З 11 червня цього року просто і дешево українці можуть подорожувати до країн Євросоюзу: відтоді для України вступив у дію закон про безвізовий режим. Єдиною головною умовою для подорожей Європою є наявність біометричного паспорта. Про всі нюанси, міфи та нові можливості подорожувати дізнавався кореспондент vikka.ua.

За півроку з початку дії безвізового режиму з країнами ЄС співробітники Держприкордонслужби України оформили 355 тисяч громадян України, які скористалися перевагами спрощеної системи. За офіційними даними, понад 128 тисяч українців використовували для подорожей авіаційний транспорт, 227 тисяч українців подорожували автомобілями і залізницею, а незначна кількість громадян прямували через морські пункти пропуску. Найбільше українці прямували через кордон з Польщею та Румунією – майже 90 тисяч та 65 тисяч осіб відповідно.

До країн Євросоюзу без віз пускають громадян України, які прямують туди для короткострокових ділових, туристичних, сімейних або інших подорожей. Для роботи чи навчання потрібно обов’язково відкривати довгострокові візи.

Євросоюз та Шенгенська зона

Після того, як закон про безвізовий режим набрав чинності, українці можуть їздити до 22 держав Євросоюзу, які входять до Шенгенської зони: Австрії, Бельгії, Німеччини, Греції, Данії, Іспанії, Італії, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Польщі, Португалії, Словаччини, Словенії, Угорщини, Фінляндії, Франції, Чехії, Швеції та Естонії. Також до чотирьох країн у складі ЄС, які наразі не входять у Шенгенську зону: Болгарії, Хорватії, Кіпру і Румунії та до чотирьох країн, які не входять у ЄС, але беруть участь у Шенгенській угоді: Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії і Швейцарії.

Нагадаємо, Шенгенська зона включає в себе 26 європейських держав, що приєдналися до однойменної угоди, підписаної в селі Шенген (Люксембург) в 1985 році. У плані міжнародних подорожей Шенгенська зона діє подібно до єдиної держави з прикордонним контролем на зовнішньому кордоні – при в'їзді та виїзді із зони, але без прикордонного контролю на внутрішніх рубежах держав, що входять у цю зону.

100-тисячний користувач безвізом – черкащанка

Facebook / Петро Порошенко

Софія Ярмош – уродженка міста Черкаси, любитель подорожей. Вона стала 100-тисячною українкою, яка скористалася перевагами безвізу і за рік перетнула кордон шість разів.

20-річна студентка навчається за спеціальністю "Міжнародна економіка". Вона пізнає не лише терени своєї країни, але і досить часто подорожує за кордоном. Лише за рік їй вдалося побувати в Угорщині, Хорватії, Боснії, Німеччині, Сербії та Польщі.

Дівчина дуже багато їздить як Україною, так і Європою, адже є членом виконавчого комітету однієї з європейських молодіжних організацій. Подорожувати почала відразу, як стала повнолітньою.

"Уперше їздила до Угорщини ще до безвізу. Дуже було багато труднощів на кордоні, адже угорці не поспішають відкривати візи, навіть на різноманітні конференції та навчання. Після безвізового режиму стало набагато легше. Прийшов із паспортом, поставив штамп і все, – розповідає вона. – Із документів особливо нічого не потрібно. Має бути паспорт, квиток в обидва боки, про всяк випадок кошти. Хочу сказати, що за гроші взагалі рідко питають, так само, як і за квиток назад".

Софія розповідає, що чим більше подорожує, тим більше починає любити своє рідне місто. Із того, що б хотіла перейняти для своєї країни в іноземних – майже нічого, хоча точно знає що б дала від українців іноземцям.

"Іноземцям часто не вистачає такої душевної атмосфери, яка є у нас. Насправді є дуже багато домашніх та душевних міст, таких як Белград. Я вперше в житті плакала і не хотіла повертатися додому. Там маю і багато друзів, напевно через це, – ділиться враженнями Софія. – Коли була у Берліні, сподобалося, що там дуже багато різних культур, які добре між собою вживаються. Від них взяла б солідарність та толерантність".

Коли згадує про те, що стала 100-тисячною українкою, яка перетнула кордон по безвізу, посміхається. Каже, що це все було досить неочікувано, до того ж рано-вранці.

"Це було дуже смішно. Шоста ранку, я заспана та ще й не зовсім зрозуміла, що відбувається. Півгодини стояла в черзі і коли запитали, хто їде по безвізу, сподівалася, що відкриють ще один пропускний пункт. До мене підійшли і почали вітати, на що я попросила спершу пройти паспортний контроль, а потім їх вислухати, що вони хочуть, – розповідає вона. – Те, що про мене написав наш Президент у себе на Facebook-сторінці, сміявся увесь виконавчий комітет Європейської організації, але тішилися по-доброму. Мені пропонували зустрітися з ним, але в мене тоді не було можливості".

Подорожі по безвізу

Важливо пам'ятати, що безвізовий режим дозволяє українцям перебувати у вищезгаданих державах до 90 днів протягом будь-якого (рухомого) 180 денного періоду.

У екстрених випадках, наприклад, у разі необхідності термінового лікування чи стихійного лиха цей термін продовжується, але доведеться звернутись до консульства відповідної країни з метою оформлення візи належного типу.

Для любителів подорожей, яким 90 днів буде замало, є приємний бонус. Болгарія, Кіпр, Румунія та Хорватія не зняли ще контроль на своїх внутрішніх кордонах. Тобто, ви можете пробути 90 днів на Кіпрі, поїхати на такий самий термін до Болгарії і на завершення ще на 90 днів погуляти в Шенгенській зоні. Це не вважатиметься порушенням, адже для них правило 90 із 180 працює для кожної країни окремо.

Водночас чотири країни, які не є членами ЄС, – Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія – відносяться до Шенгенської зони і беруться до уваги при розрахунку днів перебування.

Варто зазначити, що наявності одного біометричного закордонного паспорта може бути недостатньо для того, щоб перетнути кордон. Громадянин України має бути готовим надати прикордонним службам країн Євросоюзу такі документи, як: бронювання готелю, лист із запрошенням від родича чи іншої приватної особи (яка легально проживає у країні ЄС), зворотній квиток, виписка з банку про достатню кількість грошей на рахунку, поліс медичного страхування та поліс страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу (у разі подорожі автомобілем). Документи, які зокрема мають підтвердити мету візиту та намір повернутися в Україну.

Найпоширеніші міфи про безвізовий режим

Омріяний безвізовий режим півроку тому став реальністю для багатьох українців. Та ціла купа неправдивих міфів була поширена до першої людини, яка скористалася можливістю поїхати до ЄС по безвізу. Зокрема найпоширенішими були саме міфи щодо перетину кордону.

Перший міф: У зв’язку з тим, що в’їжджати до ЄС без візи буде дозволено виключно тим, хто має біометричний паспорт, старі паспорти більше діяти не будуть.

Насправді жодних вимог щодо заміни звичайного закордонного паспорта немає. Якщо ви маєте діючу мультивізу в паспорті старого зразка, то можете нею і надалі спокійно користуватися до завершення строку дії. Звертайтеся до посольства по візу, якщо виникла потреба поїхати до ЄС. Також можете лишити старий паспорт і оформити біометричний, як другий документ. Це також не заборонено.

Другий міф: Була поширена думка, мовляв, "усі ті документи, які досі носили до консульства, тепер потрібно буде брати на кордон".

Це не так. У "Шенгенському прикордонному кодексі" (Schengen border code) зазначений порядок та правила перетину кордону іноземцями. І там немає жодної додаткової вимоги до тих подорожувальників, які їдуть до Євросоюзу за безвізовим режимом. Так, європейські прикордонники перевірятимуть мету поїздки тих, хто їде за безвізом, але вимоги до них точно такі, як і до власників візи.

Третій міф: Останній пункт з переліку умов перетину кордону – про фінансову спроможність.

Знову ж таки, ця умова діяла і при візовому режимі. Рівно в тій же мірі, як діє і при безвізі. Але чомусь людям до вподоби міф про те, що на кордон доведеться везти банківські виписки, довідки з роботи, дані про нерухомість чи будь-що інше на підтвердження фінансового стану. Нагадаємо, цей пункт прикордонних правил стосується того, що у вас мають бути в наявності кошти для проживання.

Куди їздять черкащани?

"Радіо Свобода"

В одному із черкаських туристичних агентств говорять, що брати тури до країн Євросоюзу містяни частіше не стали. Найбільше перевагу віддають Франції та Чехії, після введення безвізового режиму попит на різні вигідні тури не збільшився. В іншому ж турагентстві говорять, що після введення безвізового режиму про тури в Шенгенську зону черкащани запитують частіше. Зокрема запитують про такі країни, як Греція, Польща, а зараз, ближче до Нового року, – про Фінляндію.

Біометричний чи звичайний?

Із 20 грудня минулого року Державна міграційна служба припинила прийом документів на оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія відповідно до постанови Кабінету Міністрів України. Та користуватися звичайними закордонними паспортами не заборонено. Це можна робити до того часу, доки не вийде його термін дії. Але для в’їзду до Шенгенської зони зі звичайним паспортом додатково потрібно відкривати візу.

В обласному управлінні ДМС говорять, що за період з 11.06.2017 до 01.12.2017 (піврічний термін дії безвізового режиму) в Черкаській області збільшився попит на закордонні паспорти. Зокрема за цей час видано 43 632 паспорти громадянина України для виїзду за кордон. За такий самий період у 2016 році видали 25 488 паспорти, а це майже удвічі менше.

У разі оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон у регламентному порядку (протягом 20 робочих днів) сума адміністративного збору складає 557 грн 32 коп., з яких 253 грн – вартість адміністративної послуги та 304 грн 32 коп. – вартість бланку, визначена виробником

У разі термінового оформлення (протягом 7 робочих днів) сума адміністративного збору складає 810 грн 32 коп., де вартість адміністративної послуги подвоюється. Така ж сума буде у разі термінового оформлення у зв’язку з необхідністю термінового виїзду за кордон, пов’язаною з нагальною потребою в лікуванні від’їжджаючого, від’їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживав за кордоном.

У черкаській міграційній службі говорять, що підвищений попит після запровадження безвізового режиму ЄС для України та різке збільшення кількості оформлюваних документів спричинили тимчасові затримки у видачі паспортів.

Затримка у видачі біометричного закордонного паспорта, оформленого в терміновому порядку становить понад місяць, у регламентному – майже два місяці.

Цікаво, що наймолодшим власником паспорта громадянина України для виїзду за кордон стала новонароджена дитина триденного віку, а найстаршим – громадянин майже 90-річного віку.

Ця публікація була підготовлена в межах проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ТРК "ВІККА" і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.