Пограбування, збір коштів і знайдені родичі: черкащани розповіли про шкоду й користь "Facebook"
Реклама
Кількість користувачів соціальних мереж сягнула 3 мільярдів людей, тобто майже половини жителів Землі. Такими є дані звіту "Global Digital Statshot". Абсолютне лідерство серед соцмереж має Facebook, нею щомісяця користується понад 2 мільярди людей.
У "близькому" оточенні кожного активного користувача Facebook можуть з'явитися як однодумці чи партнери, так і шахраї чи інтернет-аферисти. Редакція in.ck.ua поцікавилася в активних черкаських “фейсбукерів”, у чому їм допомагала, а в чому шкодила публічність у мережі.
Інтернет-знайомий виявився шлюбним аферистом
Соціальні мережі – це справжня Мекка для шлюбних аферистів. Мисливець за чужими грошима вигадує собі легенду і починає обманом виманювати гроші у жертв.
"Якось у Facebook прийшла заявка у друзі від молодого чоловіка. Я його не знала, тому заявку відхилила. Буквально через хвилину задзвонив мобільний. Як виявилося, дзвонив цей самий чоловік із запитанням, чому це я відхилила його заявку (я працюю журналістом, тому номер у мережі у вільному доступі). Дуже швидко наше спілкування переросло у стосунки, і вже буквально за два місяці Олег зробив мені пропозицію. Попри такий рішучий крок, я знала про нього дуже мало. Олег говорив, що працює в Службі безпеки України, тож не може розповідати ні про роботу, ні про своє минуле. Потім він почав позичати гроші та швидко зник. Я дізналася, що у такий спосіб він обдурив багато людей", - розповіла черкащанка Тетяна Шевченко.
Якщо цей чоловік "приміряв" на себе роль спецагента, то його "колега" пішов далі. Чоловік розповідав, що він нібито АТОвець, серйозно поранений в Іловайському котлі. Насправді ж "бойові шрами", якими хизувався аферист, виявилися наслідком алкогольної залежності.
"У цю халепу втрапила моя подруга, вона познайомилася з 30-річним чоловіком. Він виявився цікавим співрозмовником, сипав жартами і компліментами. Під час другої зустрічі розповів, що служив в АТО, потрапив в Іловайський котел, через що має серйозні проблеми зі здоров’ям і тіло, вкрите шрамами. Спочатку Денис був бездоганним кавалером – кафе, подарунки, квіти. Потім почалися ревнощі та безгрошів’я. За спільне дозвілля все частіше платила Оля.
Коли подруга пропонувала оформити статус учасника АТО, показати їй "фронтові" фото чи розказати про "бойових побратимів", Денис дратувався і переводив розмову на інше. Про свої подвиги на війні він завжди розповідав "розмито". Олі розповіли, що ні в якому АТО чоловік не був, а численні шрами отримав внаслідок операції, яка сталася з ним через пристрасть до алкоголю у студентські роки. А "фронтова легенда" – це його спосіб жити коштом дівчат, що хочуть бути поруч із героєм", - розповіла Анна Коваль.
Пограбування за геотегами
Про те, що нині люди подорожують не задля пізнання нових місць, а заради яскравих селфі, навіть пісні складають. Але необдуманий постинг тревел-фото з геотегами може спровокувати не лише заздрісників, а й грабіжників.
"Рік тому я поїхав до Києва на семінар. Звідти постив фото з "київськими" геотегами та підписами про те, що відбувається на заході. Коли повернувся, виявив, що у квартирі зламано два дверних замки, все перевернуто догори дриґом, зник ноутбук і 10 тисяч доларів. Гроші я збирав на авто. У квартирі зберігалися не лише мої заощадження, а й кошти родичів. Заяву до міліції подав, але минув уже рік, а правоохоронці так нікого і не знайшли", - розповів черкаський політик Сергій Рубан.
Захворів – не потрапляй у "стрічку"
Інколи фото, які потрапляють у стрічку новин, можуть спричинити неприємності та непорозуміння для тих, хто не очікував такої популярності. Особливо, якщо в цей момент людина мала бути на лікарняному.
"Одного разу я не вийшла на роботу, бо захворіла. В мене зник голос, тому я не могла виконувати основні завдання. А через два дні на іншій роботі треба було зустріти групу людей з усієї України й підготувати для них простір для тренінгів. Звісно, говорити нормально я ще не могла, тому просто прийшла і виконала технічну роботу без спілкування. Проте один з учасників устиг мене сфотографувати (де я ще й посміхнулася в кадр) і виставити у соцмережу. Це стало причиною певних непорозумінь з "основним" роботодавцем. Довелося пояснювати, чому я не ґоґоль-моґоль п’ю вдома, а позую на фотокамеру на публіці", - розповіла викладач ЧНУ ім. Б. Хмельницького Марина Макуха.
На щастя, соцмережі приносять не лише шкоду, а й чимало користі, особливо під час пошуків людей і збору коштів.
Загублені собаки, коти та родичі
Мережа Facebook є своєрідною універсальною пошуковою системою для черкаських патрульних.
"За допомогою соцмереж поліцейські часто знаходять свідків ДТП, власників загублених документів, собак і котів. Одного разу саме завдяки Facebook ми знайшли рідних чоловіка, який потрапив під потяг, і ми довго не могли встановити його особисті дані. Завдяки небайдужим людям, які відгукуються та роблять репости, такі пошуки проходять швидше і результативніше", - прес-секретар Черкаської патрульної поліції Зоя Вовк.
Із миру по нитці
Через блискавичність поширення інформації та можливість вийти на свою цільову аудиторію соцмережі стають незамінним помічником у зборі коштів на різні ініціативи. Деякі краудфандингові кампанії навіть перевищують усі очікування організаторів.
"Цього літа ми з командою виступили з дуже незвичною для Черкас ініціативою – створити студію елементарного музикування. У нас була команда, приміщення, викладач з необхідним досвідом. Необхідно було докупити частину музичних інструментів імпортного виробництва. Гроші збирали через "Спільнокошт", активно рекламуючи ініціативу у Facebook. Саме завдяки цьому вдалося зібрати 70% необхідної суми. За два місяці ми перевиконали “план”, назбиравши 76 тисяч гривень замість 70. Кошти на розвиток проекту пожертвувало 82 людини, деякі внески становили 8 тисяч гривень, а одна з меценаток підтримала проект аж шість разів!", - розповіла керівник благодійного фонду "Урожай" Тетяна Волочай.
Модель і портрет: зустріч в онлайні
В мережі черкащани знаходять не лише друзів-знайомих, а й людей, яких випадково побачили на вулиці, але встигли "впіймати" мить фотоапаратом.
"Якось сталася цікава історія: я сфотографував у Києві дівчину на площі Льва Толстого. Вона не бачила, що її фотографують. Потім друзі друзів помітили цю світлину на моїй сторінці у Facebook і скинули їй посилання. Фото дівчині дуже сподобалося, вона поставила його собі на "аватарку" з приємними коментарями мені як фотографу. Я написав їй, дізнався київську адресу і вислав туди роздрукований оригінал фотографії. Отак через соцмережі портрет знайшов модель", - розповів фотограф Ігор Єфімов.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть частину тексту і натисніть Ctrl+Enter