Фальсифікувати результати виборів і уникнути покарання. У серпні 2017-го голові та секретарю комісії Черкаської обласної виборчої комісії оголосили про підозру у фальшуванні результатів виборів депутатів до обласної ради 25 жовтня 2015 року. Наприкінці травня 2018-го суд виніс вирок обвинуваченим. Замість п’яти років позбавлення волі Соснівський районний суд Черкас дав іспитовий термін у півтора. Замовників фальсифікації так і не знайшли.

Про це інформує Громадське ТБ: Черкаси.

Нагадаємо, вночі 4 листопада 2015 року Черкаська обласна виборча комісія підписала протокол про результати виборів до Черкаської обласної ради. Після цього керівники одразу кількох партій заявили, що відомості у протоколі не відповідають даним паралельного підрахунку голосів. Зокрема, до обласної ради пройшов «Опозиційний блок», хоча попередньо ця партія не проходила, а «Солідарність» отримала на 5% більше голосів. По суті члени виборчої комісії забрали голоси в трьох партій – «Свободи», «Укропу» і Партії ветеранів Афганістану.

Під нічним протоколом від 4 листопада фігурували підписи таких членів комісії: Свергунов Микола, голова («Опозиційний блок»), Губ Валентина, заступник голови (Піратська партія України), Жиляєв Дмитро, секретар («БПП «Солідарність»), Булка Лариса (ВО «Батьківщина»), Крамар Світлана (ВО «Батьківщина»), Макуха Валентина («Народний фронт»), Сербіна Тетяна («Опозиційний блок»), Чаруха Тетяна («Радикальна партія»), Трубін Юрій («БПП «Солідарність»), Черевко Світлана (ВО «Батьківщина»), Шаповал Володимир («БПП «Солідарність»), Юрченко Роман (партія «Патріотичний рух»), Гальмаков Володимир («Народний фронт»). Ніхто з цих людей тоді не опротестував результати, зазначені у підсумковому протоколі.

У судовому засіданні голова і секретар комісії свою вину визнали повністю, розкаялися та просили суворо не карати. Вони пояснили, що разом підписали документи, до яких внесли недостовірні відомості, після чого переробили, передрукували та здали до державного архіву в Черкаській області підписані виборчі списки місцевих організацій політичних партій. У них вони зазначили достовірний рейтинговий список кандидатів у депутати, проте без визначення відсотків.

Обох обвинувачених суд визнав винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 158 Кримінального кодексу України («Фальсифікація виборчих документів та підсумкового голосування»), із застосуванням статті 69 КК України («Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом») у вигляді п’яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов’язаною із виборчим процесом строком на два роки.

Однак на підставі статті 75 Кримінального кодексу їх обох звільнили від покарання і дали умовний термін у півтора року.

Фото times.cv.ua

Карають виконавців, а не замовників

Радниця з юридичних питань Громадянської мережі «Опора» Ольга Коцюруба:

«Громадянська мережа Опора проводила моніторинг судових рішень у кримінальних провадженнях за результатами виборів у 2015, 2016 роках. Наш моніторинг підтверджує ситуацію, що відповідальність не несуть замовники та організатори злочинів. Із тих 69 судових вироків, які були станом на грудень 2017 року, був притягнутий до відповідальності один кандидат. Також зараз у Чернівцях триває судовий розгляд справи щодо ще одного кандидата.

Другий висновок – оскільки відповідальність несуть виконавці злочинів і зазвичай вони співпрацюють зі слідством, то це є загальна практика, що суди ухвалюють рішення про призначення більш м’якого покарання, або якщо санкція статті містить позбавлення волі, то звільняють від покарання і дають випробувальний термін. Ми не маємо жодного прикладу по Україні, коли це було реальне відбування покарання.

Самі по собі умовні покарання не є негативною практикою, тому що і європейське законодавство говорить про те, що не треба одразу засуджувати особу, яка вперше вчиняє злочини, тому що після ув’язнення важко повертатися в суспільство. Але тут є інший нюанс, який має значення для виборів. Якщо ці люди давали свідчення, то вони мають привести ланцюжком до замовників або організаторів. Якщо відповідальність несуть тільки виконавці і це не призводить до покарання інших осіб, це означає, що така ситуація буде повторюватися постійно, – замовники знатимуть, що їх не покарають, бо такої практики немає.

Тому уже на президентських виборах ми плануємо, щоб у кожній області був громадський омбудсмен по захисту виборчих прав. Його робота полягатиме в тому, щоб він відстежував хід кримінальних проваджень від самого початку і у разі, коли його закриватимуть, можливо, вживав би заходи громадського тиску, виносив це в медіа, на суспільне обговорення. Зараз триває набір таких омбудсменів».