Останнім часом планувати своє життя стало модно. Практично кожен хоча б раз пробував розписати свій день, місяць чи навіть рік. Планування нібито структурує наше життя та дозволяє розставити пріоритети. Однак багатьох людей воно як раз навпаки "вибиває із сідла".

Про те, чому це так і як правильно планувати свій рік виданню Zmi.ck.ua розповіла черкаська психологиня Інна Лук’янець.

За її словами, людей можна поділити на два типи: з високою тривожністю та з низькою тривожністю. Так-от для перших людей планування не підходить. Якщо у вас під час постановки цілей виникають такі страхи: "А раптом не встигну, а раптом у мене не вийде", – тоді ви належите до людей із високою тривожністю.

"Вони не встигають, у них не виходить нічого. Такі люди себе накручують і постійно переживають, що поставлених цілей треба досягти за будь-яку ціну. А потім, коли справді не виходить, а всі поряд встигають, то людина починає думати, що це з нею щось не в порядку. "Я лузер, невдаха, мене не люблять", - думає вона. Тоді особа йде в такий мінус, коли дуже важко не те, що цілі досягти, але й зранку встати, вмитися та на роботу піти", – розповідає Інна Лук’янець.

За її словами, постановка цілей – це дуже індивідуально. Планування чудово підходить для людей із низькою тривожністю. У них досить багато енергії. Вони ресурсні. Для них справді підходить чітке планування, графік і система.

"Для таких людей планування – це ідеальний варіант. Вони правда багато встигають. Їм я навіть рекомендую розставляти цілі та формувати свій графік, щоб вони не розпорошували енергію", – каже Інна Лук’янець.

Натомість для тривожних людей планування психологиня не рекомендує. Замість цілей краще просто мріяти. Варто робить плаваючий, гнучкий графік справ і досягнень.

"Наприклад, людина хоче працювати у Верховній раді, а зараз вона держслужбовець. Тобто до бажаної роботи їй треба пройти не одну кар’єрну сходинку. Як ти цю ціль не став, не прописуй, досягнути її буде важко. Тому я таким людям рекомендую мріяти – візуалізувати. Уявляти чітку картинку про те, на якій посаді людина хоче працювати, як там буде, як вона почуватиметься", – розповідає Інна Лук’янець.

Мрії можна прописати або знайти картинку й наклеїти її, щоб вона була перед очима. Для психіки вектор буде задано. Звісно, якщо людина буде просто лежати й мріяти, то вона нічого не досягне. Але коли перед нами постійно є наша мрія, то психіка починає працювати й спрямовувати нас у потрібному напрямі.

Мрія на відміну від цілі не заганяє у межі. А від того, ми не будемо так страждати, якщо не встигнемо досягти її до певного часу. Тому тривожним та людям із низькою самооцінкою замість прописування цілей психологиня рекомендує створювати карту бажань.

"Мрія – без обмежень, ти ні в чому собі не відмовляєш", – каже Інна Лук’янець.

Що роботи, якщо раніше ставив цілі, а зараз не можеш зрозуміти, що хочеш?

Інна Лук’янець розповідає, що такий стан говорить про те, що людина погано себе відчуває у плані своїх бажань та потреб.

"Вони в неї дуже заглушені. Людина виконує свою роботу, справи, які треба іншим людям, – допомагає батькам або дітям. А себе вона не відчуває. Тут треба дуже швидко ці мрії підключати. Людина просто має сидіти й уявляти різні картинки в голові та прислухатися до своїх почуттів. Наприклад, можна уявити, що ви полетіли в Європу. Тут людина має зрозуміти, як почувається в той момент: добре чи погано? Якщо добре, тоді це її мрія. А якщо ніяк, тоді це мрія інших, яка під впливом суспільства стала типу важливою для людини", – розказала психологиня.  

За її словами, дуже важливо прислухатися до своїх відчуттів. Потрібно хотіти тільки те, що справді важливе для вас, а не для когось іншого.

"Наприклад, людина хоче заробить на останній iPhone. Але гроші не заробляються: то на одне йдуть, то на інше. Виходить, що ця ціль – не ваше бажання. Ви хочете купить iPhone, бо його хочуть купити всі інші. А для людини, наприклад, важливо з рідними поїхати в ліс на шашлики й згадати, як це було в дитинстві. Виходить, що нам нав’язують соціальні шаблони. Тому дуже важливо зрозуміти, що людина хоче насправді. Маса людей нас збиває: батьки, знайомі, друзі тощо. Людина хоче відповідати очікуванням інших", – розповідає Інна Лук’янець.

Коли особа не знає, що вона хоче, то це сигнал, що потрібно більше звернути увагу на свої бажання.

Як писати цілі та візуалізувати мрії?

Психіка мислить образами. Тому не дарма всі говорять про карту мрій. Ставлячи собі цілі або визначаючи свої бажання, краще використовувати картинки. Наразі суспільство переходить у цифровий світ. Однак записування цілей у смартфон – не таке ефективне, як планування за допомогою ручки на папері.

"Важливо, щоб всі наші страхи, комплекси та мрії виходили через дрібну моторику, тобто через руки, написання. Тому я рекомендую все-таки писати рукою. На телефоні можна також, але це не так ефективно, оскільки там не підключені імпульси, які пов’язані з нашою психікою. Коли пишемо рукою або є картинка перед очима, то імпульс йде в психіку й вона починає працювати", – каже Інна Лук’янець.

Як правильно прописувати цілі?

Цілі потрібно прописувати лаконічно, точно та об’єктивно:

– не можна писати "я хочу", треба описувати в теперішньому стані, що у вас уже є. Наприклад, "Я працюю на такій-то роботі. Тут почуваюсь так-то";

– описуйте в цілях усі деталі: що ви бачите, що поряд із вами розташована, яка у вас заробітна плата й так далі. Це дуже важливо для психіки. Не можна писати "Я здорова та багата", треба писати, що саме для вас це означає: "Я отримую стільки-то";

– якщо в цілях є питання грошей, потрібно прописати, на що саме ви їх будете витрачати. Гроші не приходять задля грошей;

– не використовуйте в цілях частку "не".