Карантин – не привід скасовувати плани. Так подумали Світлана Литвак з чоловіком Олексієм Фіялком. Тож у квітні вони відкрили власну маленьку справу. Подружжя допомагає побороти кофеїнове голодування і вчить готувати смачну каву вдома.

Про це інформує Громадське ТБ: Черкаси.

Світлана Литвак і Олексій Фіялко живуть кавою уже чотири роки. З нею вони працювали в Канаді і Об’єднаних Арабських Еміратах. А ще жили на кавових фермах у Латинській Америці і своїми руками збирали там врожай. Повернулися у Черкаси, аби творити кавову культуру рідного міста. У квітні подружжя відкрило тут власну справу. Поки що замовлення на обсмажену каву приймають тільки в Інстаграмі.

"Ми не могли чекати, коли карантин закінчиться. Люди сидять вдома, деруться на стіни. Ми подумали: треба підтримати один одного. Хай кава буде тим підтримуючим фактором. Коли ми привозили каву, люди раділи, як діти, бо вона локально обсмажена. До того ж таку каву важко було дістати, бо багато кав’ярень не працювало. А так люди мали змогу побалувати себе маленькими радощами. І я побачила в людей інтерес: «я не бариста, але хочу бути домашнім баристою». Люди питають рекомендації, як заварювати, і ми підбираємо для них кращий варіант". – говорить Світлана.

Щоб втілити свою мрію, подружжя замовило з Польщі ростер, і чекало його майже пів року. Це машина для обсмажки зеленої кави. Щоб отримати в результаті якісно обсмажене зерно, треба виконати домашню роботу, розповідає черкащанка. Важлива кожна секунда обсмажки і кожен градус, при якому нагріваються зерна.

"Під час обсмаження зерно спочатку висушується. Зелене зерно стає жовтим, потім темнішає. Потім відбувається розвиток самого зерна, коли намагаєшся підкреслити всі характеристики кави. Коли зерно досягає піку – тріскається. Звук нагадує попкорн, коли стріляє кукурудза. Після того скидаєш температуру і на певному етапі зерно висипається з барабана для охолодження. На наступний день після обсмажки ми дегустуємо каву. Так ти постійно контролюєш якість продукту. Дивишся у графіки, робиш помітки, що змінити наступного разу. Бо зерно можна пересмажити, а можна і недосмажити", – розповідає Світлана.

Черкащани працюють лише зі стовідсотковою арабікою. З кавою, чиє походження знають до дрібниць: на якій висоті росла, як обробляли, зберігали, чи врожайний був рік, як упаковували, і як вона до нас приїхала. Це сорти з Колумбії, Гватемали, Ефіопії і Сальвадору. Кожна кава відрізняється за смаком. До прикладу, у гватемальській каві молочний шоколад та какао збалансовано переплітаються з цитрусовою кислинкою. У сальвадорській – поєднані какао-боби і горіхи.

Смак кави залежить безпосередньо від якості зерна. Що якісніше воно, то смачнішим буде напій. Якщо є гіркота, значить кава – неякісна, розповідає Світлана.

"Під час контакту з повітрям темне зерно дуже швидко окислюється і гіркне. Тому ваш напій виходить гірким. А як маркетинг бореться з гірким? Правильно, гірка кава – отже міцна кава. Просто додайте туди молока, цукру і сиропів. Гіркота – то згоріла органіка, вугілля. Гірким легко приховати «низьке» походження кави, її дефекти", – пояснює Світлана.

Подружжя хоче відкривати людям світ, де кава може бути смачною і різною. Світлана зараз працює над гідами, як заварювати каву у різних девайсах.