Перевізники, які тривалий час добивалися відміни регулювання владою тарифів на пасажирські перевезення, врешті-решт отримали те, чого прагнули: Кабінет міністрів України своєю постановою №240 від 25 березня цього року скасував державне і муніципальне регулювання тарифів на перевезення пасажирів і багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху на приміському, міжміському внутрішньообласному сполученнях. Це ж стосується міського пасажирського транспорту — автобусів, тролейбусів, метрополітенів, трамваїв, пише Черкаський край.

 

Відповідне рішення було опубліковане на веб-сайті уряду 5-го травня. І відтепер перевізники мають повне право самостійно формувати свою тарифну політику, виходячи з тих ринкових умов, в яких вони діють. А це, між іншим, велика відповідальність, бо йдеться не тільки про покращення фінансового стану їхніх підприємств, а й соціальні можливості суспільства, які автотранспортним підприємствам необхідно буде враховувати.

 

Слід сказати, що велику роль у тому, що Уряд відмінив регулювання тарифів органами виконавчої влади, відіграла всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнська асоціація автомобільних перевізників», яку очолює народний депутат України Ігор Шкіря.

 

Звернення ВГО «ВААП» із цього приводу до влади були неодноразові. Стрімке зростання цін на паливно-мастильні матеріали, запчастини до автотранспортних засобів, енергоносії і водночас штучне гальмування підвищення тарифів на пасажирські перевезення призвело до фінансової руйнації багатьох автопідприємств і навіть до їх банкрутства. Почалося неухильне скорочення маршрутів, зриви рейсів. Найвіддаленіші населені пункти, як у сумнозвісні 90-ті роки, знову опинилися без автобусного сполучення.

 

25-го лютого цього року «ВААП» звернулася безпосередньо до Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка з вимогою відмінити регулювання тарифів на перевезення пасажирів на міжміському внутрішньообласному сполученні. А 17-го березня за ініціативою «Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників» відбулася спільна нарада Мін­інфраструктури України, ВГО «ВААП», Укравтотрансу, профспілкових організацій та органів місцевої влади, на якій одним із головних питань була відміна регулювання тарифів у системі пасажирських автоперевезень. Не­одноразово вирішення цієї проблеми на нарадах усіх рівнів, у ЗМІ вимагали й члени Черкаського осередку ВГО «Всеукраїнська асоціація автомобільних перевізників», який очолює член ради ВГО «ВААП», голова наглядової ради ПАТ «Черкаси ОПАС» Володимир Гончаров.

 

Чи все так просто?

 

Сьогодні вже можна говорити, що першу перемогу в боротьбі за виживання своїх автопідприємств, а отже, й збереження маршрутної мережі, перевізники здобули. Постанова Кабміну, якою скасовується регулювання тарифів органами влади на основі внесення нею змін до постанови КМУ №1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», — в дії. І автотранспортники вже починають підраховувати, які тарифи при тому пасажиропотоці, який вони зараз мають, будуть для них рентабельними.

 

Але чи все так просто, і перевізники, отримавши самостійність у тарифній політиці, відтепер можуть піднімати ціни на перевезення пасажирів так, як вважатимуть за потрібне?

 

Насправді, все набагато складніше. Передусім Антимонопольний комітет України вже надав Міністерству інфраструктури обов’язкові для розгляду рекомендації щодо недопущення необґрунтованих тарифів на послуги з перевезення пасажирів на автобусні маршрути загального користування. І АТП тепер будуть просто зобов’язані звітувати про кожну закладену в тарифи копійку. До речі, напередодні прийняття Урядом постанови №240 Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва на численні вимоги перевізників (які на той час і не сподівалися на передачу їм владою регуляторних функцій) все ж таки дала згоду на підвищення тарифів на перевезення пасажирів — до 45 копійок за кілометр. По всьому це і є той ціноутворюючий орієнтир, який перевізникам не варто залишати поза увагою при формуванні власних тарифів. Це як підказка «згори» — для стримування «апетиту».

 

Взагалі, введення вільних тарифів у системі пасажирських перевезень аж ніяк не означає вседозволеність у цьому питанні. На цьому наголосив і міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, який сказав, що повна відміна контролю над ціноутворенням у сфері пасажирських перевезень неможлива через дотримання при перевезеннях соціального аспекту. При цьому він пообіцяв добитися спрощення контролю, щоб перевізники мали можливість більш оперативно коректувати встановлені ними тарифи.

 

Втім, корективи в тарифи вноситиме і сам попит на послуги автотранспортників. Бо коли через завищені тарифи зменшиться пасажиропотік, це відразу ж стане сигналом для автопідприємств про неминучі збитки. І тоді АТП просто змушені будуть змінювати ціну на проїзд у бік зменшення.

 

Робота перевізників завжди була і залишається однією з найважчих. У спеку, дощ, сильний мороз вони завжди виїжджають на лінію, везуть пасажирів до місця призначення. Протягом десятиліть у більшості області АТП так і не були створені належні умови праці. Подекуди погрітися, відпочити ніде, теплої води, щоб помити руки, нема.

 

Сьогодні ж іде мова про те, чи існуватимуть деякі з цих автопідприємств узагалі, бо багато з них уже давно перейшли межу економічного занепаду. Рухомий склад не оновлюється, ремонтувати автобуси нічим, навіть заправити їх пальним немає за що. Тому й скорочуються графіки перевезень, а на деяких маршрутах робота взагалі припиняється. Щодо зарплати, то вона одна з найменших в області — близько 1,5 тисячі гривень. Невідповідність цих грошей затратам праці, щоденному психологічному напруженню водія, який відповідає за життя і здоров’я пасажирів, очевидна. Але люди навіть із таким заробітком за свою роботу, особливо в райцентрах, тримаються, бо й іншої в тих містах і селищах просто немає.

Чи зміниться щось на краще, коли підприємства самі почнуть вирішувати питання регулювання тарифів, а не будуть роками очікувати від влади рішення щодо їх підвищення? Автотранспортники сподіваються, що — так. Вони переконані, що таким чином зможуть вивести свої підприємства з фінансової скрути, відновити їх економічний потенціал.

 

Пільгових перевезень стане менше — з 1-го червня

 

І все ж, залишається ще немало питань, які турбують перевізників. У тому числі — чи залишаться на теперішньому рівні соціальні зобов’язання перевізників, витрати на виконання яких державою компенсуються невчасно і несповна.

Ця проблема була також однією з головних на обласній нараді, проведеній напередодні травневих свят — Дня пам’яті і примирення та Дня Перемоги — начальником управління промисловості та розвитку облдержадміністрації Юрієм Панченком. Участь у ній взяли керівники структурних підрозділів ОДА, автопідприємств області різної форми власності.

 

На даний час, як зазначалося на нараді, в нашій області правом на пільговий проїзд користується 487 тисяч осіб, тобто третина населення Черкащини. «Борги ж по субвенціях перед перевізниками області, — зазначив голова обкому профспілки працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства Петро Жигайло, — вже з початку цього року зросли до 4,4 мільйона гривень. І чи отримають автотранспортники ці грошові відшкодування з Держбюджету — невідомо».

Перевезення такої великої кількості пільгових пасажирів — це дійсно важкий фінансовий тягар, який лягає на плечі перевізників. Щоправда, з 1-го червня цього року він суттєво зменшиться, відповідно до набуття чинності Закону України №76-VІІІ від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України».

 

Згідно з ним, право на пільговий проїзд відтак матимуть: інваліди війни (крім інвалідів ІІІ групи) та учасники бойових дій; інваліди І групи та особи, що їх супроводжують; інваліди ІІ групи; потерпілі від аварії на ЧАЕС — І категорія; ліквідатори аварії на ЧАЕС — ІІ категорія; діти-інваліди; діти-сироти; діти, батьки яких позбавлені батьківських прав; учні з малозабезпечених сімей.

 

До 1-го червня цього року діючі права на пільговий проїзд залишаються без змін. І перевізнику, який здійснює рейси на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.

 

До речі, вищезгаданий перелік пільгових категорій громадян, визначених законом, органи місцевої влади можуть на свій розсуд розширити, але компенсуватимуть вони витрати на перевезення цих пасажирів перевізникам виключно з місцевих бюджетів.

 

На нараді було розглянуто також низку інших питань, пов’язаних із забезпеченням безпеки об’єктів інфраструктури автотранспортної галузі, рухомого складу АТП, перевезення пасажирів. В умовах, коли на Сході країни йде війна і не виключені терористичні акти на мирній території, це особливо важливо. І перевізники, які щодня відповідають за життя і здоров’я людей, це добре розуміють. Не залишилася поза увагою і культура обслуговування пасажирів, передусім соціально вразливих верств населення — ветеранів війни, інвалідів, учасників АТО, членів родин загиблих воїнів та ін.

 

Автотранспортна система області діє і попри кризу, в якій вона опинилася, виконує свої соціальні зобов’язання перед суспільством і державою. Ще багато проблем потребують вирішення на законодавчому і місцевому рівнях, але вже те, що з боку влади зроблено перші кроки на підтримку перевізників у тарифній політиці, зменшення їх соціального навантаження, дає надію, що система пасажирських перевезень відновить свої позиції й автопідприємства розпочнуть свій економічний розвиток.