У Черкаській області 29 липня вперше провели пересадку серця. Донором став чоловік, мозок якого помер через важку травму, а органи залишись цілими. Згоду на забір здорових органів дали рідні померлого чоловіка. Успішну трансплантацію серця провів завідувач серцево-судинної хірургії обласного кардіоцентру Олег Журба.

У студії «Вичерпно» лікар-кардіохірург розповів, завдяки чому відбулася така безпрецендентна подія, скільки ще черкащан очікують на пересадку органів та чи готове суспільство сприймати посмертну трансплантологію.

За словами Олега Журби, в Україні відбулася певна революція в напрямі трансплантології через ухвалені зміни до законодавства. Раніше в Україні була спеціальна програма лікування пацієнтів за кордоном, за що наша держава платила мільйони. Законодавчі зміни призвели до того, що тепер такі операції можна робити в Україні і державі це коштуватиме набагато менше. Трансплантація серця, приміром, зараз коштує трохи більше 600 тисяч гривень, а це втричі дешевше, ніж за кордоном. Пацієнт ні за що не платить, для нього трансплантація є безкоштовною.

«Ми маємо говорити про трансплантації і популяризувати їх, ми повинні руйнувати наявні стереотипи про трансплантологію! Наприклад, у церквах Південної Америки на вході написано: «Віддайте ваші органи, вони на небесах не потрібні, вони потрібні тут». Частина наших людей не звертаються і сумніваються в трансплантології. Не всі пацієнти зараз внесені в реєстри, не всі записані в лист очікування. Насправді, людей, що потребують трансплантації набагато більше, вони сидять вдома і просто вже зневірилися», — зазначив Олег Журба. 

Аби прискорити розвиток трансплантації в Україні, міністерство охорони здоров’я запустило пілотний проєкт, до якого увійшли 12 медичних закладів у Черкасах, Києві, Львові, Одесі, Харкові, Дніпрі, Ковелі та Запоріжжі. У Черкасах є три заклади для проведення трансплантацій — Черкаська обласна лікарня, Черкаський обласний кардіологічний центр та Черкаський обласний онкологічний диспансер.

Трансплантологічна діяльність базується на Єдиній державній інформаційній системі трансплантації органів і тканин (ЄДІСТ). У цій системі містяться реєстри потенційних донорів за видами потреб. Серед них є реєстр донорів, які надали згоду на посмертну пересадку своїх органів, реєстр живих донорів, реєстр реципієнтів тощо. Так, за допомогою ЄДІСТ, реципієнт може знайти необхідний йому орган. Це також допомагає зберігати прозорість системи в цілому. Пацієнтів у Черкаській області, що потребують трансплантації, — декілька сотень.

«У моєму листі очікування зараз перебуває близько двадцяти осіб, але він постійно змінюється. У минулому році він був більший, але, на жаль, він зменшився, тому що це серйозна патологія. Середній вік пацієнтів — 35-40 років. Максимальний вік, коли можна стати в лист очікування — 65 років, при цьому не повинно бути цукрового діабету, вірусних гепатитів тощо», — розповів Журба.

Основна проблема, яка не дає стрімко розвиватись посмертній трансплантології — дефіцит донорських органів. Суспільство досі вірить у те, що якщо живе серце, то й людина ще жива. Але ні, якщо смерть мозку вже констатували, то ця людина вже ніколи не повернеться. Рідні померлої особи мають право дати дозвіл на забір органів і врятувати життя іншим, та нині в Україні така практика ще не напрацьована.