ПРОПОЗИЦІЇ щодо перейменування 24 вулиць і провулків Черкас, частині з яких пропонується повернути історичні назви, підтримано рішенням засідання топонімічної комісії при виконавчому комітеті Черкаської міської ради.

Наразі цим озвучено думку фахівців топонімічної комісії, проте попереду – ще декілька етапів узгодження, інформує пресслужба Черкаської міськради.

Спершу – громадське обговорення й засідання міськвиконкому, потім питання буде винесено на сесію міської ради. Остаточне слово буде за міським головою, який має право накладення вето.

20 квітня топонімічною комісією затверджено попередній перелік пропонованих назв. Першою на голосування винесено пропозицію про найменування вулиці №25 у Південно-Західному районі Черкас (поруч з вулицею Олени Теліги) на честь Геннадія Немцова. Старший сержант Немцов воював у складі 72-ї бригади «Чорних запорожців», черкащанин загинув у бою на Світлодарській дузі 28 червня 2018 року.

Окрім того, топонімічною комісією ПРОПОНУЄТЬСЯ ПОВЕРНЕННЯ ІСТОРИЧНИХ НАЗВ:

вул. Добровольського – на вул. СІННА
вул. Толстого – на вул. СОЛОМ'ЯНСЬКА
вул. Мечнікова – на вул. ГОРОВА
вул. Ціолковського – на вул. ПІВДЕННА
вул. Волкова – на вул. ГОСТРОМОГИЛЬНА
пров. Бєлінського – на КУЗУБІВСЬКИЙ узвіз
пров. Юнацький – на ЗАЯЧИЙ узвіз
пров. Чкалова – на ГОРДІЇВ пров.
пров. Дачний – на ЦУПЕРІВ пров.
пров. Невського – на пров. ХМІЛЬНИК (черкаський мікротопонім)

ПРОПОНУЄТЬСЯ ПЕРЕЙМЕНУВАТИ:

вул. Пушкіна – на вул. Праведниці ШУЛЕЖКО
вул. Крилова – на вул. Василя СТУСА
вул. Титова – на вул. ТИТАРСЬКА
вул. Братів Савченків – на вул. АВІАТОРІВ КАСЯНЕНКІВ
вул. Василини – на вул. Симона ПЕТЛЮРИ
вул. Карбишева – на вул. Вікентія ХВОЙКИ
вул. Галини Буркацької – на вул. Марусі ЧУРАЙ
вул. Генерала Рибалка – на вул. Євгена КОНОВАЛЬЦЯ
вул. Генерала Коротєєва – на вул. Юрія ТЮТЮННИКА
вул. Можайського – на вул. Степана БАНДЕРИ
вул. 30-річчя Перемоги – на проспект ПЕРЕМОГИ

Пропонуються назви для досі безіменних скверів міста: ШКІЛЬНИЙ – скверу між школами №№28 і 32 на вул. Героїв Майдану; НАБЕРЕЖНИЙ – скверу біля буд.5 на вулиці Козацькій у мікрорайоні Митниця.
Окрім того, топонімічна комісія підтримала голосуванням рішення про демонтаж пам’ятного знака радянському функціонеру, секретарю підпільного більшовицького обкому Петру Василині (на розі вул. Грушевського – Василини). Після демонтажу пам’ятний знак буде передано до музею.

Визначено місце розміщення пам'ятного знаку «Дітям війни України народженим, живим і загиблим у Другій світовій війні з нацизмом та сучасній війні на сході України» – на розі вулиць Смілянська та Надпільна (Соборний парк).

Наголошення: мешканці будинків не понесуть жодних фінансових витрат.

ДОВІДКА:

Олександра ШУЛЕЖКО, чиє ім’я можна бачити на Стіні Пам'яті Алеї Праведників народів світу в Єрусалимі, у період гітлерівської окупації Черкас врятувала від загибелі більше ста дітей-сиріт.
Василь СТУС – український поет, перекладач, публіцист, правозахисник, один із символів дисидентського руху у XX столітті.
Авіатори КАСЯНЕНКИ – брати Андрій, Іван, Євген та Григорій Касяненки з Черкас, які стали славетними українськими авіаконструкторами-винахідниками, основоположниками української авіації.
Симон ПЕТЛЮРА, Євген КОНОВАЛЕЦЬ і Степан БАНДЕРА – очільники Визвольного руху України у ХХ столітті.
Маруся ЧУРАЙ – напівлегендарна українська народна співачка та поетеса часів Хмельниччини.
Вікентій ХВОЙКА – видатний український археолог чеського походження, який наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст. зробив ряд визначних історичних відкриттів – зокрема, і в результаті археологічних розкопок на території сучасної Черкащини.
Юрій ТЮТЮННИК – уродженець Черкащини, визначний український культурний та військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР.

Черкаські вулиці й провулки, яким пропонується повернути історичні назви замість радянських, свого часу, очевидно мали народне походження. Названі свого часу на честь промислу – Сінна, Солом’янська (таке ж походження має і черкаський мікротопонім Хмільник, який можна бачити на старих картах міста); на ознаку особливостей розташування (Горова, Південна); на честь першопоселенців (Гордіїв, Цуперів, Кузубівський)

Назва вул.Гостромогильної має абсолютно чітко визначене походження – ще на поч. ХХ ст. тут існував великий курган Гостра Могила. Член міської топонімічної комісії, директор Черкаського міського музею археології Середньої Наддніпрянщини Михайло Сиволап акцентує увагу на тому, що  Гострими Могилами в Україні здавна народ називав великі крутосхилі скіфські, як правило, царські кургани (2,5 тис. років тому). Даний курган, заввишки 5-6м, було знищено, принаймні, його наземну частину, перед початком Першої Світової війни. Назва Гостромогильна є надзвичайно рідкісною, унікальною (черкасизм), стосується не лише історії нашого міста ХІХ ст., але і його стародавньої доісторії.

Наступні кроки – громадське обговорення, засідання міськвиконкому та сесія міськради, на яких розглядатимуться усі попередні рішення топонімічної комісії. Дати цих заходів буде визначено додатково.