Баскетбольна історія Черкас втілилася у музеї Палацу спорту "Будівельник". Здебільшого експонатами стали скарби вболівальників БК "Черкаські Мавпи": шарфи, майки легендарних гравців, фотографії з їх автографами і навіть краватка тренера. Значна частина експонатів "перебралася" з приватної колекції одного з фанів клубу Олексія Дубового.

Про речі, з якими пов’язані яскраві емоції та цілий період життя, він розповів сайту vikka.ua.

"12 років атрибутика збиралася у мене вдома. Прапори, значки, шарфи. Були також абонементи фан-сектору приблизно з п’яти сезонів. Все це тепер у музеї. Є там такі унікальні речі, як майки Владо Драгойловіча та Віллі Соломона", – розповідає багаторічний фанат БК "Черкаські Мавпи" Олексій Дубовий.

Каже, що кожен із цих експонатів по-своєму дорогий.

"Деяких клубів, атрибути яких там представлені, вже навіть не існує. Тому ці спогади важливі для тих, хто любить баскетбол. Щось із цього ми вимінювали у фанатів інших команд після ігор. Загалом найзапекліші та постійні вболівальники БК "Черкаські Мавпи" – це 30-50 осіб. Раніше в Україні та за її кордонами часто проходили фан-зльоти баскетбольних вболівальників", – пояснив Олексій Дубовий.

За його словами, одна з міжнародних зустрічей баскетбольних фанатів відбулася в Черкасах у 2007 році. Наразі із погіршенням політичної ситуації в Україні таких заходів немає. До того ж зв’язки з російськими фанами та клубами були втрачені.

Співавтор музею та його дизайнер, директор Палацу спорту "Будівельник" Світлана Бондар зазначає, що відразу поставила за мету зробити колекцію мобільною. А закрити експонати склом довелося після того, як після однієї з ігор недорахувалися вболівальницького шарфа.

"Ми сподіваємося, що вболівальники долучаться до створення музею, а не навпаки", – зазначає директор Палацу спорту.

Наразі у приміщенні домашньої арени "Черкаських Мавп" розміщено 16 вітрин із фотоколажами, майками баскетболістів та шарфами вболівальників.

"Ідея музею виникла минулого літа, а у березні ми все вже розмістили. Частину експонатів, що пов’язані з російськими клубами, ми не виставляли. Зате для тих, хто знається на баскетболі, все, що тут представлене має значення", – розповідає Світлана Бондар.

Вона показує на стенд із "зірковим" складом "Черкаських Мавп" і каже, що спогади про цих гравців досі викликають у неї купу позитивних емоцій.

"Артур Джонсон був і зіркою на паркеті, і яскравою особистістю у житті.  Міг підняти бойовий дух команди. Його всі любили, а діти взагалі на ньому повисали. Коли приходив до Палацу спорту, то завжди гучно стукав, проходячи повз мій кабінет. Засвідчував, що він вже тут. Володя Гуртовий – дуже позитивна людина. Серби Нєнад Піштолєвич і Драголюб Відачіч дуже переживали, коли йшов суд над Мілошевичем. Пам’ятаю, що Піштолєвич навіть плакав, коли у новинах повідомили про страту югославського лідера", – вказує на фотографії та розповідає Світлана Бондар.

Вона розповіла і про завзятість у тренуваннях Олександра Рибалки.

"Саша завжди залишався після гри і відпрацьовував кидки. Навіть після того, коли сидів на лавці запасних. Дуже працьовитий. Не дивно, що у нього потім була блискуча кар’єра", – пригадує директор Палацу спорту.

Американські гравці привезли до Черкас не тільки спортивні навички, а й оздоровчі секрети.

"Чарльз Делан Госа та Артур Джонсон – наші летючі голландці. Завжди після ігор клали на колінні суглоби лід. Вперше ми цю процедуру побачили у них, а потім стали застосовувати всією командою. Пам’ятаю, як до придбання льодогенератора наш масажист взимку бігав на вулицю за снігом", –  каже Світлана Бондар.

Є серед експонатів музею навіть краватка тренера БК "Черкаські Мавпи" Йовіци Арсіча.

"Наскільки пам’ятаю, її випросив у тренера саме Олексій Дубовий. Арсіч був дуже емоційним тренером. Як він себе вів під час матчів – вже це було видовищем. Був активним, все у нього летіло. Викладався на 300%", – розповідає співавтор музею.