Ледь не щодня рятувальникам доводиться гасити пожежі сухої трави та очерету. За тиждень, з 29 березня до 4 квітня, на Черкащині було ліквідовано 73 загорання. Унаслідок цих пожеж ушкодження отримують не тільки будинки чи автомобілі, але й гинуть рослини, тварини та люди.

Журналісти інтернет-видання Zmi.ck.ua намагались розібратися, наскільки шкідливими й небезпечними є підпалювання сухої трави, як із цим борються правоохоронці й рятувальники та які існують альтернативні способи утилізації сухостою.

123 гектари згорілої землі

Черкащанка Юлія проживає в селі Леськи, що розташоване в Черкаському районі. Вона скаржиться, що після настання весни та потепління з дому неможливо вийти, бо все село – в диму.

"Найгірше те, як тільки стає більш-менше тепла погода, то вікно відкрити неможливо. Так само не можна вийти на вулицю прогулятися чи побігати. Якщо вранці йдеш на роботу, то треба шукати вуличку, де не палили, бо поки дійдеш, то одяг пропитується димом і відчувається запах, як від курця. А увечері повертаєшся  з роботи – дихати не можна, бо все село – в диму. І це продовжується із ранку й до вечора", – каже дівчина.

Додає, що таке паління пригнічує й дуже обмежує. Крім того, що не можна спокійно гуляти на вулиці,  так само не вийде розвісити прання, бо воно може попсуватися сажею або смердіти димом після цього. 

"Чому люди так масово палять – незрозуміло. Сухе листя чи траву можна згребти під дерева, а там воно перегниє й так буде більш корисно для дерев. Люди ж палять навіть у посадках. У нас є вулиця, яка розташована під трасою, то між нею та дорогою є невелика посадочка, вони там палять – навпроти свого двору. Навіщо таке робить?  А якщо воно заважає, там заводяться комахи, то його можна запакувати в мішки й його заберуть на сміття", – розповідає Юлія.

Натомість голова Лесівської сільської ради Микола Бас говорить, що ніяких скарг до нього від людей не надходило останнім часом.

"У нас на місцях над цим працює пожежна безпека. Я загалом не бачив, щоб були пожежі масові. До мене не надходили скарги від жителів", - зазначив він. Однак Юлія стверджує, що ще того тижня в селі палили ледь не в кожному дворі.

А у відповідь на наш інформаційний запит у пресслужбі ДСНС у Черкаській області відповіли, що  від 1 до 31 березня в області сталась 151 пожежа. На них загинули чотири особи: двоє дітей та двоє дорослих. Від початку року на Черкащині виникло 80 пожеж у природних екосистемах на загальній площі 123 гектари.

Причиною виникнення є необережне поводження з вогнем або навмисний підпал, на ліквідацію таких пожеж підрозділи Управління витрачають велику кількість паливно-мастильних матеріалів. Пожежі не були залишені без уваги та ліквідовані на ранніх етапах їх виникнення. Однак вони завдають великої шкоди й довкіллю й здоров’ю самих людей.

"Не кидає своє потомство навіть, коли горить у пеклі, влаштованому людиною"

Як розповів еколог  Олександр Спрягайло, для більшості екосистем – паління це не нормально. Навіть, якщо люди таким чином намагаються прибрати площу від бур’янів, то це не допомагає, адже через деякий час вони знову поновлюються на тому місці. Позитивних наслідків він назвати не може, а от серед негативних – багато.

"Такі пожежі завдають шкоду живим організмам, які існують у цих екосистемах. Гине велика кількість тварин, для яких ці угрупування є сховком, домівкою. Переважно це малорухливі тварини. Наприклад, дітлахи зайців чи їжаків. Хоча трапляються і домашні тварини, які туди втрапляють.  Звичайно, що гине велика кількість дрібних тварин, яких ми не помічаємо. Це комахи. Можуть згорати комахи, яких ми вважаємо корисними", – розповідає Олександр Спрягайло.

Крім них, від пожеж також потерпають і птахи, які вже висиджують яйця в траві.

"Звичайно, вони намагаються їх захистити до останнього. Як наслідок – або отруюються димом, або просто не встигають втекти. Велике значення має те, коли здійснено цей підпал, в який період, скільки тварин опинилось, що вони там робили", – каже еколог. 

Так, 1 квітня черкащанка Яніна Пацьора у Facebook-спільноті "НАША ЧЕРКАЩИНА" опублікувала допис, у якому показала наслідки спалювання сухої трави. Від однієї такої пожежі загинув птах, який до останнього охороняв своє майбутнє потомство. 

"Лише один кадр замість тисячі слів про наслідки підпалювання сухостою. Справжня мама не кидає своє потомство навіть, коли горить у пеклі, влаштованому людиною", – написала вона.

Серед рослин так само можуть бути жертви, розповідає Олександр Спрягайло. За його словами, формування та існування екосистем – це дуже складне явище. Будь-які зовнішні впливи можуть змінити видовий склад та те, в якій кількості будуть представленні в тому чи тому угрупуванні рослини.

"Цей вплив вибраковує окремі види рослин, які не пристосовані до вогню. Тобто вони згорають і більше не з’являються. І вибірково залишаються види, які пристосовані до вогню. Наприклад, цибулинні види, в яких брунька відновлення розташована під землею і не боїться вогню. Але тут так само має значення, коли пожежа відбулась, бо навіть цибулинні могли вже почати розвиватися й якщо пройде вогонь із високою температурою, то вони так само гинуть. Серед цих рослин багато рідкісних червонокнижних або  тих, які охороняються міжнародною охороною. І вони часто страждають. Я не один раз бачив, коли сон або горицвіт весняний, який уже почав розвиватися, згорає. А це види, які занесені до Червоної книги України", – каже Олександр Спрягайло.

Так, 31 березня сталася пожежа на Кединій Горі, що в Черкаській області. Черкащанин Володимир Литвин у Facebook-спільноті "Наші Черкаси" виклав фотографії загорання та написав: "Небо було червоне від полум'я.  Непоправна  для екології катастрофа: горіли луки, плавні острови з деревами . Полум'я сягало десятки метрів, а видно його було за десятки кілометрів. У тому шаленому полум’ї  гинули кладки фазанів разом з курочками, бо вони до останнього на кладці. На островах згорало біорізноманіття і лишалося попелище. Жар від вогню відчувався на досить великій відстані. Згорівший рогіз попелом, як сніг, сипався на голови за кілометри. Саму пожежу передати словами неможливо, коли полум'я поглинає все на шляху - спастись ніхто не в силі".

Також від таких пожеж є шкода для ґрунту. Деякі люди вважають, що попіл від спалювання буде покращувати зростання рослин, але насправді це не так.

"Значно краще, коли органіка поступово перегниває. Є ті організми, які можуть її переробляти. Це і група червів, і група грибкової мікрофлори тощо. Вони поступово перетворюють суху траву на гумусні органічні речовини, які потім збагачують ґрунт. Від цього він має кращу якість та родючість", - розповідає Олександр Спрягайло.

Крім того, великою проблемою є виділення шкідливих відходів у навколишнє середовище. Люди та тварини, які вдихають чадний газ, тверді частинки у вигляді сажі, можуть отримати отруєння.

"Можуть бути й інші органічні речовини, які викликають онкологічні захворювання. Під час спалювання  листків картоплиння або листків із дерев, які були оброблені якимись пестицидами, то всі ці речовини можуть трансформуватися в якісь інші хімічні сполуки й так само потрапляти до організму людини.  Це загроза для здоров’я. Інші проблеми – це те, що вони можуть приносити матеріальні збитки для людей та держави. Загорання може поширитися на лісові масиви. Постраждати може й людське майно: будинки, автомобілі, лінії електропередач. Втрати від цього можуть бути доволі відчутні", – розповідає Олександр Спрягайло.

Отож серед основних негативних наслідків спалювання сухостою:

– шкода живим організмам, які живуть в цих екосистемах;

– жертви серед рослин;

– матеріальні збитки для окремих людей та держави в цілому;

– шкода для ґрунту;

– забруднення навколишнього середовища.

Більше того – людина, яка спалює щось навіть у себе в дворі, наражає себе, свою родину та сусідів на небезпеку.

"Це прямий вплив на її здоров’я, здоров’я її членів родини та сусідів. Навіть, коли ви палите дрова або смажите шашлик, ви отримуєте порцію речовин, які не притаманні нашому організму: вуглекислий та чадний газ, часточки сажі тощо. Але якщо це не у великій кількості відбувається, то це практично без проблем проходить. Але якщо в селі, наприклад, це починається масово, коли надходить дим із тієї сторони й з тієї, і це триває кілька днів або й тижнів, то це може бути вже серйозно. В ідеалі краще взагалі не палити. З іншого боку – це просто нерозумно. Бо це органіка, це готовий матеріал, щоб через деякий час мати добрива", – каже еколог.

Великі штрафи та постійні рейди: як зупинити підпали?

За словами начальника відділу державної екологічної інспекція у Черкаській області Сергія Дишлюка, задля виявлення паліїв та попередження виникнення пожеж рейди проводять практично кожного дня.

"Під час рейдів фіксуємо факти підпалювання сухої трави та очерету.  На порушників складаємо протоколи за Ст. 77 та 77-3 КУпАП77. Зараз піднялись суми штрафів, які повинні трохи лякати тих, хто хоче підпалити суху траву.  Крім того, нами були направлені листи до адміністрацій, сільським, селищним радам та головам ОТГ. Саме вони повинні контролювати те, як на їхній території дотримуються протипожежних правил", – сказав він.

Як повідомила речниця УДСНС у Черкаській області Юлія Норовкова, щоб запобігти виникненню пожеж в екосистемі – запроваджено постійний моніторинг Відділенням безпілотних літальних апаратів.

"Щодня оператори здійснюють обліт територій, де існує загроза виникненню таких пожеж. За допомогою квадрокоптера здійснюється обстеження території, у разі виявлення загорання – координатори одразу передають до Центру управління в надзвичайних ситуаціях. Таким чином зменшується час реагування і відповідно приїзд на місце рятувальників. Крім того, постійно проводяться профілактичні рейди серед населення. Фахівці служби порятунку, спілкуючись з черкащанками, нагадують правила пожежної безпеки, та штрафи, передбачені за порушення цих правил", – зазначає вона.

Зауважимо, що в Україні посилили відповідальність за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря й знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу:

-за підпал трави на громадян чекає штраф у розмірі від 3060 до 6120 гривень;

-за підпал трави природо-заповідного фонду – від 6120 до 12240 гривень;

-за порушення пожежної безпеки  у лісі – 1530 – 4590 гривень. 

Чи є альтернативні способи утилізації сухостоїв?

Еколог Олександр Спрягайло говорить, що серед альтернативних способів спалювання сухої трави чи очерету є створення компостної ями. Це той мінімум, який може виконати в себе вдома кожна людина й таким чином зменшити ризики виникнення масштабних пожеж, в яких гинуть і люди, і тварини, й рослини, та забруднення екології.

"В ідеалі, треба зробити компостну яму, туди скласти цю органіку, присипаючи її ґрунтом, тому що він містить мікроорганізми, які можуть перетворювати цю органіку. А потім просто слідкувати, щоб більш-менш цей майбутній компост був зволожений і буквально через рік, практично нічого не роблячи, людина матиме хорошу кількість органічної речовин, яку можна додавати в кімнатні рослини, підживлювати їх або використовувати на огороді", – каже він.

Також додає, якщо йдеться про велику ділянку, наприклад, поля, то їх взагалі краще не чіпати.

"Природа сама знає, що їй робити.  Вона багато років була без людини й добре почувається. Якось же існували екосистеми до цього й ніхто не допомагав їм. Зелені частини рослин швидко розвиваються і вегетують, а поступово оте старе, яке залишилось, дуже швидко розкладається і порядок наводиться сам по собі", – розповідає Олександр Спрягайло. Він також додає, що ще однією проблемою стали пасовища. Раніше вони не мали вигляд закинутих, бо там випасали домашню худобу, яка виконувала роль диких тварин. Однак на сьогодні все більше людей відмовляється тримати домашню худобу, тому пасовища стоять пусткою – у сухостої, от людям і хочеться їх підпалити.

"Ми трансформували екосистеми, повиганяли копитних тварин і замінили на домашню худобу. І це був би непоганий варіант випасу худоби. Це добре й для селян, бо є де випасати, і для угрупувань, але на жаль, все більше людей позбавляються худоби, а тому ці екосистеми мають такий вигляд, ніби багато сухого. Це справді проблема. Тут потрібно використовувати так званий екологічний менеджмент. Це науковці повинні давати поради, що з цим робить. І треба розглядати кожен конкретний випадок, щоб вивести це на хороший рівень", – каже еколог.

Ну а поки правоохоронці та рятувальники проводять рейди, науковці розмірковують над новими способами утилізації сміття, свідомі черкащани починають із себе – не палять хоча б у своїх дворах, на своїх територіях та полях, бо у вогні згорає не тільки суха трава, але й маленькі тварини. 

Підготувала Світлана Небилиця