшується його кількість через те, що умови підходять і протягом багатьох років його охороняють», – каже лісівник.

На сьогодні в охороні підсніжника складчастого на території «Холодного Яру» велику роль відіграють волонтери – студенти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. За словами Олександра Спрягайла, цього року до охорони долучилось близько 30 осіб, які приїжджають на вихідних. Минулі роки їх було 50-60, однак через поширення коронавірусу на території України не всі можуть доєднатися.

«Студентам цікаво. Але, звісно, хотілось би, щоб це була державна охорона, щоб ми більше місць зростання охопили, але ми використовуємо ті можливості, які в нас є. Головне, щоб робота робилась», – сказав він.

Студентка 1 курсу магістратури ННІ природничих та аграрних наук, біолог Каріна Полінкевич до охорони рідкісного підсніжника складчастого долучається вже четвертий рік поспіль.

«За останні роки стало значно менше охочих зібрати букетик з підсніжників, але в зв’язку зі збільшенням уваги до цього місця, активно відвідувачі витоптують рослини. Не так часто, але трапляються мисливці за новими формами підсніжників (без оцвітини або з нестандартною кількістю пелюсток, це коли їх 4-5 штук)», - розповідає дівчина.

За її словами, зазвичай більшість людей дуже адекватні й реагують на зауваження, деякі приїжджають не вперше, тому з правилами ознайомлені.  Натомість студентка третього курсу спеціальності «екологія» в Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького до цього процесу долучається вдруге. Розповідає, що інколи їздять охороняти підсніжники з ночівлею.

«Їздимо частіше на вихідних, але коли людей дуже багато, то залишаємось і на більше днів. Я долучаюсь до охорони, бо розумію, що це важливо. Зараз багато людей думає, що нічого не буде, якщо вирвати одну рослину. Але якщо так буде робить кожен, то підсніжники складчасті можуть зникнути. Раніше нам розповідали, що найбільша небезпека була в тому, що місцеві масово зрізали їх на продаж. Але нині найбільшою небезпекою є туристи. Іноді за день до «Холодниго Яру» приїжджає 2000 туристів, тоді доволі непросто, але через те, що багато і студентів, і викладачів, а іноді й випускників долучається до цієї акції, ми справляємось», – розповідає вона.

За словами начальника відділу державної екологічної інспекція у Черкаській області Сергія Дишлюка, вони також здійснюють контроль за охороною підсніжників. Так, людина може отримати штраф за одну рослину у розмірі від 49 до 62 гривень. Додає, що в цьому році було складено вже вісім протоколів.

У пресслужбі ГУНП у Черкаській області повідомляють, що громадяни, які незаконно збиратимуть й реалізовуватимуть первоцвіти, будуть нести адміністративну відповідальность.  Так, відповідно до частини 1 статті 881 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення порядку придбання чи збуту об’єктів рослинного світу тягне за собою накладення штрафу від 510 до 1700 грн. із конфіскацією об’єктів рослинного світу.

А відповідно до частини 2 цієї ж статті ті самі дії, вчинені щодо об’єктів рослинного світу, які перебували у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, занесених до Червоної книги України, або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України – тягнуть за собою накладення штрафу від 1700 до 3655 грн. із конфіскацією об’єктів рослинного світу.

За словами еколога Максима Гаврилюка, протягом двадцяти років територію охороняють, тому наразі ситуація змінилась і підсніжники більше потерпають від туристів, ніж від браконьєрів.

«Якщо перші роки підсніжники треба було охороняти від браконьєрів, тобто людей, які приходили й ціленаправлено зривали або масово викопували підсніжники на продаж, то зараз ми поступово цю ганебну практику викорінили. Протягом декількох років уже немає таких людей. Результат роботи видно. У місті багато років підсніжники не продають. Але останнім часом місця зростання підсніжника складчастого все більше й більше привертають увагу туристів. У результаті, якщо погода хороша, за день цю ділянку відвідує близько 2-3 тисяч людей. Тому наша робота на сьогодні переважно просвітницька та регулювання рекреаційного навантаження. Однак якщо будуть такі недобросовісні відпочивальники, які зривають квіти, то вони будуть покарані.  На сьогодні більшість людей відвідує одне місце, де підсніжник росте щільно, ми його обгородили стрічкою, за яку не можна переходить. Для людей, які хочуть зробить фото, є спеціальне місце. Таким чином ми забезпечуємо збереження цього місця зростання», – розповідає він.

Він додає, що вирішити проблему з рекреаційним навантаженням допоможе створення національного природного парку «Холодний Яр», який мав би охороняти біорізноманіття, а також розвивати туризм.  Уже багато років ведеться робота щодо його створення.

Таку ідею підтримує і завідувач філіалу "Холодний Яр" Національного заповідника "Чигирин" Богдан Легоняк. За його словами, Національний парк – це структура, яка комплексно підходить до вирішення проблеми, яка нині є. Він би регулював і браконьєрство, і рекреаційне навантаження, а також сприяв би туризму.

«Я думаю, що це допомогло б вирішити рекреаційне навантаження. Такий парк надавав би можливість направляти туристів у різні місця, а не в одне. Це врятувало б підсніжники від витоптування, не псувався б грунт тощо. А по-друге, це в прямих обов’язках працівників парку бути зацікавленими в тому, щоб отримати якийсь дохід, тому що ні лісівники, ні волонтери не отримують доходу, його отримують тільки туроператори, які привозять сюди туристів. Плюс такий парк дозволив би виховувати дисципліну та сприяв би облаштування території», – розповідає він.

Богдан Легоняк додає, що наразі «Холодний Яр» розташований на території історико-культурного заповіднику «Чигирин». Є природні заповідники та національні парки. Останні це вже об’єкти природо-заповідного фонду.

«Все це різні структури. Заповідники – це дуже сувора територія, на якій інколи навіть на вертольоті не можна дуже низько пролітати.  Ця територія не підходить для заповідника. Бо всі ці історико-культурні об’єкти, куди всі їздять, не можна перенести, то як раз структура національного парку дозволяє, щоб були різноманітні локацій на цій території. Це комплексний підхід для вирішення багатьох проблем, які є в Холодному Яру,  в тому числі й по охороні підсніжників», – розповідає Богдан Легоняк.

За його словами, над створенням на цій території національного парку почали працювати ще в 2014 році. Наразі підготовлена документація, яка передана на погодження до Кабінету Міністрів. Богдан Легоняк додає, що багато в цьому питанні залежить від обласної влади.

Нагадаємо, що раніше писали про те, що майже сім тисяч гектарів унікальних природних масивів стануть національним парком "Холодний Яр". В області очікують підписання відповідних документів у профільному міністерстві.

«Холодний Яр – це духовне місце для Черкащини, воно є уособленням національної, воїнської ідеї. Спільно із науковцями, представниками громадських організацій екологічного спрямування, представниками Держлісагентства України була проведена нарада з цього питання», – зазначив тодішній голова Черкаської ОДА Сергій Сергійчук.

А поки ведуть роботи над створенням національного парку, до охорони підсніжника складчастого долучається все більше й більше людей, так само як і збільшується кількість охочих на нього подивитися. Перебуваючи з візитом в «Холодному Яру» журналістам нашого видання також вдалось відмітити велику кількість людей. Переважна більшість прогулювалась доріжкою, однак були й ті, які перетинали смужку задля гарного фото, або ходили в поле підсніжників на іншому боці, що не огороджений, та фотографувались між рослинами. Підсніжник складчастий – це рослина, занесена до Червоної книги України, яка потребує охорони та дбайливого до себе ставлення, тож туристам варто не забувати про правила та покарання, які чекають на них у разі нехтуванням рекомендацій та зауважень від охоронців.

Підготувала Світлана Небилиця

Читайте нас у Telegram-каналі. Там коротко і ясно.


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть частину тексту і натисніть Ctrl+Enter
#підсніжники #підсніжник складчастий #"Холодний Яр" #національний парк #заповідники #рослини #квіти #охорона

Останні новини

15 липня 2024
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал
20:50
З'явився новий графік відключення світла на Черкащині
19:07
У Черкасах на дамбі патрульні допомогли водію
18:08
На Уманщині загорівся комбайн (ФОТО)
17:01
У ставку на Уманщині виявили тіло чоловіка
16:51
Ледь не згоріла заживо: на Звенигородщині чоловік підпалив будинок співмешканки
16:37
У Смілі врятували юнака, який тонув
15:59
Синоптики повідомили, коли на Черкащині будуть грозові дощі 
15:21
Не надала перевагу у русі: у Черкасах на перехресті сталася ДТП
14:40
У Черкасах засудили чоловіка, який не прийшов до ТЦК
13:57
У Черкаському районі горіли дві автівки 
13:06
На Черкащині прогнозують до 40 градусів тепла
12:40
Загинув через влучання дрона: у Черкасах попрощалися із захисником 
11:29
У Черкасах водій легковика збив пішохода
11:12
У Смілі вимикатимуть воду через надмірне споживання 
10:58
Скільки малюків народилося у Черкасах за тиждень
10:27
У Черкасах розшукують літню жінку
09:53
В Уманському районі перекинулася автівка: двоє осіб постраждали 
09:03
На Черкащині за добу втопилося четверо людей
14 липня 2024
19:33
Стало відомо графік відключення світла на Черкащині на 15 липня
17:22
На Черкащині неповнолітній знайомився з дівчатами в соцмережах від імені загиблого азовця
15:36
Вчетверте у Черкаській області енергетики оновили графік відключення світла
14:16
Графік відключення світла на Черкащині знову оновили