Віра – молода дівчина з Кіровоградщини. І в Черкасах вона отримала другий шанс на життя. Нещодавно в Черкаському обласному онкодиспансері  їй зробили родинну трансплантацію нирки. Свій орган Вірі віддала її мати Надія. На сьогодні пацієнтки почуваються добре. У п’ятницю Віру планують виписати й вона відправиться додому, де її вже чекає родина.

Дівчина понад три тижні перебуває в диспансері. Рішення про те, щоб погодитися на таку трансплантацію родина ухвалила відразу, як дізналась про те, що в Черкаській області її проводять і роблять це безкоштовно.

За словами лікаря-хірурга Романа Морару-Бурлеску, до цього вона чотири роки перебувала на діалізі. Операція пройшла в штатному режимі й нирка запрацювала вже в першу добу. Сьогодні дівчина вже може сама ходити в туалет й нарешті почне жити на повну.

"Дівчина молода, їй ще жити й жити. Але діаліз дуже обмежує у всіх побажаннях.  Ми своїх хворих намагаємося всіляко підтримувати в отриманні препаратів, які потрібно приймати після операції. Адже треба не тільки провести успішну операцію, а й вести свого пацієнта надалі. Зокрема, надавати консультації та допомогу з імуносупресивної терапії. Трансплантація дуже складна. І хворих забути неможливо. Не тільки ми переживаємо, але й вони. Це наша спільна робота й досягнення", – зазначив лікар.

Роман Морару-Бурлеску зауважує, що наразі вже двом пацієнтам трансплантували нирку й вони добре почуваються.

"Емоції від цього не змінюються, що після першого разу, що після другого. Це різні пацієнти, кожен по-своєму все проходив. Це не може підпадати під якісь шаблони. Це неймовірні емоції. Ви уявіть, що в людини три дні в тиждень немає життя. Це при варіанті, коли все проходить добре. Але буває, що після діалізу людина може добу ще відходити. А Віра – це молода людина, яка любить життя, хоче жити, хоче народжувати, хоче мати сім’ю.  І це неймовірно, коли людина може це все отримати після наших зусиль. Тому я впевнений, що емоції не можуть ставати меншими. Це хірургія на рівні долі, життя", – розповів Роман Морару-Бурлеску.

Як розповідає сама пацієнтка Віра, почувається вона дуже добре. Вважає, що це найкраще, що наразі з нею сталося.

"Я дуже щаслива, що це сталося. Все круто. Почуваюсь чудово. На діалізі – це не життя, а існування. Ти живеш від діалізу до діалізу. Це постійні дієти, контроль рідини. Кудись поїхати взагалі нереально. Тому те, що зараз сталося, це чудо. І навіть те, що я ходжу сама в туалет, для багатьох це природній процес, а для мене це "вау"", – каже дівчина.

До кінця року планують прооперувати ще дві родини. Наразі до трансплантації готується пацієнтка Анастасія. У неї стався рецидив у травні цього року й єдиним рішенням для неї буде провести трансплантацію.

"Я лікуюсь тут на стаціонарі. Уже двічі проводився забор клітин. Думаю, що скоро вже буде трансплантація. Я дуже хочу після цього повезти дітей у Карпати. Це мої найбільші плани", – ділиться дівчина.

За словами директора онкологічного диспансеру Віктора Парамонова, готувалися до запуску трансплантації на Черкащині декілька років поспіль. Цей рік був стартовим у трансплантації органів.

"Цей рік виявився помірковано успішним та засвідчує про те, що держава може розраховувати на нашу область і в наступному році, де буде також фінансове забезпечення. Зараз не можу сказати, що для нас це вже будні й звично. Ні, кожна подія унікальна. Але це напрям сучасної, креативної та позитивної медицини", - розповідає Віктор Парамонов.

Додає, що на трансплантацію, як правило, йдуть люди, які пройшли шлях хвороби й їм вже нічого не може допомогти.

"Це дуже серйозно. Серед пацієнтів переважає молодий вік. Усі мають право на життя. Ті 37, 5 мільйонів гривень, які нам двома траншами виділив Уряд, дозволили подарувати другий шанс на життя для деяких пацієнтів. Наші двері відкриті для пацієнтів з усієї України. Ми дуже сподіваємось, в 2021 році ми зможемо збільшити наші роботи. Крок за кроком ми маємо рухатися. Через декілька років має бути кілька десятків установ, які систематично будуть рухатися в цьому напрямі", – зазначив він.

Також Віктор Парамонов додає, попри те, що в онкологічному диспансері почали проводити операції з трансплантації органів вони не забувають і про лікування пацієнтів, що мають онкологічні захворювання. Так, за цей рік проліковано 14 тисяч осіб.

"Водночас в обласному онкодиспансері намагаються максимально надавати допомогу хворим з онкологією. До кінця року тут пролікують близько 14-ти тисяч пацієнтів. Попри труднощі 2020 року, в закладі допомогли навіть більшій кількості осіб, ніж торік", – сказав Віктор Парамонов.

За словами заступниці голови Черкаської ОДА Лариси Кошової, саме в онкологічному диспансері знайшлися люди, які готові були об’єднатися та допомагати іншим. Вона додає, що родинна трансплантація  – це велика самопожертва, якою варто пишатися.

"Це важливо.  Знайшлися ті однодумці, медичні фахівці, які готові працювати у цій царині, надалі навчатися та розвиватися. Сподіваюся, наступним у переліку закладів Черкащини, де проводитимуть якісні та успішні операції з трансплантології, стане обласний кардіоцентр. Зараз тут готуються до проведення операцій з трансплантації серця", – зазначила вона.

Лікар-гематолог Олена Лук’янець розповіла, що крім трансплантації нирок було зроблено також  понад 30 операцій із пересадки стовбурових клітин кісткового мозку.

"Із моменту першої трансплантації, яка була проведена 27 листопада 2019 року, ми зробили 31 процедуру. Ми також маємо змогу придбати нову техніку, щоб робити кроки вперед. Це був рік, коли наше відділення набуло надзвичайного досвіду. Ми зрозуміли, що є такі методи лікування, які допомагають тим пацієнтам, які раніше вважалися невиліковними", – розповіла вона.

Крім того, наразі в Черкаському онкологічному диспансері проводять ремонтні роботи й готують нові приміщення, де зможуть надавати допомогу хворим. Роман Морару-Бурлеску розповідає, що будівництво почалося приблизно в листопаді, до кінця грудня хочуть завершити ремонт. Однак ще якийсь час займе проведення тендерів на закупівлю обладнання. Тому приблизно в січні-лютому лікарі планують уже почати використовувати палати для інтенсивної терапії.

"Тут будуть апарати для гемодіалізу. У наступній кімнаті буде система для водоочистки, яка буде фільтрувати воду, щоб апарат міг працювати в режимі 24/7. Тут буде два ліжка, які будуть постійно обслуговуватися.  Апарат потрібен тому, що нирка не завжди починає працювати на столі, як того хотілось би. І хворий може потребувати деякий час гемодіалізу. Для того, щоб хворого не транспортувати в інші клініки в гострому ранньому після операційному періоді, формується такий центр гемодіалізу з палатами інтенсивної терапії. Але не тільки для цього, а й тому, що ми маємо багато онкохворих, які потребують гемодіалізу. Для нас це життєво необхідно", - розповідає лікар.

Він також додає, що наступним кроком, який має пройти не тільки їхня лікарня, але й уся область – це посмертне донорство.

"Це процес, який потребує залучення більше 60-70 фахівців. Це дуже велика команда, їх треба об’єднати для того, щоб наші хворі могли отримати органи, що забезпечать їхнє життя", – зазначив Роман Морару-Бурлеску.  

Підготувала Світлана Небилиця