Бізнес, гроші, інтереси, бюджет, лобізм, реклама, політика, бійня з Apple.  Про це все кандидат на посаду міського голови Черкас від партії “Голос” Віктор Євпак ексклюзивно розповів для Zmi.ck.ua.

 Про бізнес та його розвиток:

- Команда eKreative почалася з двох людей - Віктора та Кароліни Євпак у 2009 році. Перші півроку ми були самі, поки у квітні 2010 року не додали у команду Віталія Пітвала, якого нині багато хто знає у Черкасах. Наразі в нас у команді десь 160 людей.

У нас є кілька локацій. Основна – це Черкаси, звідки ми починали. Це чотири офісні приміщення. Але коли ми розширюємося, то є певні нішові спеціалісти, яких в Черкасах знайти неможливо, тому ми відкрили другу локацію – Львів. Насправді це дуже крута історія,  коли не зі Львова перейшли в Черкаси, а з Черкас відкрили офіс у Львові. Там працює десять людей із сильною управлінською командою, яку побудував мій партнер Кіріл Абажер.

Про управлінський досвід та можливість його використання у місцевому самоврядуванні:

- Деякі мої опоненти говорять, що я ніколи не працював у органах місцевого самоврядування. Але більшість людей, із якими спілкуюся у дворах, вважають, що це плюс. Тому що людина, яка була при владі, вже не може вийти чистою на вибори. Я не боюсь казати, що в мене великий управлінський досвід. І він взятий з моєї підприємницької діяльності, конкретно в компаніях ІТ - eKreative та Kidslox. Йдеться про ефективне управління фінансами та командами. Кожну людину, яку ми взяли в команду, особисто приймав через співбесіду. Це виставляння дуже високих критеріїв оцінювання, те, що називається ККД (коефіцієнт корисної дії, - ред.). Є розуміння, як робляться проєкти за певний термін та за бюджетом замовника. Це управління ризиками. У нас глобальна конкуренція. Ми працюємо на глобальному ринку.  Трапляються й локальні ризики, наприклад, війна. Долар то падає, то піднімається, відтік людей, коли Apple починає забороняти твої програми. Усі ці історії характеризують мій управлінський досвід, який є дуже корисним та потрібний місцевому самоврядуванню. Тому я говорю про себе як про успішного управлінця, який балотується в місцеве самоврядування.

Про роботу із бюджетом та лобізм свого бізнесу в разі обрання міським головою:

- З повагою ставлюся до всіх питань і коментарів у соцмережах, які мені пишуть люди та боти. Але коли говорять, що я хочу “дірватися до корита”, мабуть, вони не розуміють, що таке ІТ-сфера, які в нас клієнти та потужності.

Мені взагалі не цікаві державні тендери або конкурси. Ми ніколи не працювали з бюджетними коштами в Черкасах. Мабуть, саме тому MapaMagic зараз ефективно не працює в Черкасах, адже ми не брали участі в публічному конкурсі на надання таких послуг. Було чітке розуміння - щоб ці послуги від нас у Черкасах були безкоштовними. Для міста Дрогобич цю послугу ми продали як комерційну - там усе класно працює. Черкаси можливістю навіть безоплатно не скористалися.

Ми працюємо з величезними гігантами. Наприклад, зробили програмне забезпечення для одного заводу, який роками збирає машини. Це був спеціальний планшетний додаток для контролю якості зборки машин.

Ми працюємо з великими техногігантами як Sony, LG. Також створювали круті спортивні проєкти. Великі програми й системи для господарських комунальних підприємств, зокрема для водоканалу Лондона, для великої електро- та газової компанії на півночі Англії.

Розмах нашої роботи настільки великий, що місцеві бюджети будь-якій ІТ-компанії не цікаві. Наш бізнес взагалі не пов’язаний з містом Черкаси, крім того, що ми завозимо сюди міжнародні інвестиції, платимо податки та створюємо робочі місця.

Тому я можу чітко сказати: якщо мене оберуть міським головою, то моя компанія ніколи не буде залучена до бюджетних процесів. Єдине, що можемо продовжувати безкоштовно робити корисні сервіси для міста. Ми ніколи не будемо брати участь у жодних тендерних закупівлях, конкурсах, бо це конфлікт інтересів.

Про партнерів з-за кордону та досвід, який можна реалізувати у Черкасах:

- Я бував у багатьох країнах. Здебільшого це були робочі відрядження. Основні партнери – у Німеччині та Великобританії. У нас кілька репрезентативних офісів там. Також співпрацюємо із партнерами зі США, Австралії, Франції, Швеції, Швейцарії та Південної Кореї.

І мені доводилося познайомитися із тамтешнім місцевим самоврядуванням. Багато знань я звідти для себе перейняв. Розповім три історії.

Перша – про сніг. Кожен рік, крім минулого, у Черкасах “дуже випадково” взимку випадає сніг, який ніхто не очікував. І місто у колапсі. А у 2018 році у нас і вода пропала.  Отже, якось був у Бостоні на переговорах. І в цей час там так само випав метр снігу, але вже на наступний день усі дороги були повністю чистими. Це управлінське, менеджерське рішення. Влада не може навіть у США собі дозволити мати настільки багато техніки, щоб три-чотири рази в рік його ефективно розчистити. Тому влада йде до містян і підприємців і каже: “У вас на підприємстві є якась техніка, у когось трактор, у когось великий пікап із плугом. У цей період, коли випадає сніг, ми вас наймаємо”. Роблять це дуже комерційно-зацікавленим для них. І люди виходять і чистять ці вулиці. На цей час влада робить комендантську годину, не дозволяє їздити дорогами просто так. Орієнтир влади розчистити великі траси, а звичайні містяни розчищають міжбудинкові проїзди, маленькі вулички. І ось таким рішенням я побачив, як за один вечір був розчищений весь штат. Такого креативного розуміння та децентралізації не вистачає нашій владі.

Друга історія пов’язана з інвестиціями. Багато років ми працювали над створенням спеціального софту, який називається IDE-Sweet (економічний розвиток, додаток). Це спеціальна SRM-система для департаменту економічного розвитку, який, до речі, є в кожному місті. Навіть у міст, де 5-10 тисяч людей, є спеціальний департамент, який дуже потужний і важливий, бо він займається залученням інвесторів. У них є спеціальна система, яка на мапі розставляє всі земельні ділянки, які відкриті для інвесторів, щоб зайти і поставити там своє підприємство. Додаток показує, які там є комунікації, яке місто, яке населення, які є трудові кадри. Це величезна система, і вона працює. Цей софт діє у нас, і ми готові поставити його в Черкасах. Він вирішує найголовніші питання: заведення інвестицій. І міста конкурують за інвесторів, щоб вони поставили свої заводи саме в цьому місці. Мені здається, що нам треба поміняти фокус у місцевому самоврядуванні від плитки й асфальту на інвестиції та створення робочих місць, які дадуть достатньо грошей, щоб робити й плитку, і асфальт, і безпеку.

І третя історія. Колись мене на зустріч запросили представники міської ради одного з міст. По розміру місто було таким самим як Черкаси. Я був здивований, адже не міг зрозуміти, чи це міська рада, чи виконком, адже там було присутні лише 9 депутатів.

Ці люди професійні, вони отримують винагороду. Їх усі знають. До них можна прийти та поставити запитання. У них взагалі немає такого терміну як колективна безвідповідальність, як є у міській раді Черкас. Вони розуміють, що йдуть виконувати роботу менеджера в місцеву раду. І вони роблять це якісно.

Так, це питання вирішує не міський голова, а депутати у Верховній Раді. Але мені здається, що нам треба підняти планку, якими повинні бути депутати і які від них повинні бути очікування. Я готовий говорити про всіх кандидатів, які є в нашій команді. Ми почали їх представляти ще в січні, нікого не ховаємо. Це сильні управлінці, які дуже потрібні нашій місцевій раді.

Про принципи із IT, які можна перенести у міську владу

- Дуже багато ІТ може навчити різні галузі, включаючи й місцеве самоврядування. Багато людей дивляться на ІТ як на щось інопланетне, нове. Тому що ця галузь конкурує по всьому світу. Там люди працюють по тих правилах ефективності та управління, які є стандартами по всьому світові:

1. Сильна команда. Місцеве самоврядування повинно базуватися не на одному мерові чи сильному лідерові, а на сильній команді, кожен із членів якої веде свою окрему галузь.  Наприклад, я  вже півтора місяці й наступні дні до виборів не з’явлюся у своїх офісах, однак проєкти компанії продовжують розвиватися, обороти збільшуватися, беремо на роботу нових людей.  Це показує, що за 10 років ми збудували сильну управлінську команду менеджерів, програмістів тощо.  Це також потрібно і місцевому самоврядуванні, а не так, що все зосереджено в руці мера-царя.

2. Орієнтир на результат, а не на процес. Я бачу, що в місцевому самоврядуванні багато роблять, щоб показати картинку, показати процес, перерізати стрічку. А по ефекту – результату мало. Наприклад, в останньому протистоянні з “Новою якістю” по газу я приходив і говорив: “Давайте знайдемо результат”. А вони говорили про юридичний процес. І в кінці кінців результату немає.  ІТ-індустрія працює лише на результат. Там є дуже багато технік і підходів замірювання результатів. До нас приходить інвестор і каже: “Я хочу, щоб ви зробили для нас або сайт, або додаток, або систему в такі-то терміни і в такий-то бюджет”. І ти хоч лусни, але повинен виконати завдання. Якщо ні – ти втрачаєш репутацію і до тебе вдруге не прийдуть. Отак повинно бути й у місцевому самоврядуванні. От що я не бачу в управлінні старої влади – у них задувається бюджет у рази і задуваються строки в рази. І це не нормально. Тому що від того потерпають конкретні люди.

Звичайно, повинно бути конкретне очікування від команди та якісне вимірювання їхньої ефективності. От людина працює на якійсь посаді: директор КП чи департаменту. Він там поставлений за якоюсь політичною ознакою, за якесь правильне голосування або для того, щоб створити коаліцію, як правило. І до нього відповідні є очікування. А правильні очікування, коли вимірюється ККД. Ми говоримо: виставляємо на цей рік вашому департаменту конкретні завдання  і їх треба досягти. Далі кожного тижня, місяця відбувається моніторинг, як відбувається рух до цих цілей і що треба зробити, щоб покращити результат.

 От конкретно наша команда “Голосу” виставляє 10 таких цілей: у програмі ми говоримо про інвестиції, робочі місця, безпеку, екологію, ОСББ, ЖКК тощо. І в перші дні почнемо виставляти вже міні-цілі для конкретних департаментів, підприємств і чітко будемо контролювати, як вони виконуються, що для цього треба, які ресурси. Це нормальне якісне управління, яке є в будь-якій корпорації чи компанії. Його дуже не вистачає місцевому самоврядуванню.

Про навчання у школі мерів:

- Школа мерів була дуже важлива як процес становлення мене сильним кандидатом на посаду міського голови.  Як людина, яка постійно вчиться, прекрасно розумів, що потрібні необхідні знання, щоб дійсно дати результат після виборів. Ми дуже відповідально до цього поставилися і пішли командою в школу мерів ще в 2018 році. Це був дуже класний досвід розуміння того, як працює місто, які повноваження в мера, виконкому, депутатів, департаментів, комунальних підприємств, хто на кого може впливати, як ухвалюють рішення, побудовий бюджетний процес, земельні питання, як формуються департаменти, реорганізуються. Це були не лекції у підручниках, до нас приходили чинні мери, які говорили: “Друзі, я вам зараз розкажу конкретно зі свого досвіду”. Не просто десь зі стелі, а з досвіду конкретних міст, які співмірні з Черкасами.

До нас приходили директори підприємства водоканалів, які розказували про специфіку цієї сфери, заступник мера Житомира по транспорту, який впровадив одну з найбільш якісних транспортних реформ. Він все по поличках розклав про те, як потрібно впроваджувати цю реформу, як створити електронний квиток тощо, GPS-моніторинг. І по кожній із галузей це були дуже сильні експерти, зокрема, заступники міністрів.

І я з командою поглинав ці знання, тому що хочу робити правильні та якісні рішення, які базуються не на моїй уяві, а на кращому досвіді інших міст. Окрім того, це контакти із представниками місцевого самоврядування. Можна сказати, що це спільнота, яка повинна бути поряд і підтримувати одне одного. А це також і закордонний досвід. Ми ще їздили в Польщу, вивчали досвід міст Бидгощ, Люблин, Варшава. Я не мрію про Лондон чи Бостон, я мрію хоча б про Польщу в Черкасах. Бо це реалістична річ.

Ми ходили на сміттєпереробний завод в Люблині. Я бачив, за які інвестиції це робиться. Це не з міського бюджету, а з інвестицій. Як там збирається сміття, як воно сортується, як потім із відходів роблять асфальт і так далі. І всім цим досвідом вони готові ділитися з нами. Тому дуже раджу навчатися у школі мерів. Вже пізно для тих, хто балотується зараз, але для тих, хто буде балотуватися в 2025 році – будь ласка. Ідіть та прокачайте себе в цій частині.

Конфлікт із Apple:

- У 2018 році Apple випустив прямого конкурента до нашого додатку батьківського контролю, який називається Kidslox. Вони назвали програму Screen Time, закачали у саму операційну систему iOS та увімкнули, щоб автоматично можна було її завантажити. Окрім того, ця програма була безкоштовною. Тому її важко було вимкнути. Тобто – всі ці речі були досягнуті за допомогою монополії. У Черкасах теж є такі приклади, коли приходить монополіст і затискає всіх у куток.

Тож майже всі компанії по світу злякалися і сказали, що це кінець, ми нічого з цим не зробимо.  Але компанії Kidslox не було чого втрачати. Тож ми звернулися в Антимонопольний комітет в Брюсселі і за два засідання я юридичною мовою пояснив, чому Apple домінує на ринку, чому ця компанія є неприродною монополією, і чому це треба зупинити. Півроку тривали засідання і як наслідок було рішення – змусити Apple відмінити свої дії.

Крім того, що вони зробили свій додаток, ще й фактично заборонили всі додатки із цього сегменту. Вони так і сказали:  “Ми не хочемо, щоб ви взагалі існували”. У цьому рішенні у вересні 2019 року було чітко зазначено – вони не можуть заборонити існування інших конкурентів. Чесний ринок було розблоковано, настав час конкуренції. Це була величезна перемога, про яку потім написали The New York Times, BBC, CNN тощо. І як результат цього, американська влада звернула увагу на нашу історію і місяць тому було засідання слідчої комісії в конгресі щодо антимонопольних дій великих компаній як Apple, Google, Facebook, Amazon. Там виступали їхні директори. Мені потім скинули відео, де одна жінка з конгресу говорила представнику Apple Тіму Куку про Kidslox. Вона казала, що вони пішли проти нас, а ми не побоялися піти проти них і перемогли. Оце справді круте визнання, про яке я мріяв багато років.

Про меценатство:

- Цим я займаюся вже десять років і це не є частиною політичної кампанії. Перші п’ять років ми робили це непублічно. Це робота з молоддю, освіта, медичні проекти, допомога людям із інвалідністю.

Коли сталася війна, то  величезний фокус був потрачений на підтримку наших громадян на Сході та переселенців. Зокрема, свого часу ми купили машину для АТО. Я це дуже не афішував, але в перший рік війни ми годували майже 600 сімей переселенців кожен тиждень, роздаючи продуктовий набір.

Більш публічно про моє меценатство дізналися із 2015 року. Ми регулярно почали підтримувати музичні (“Трипільські зорі), книжкові (“Книжковий фестиваль”) фестивалі, фестиваль тімбілдінгу (“Summer Challenge”), спортивні (“SUP Fest”). Також безоплатно проводимо курси комп’ютерної грамотності для молоді та літніх людей.

Мабуть, за десять років ми витратили на благодійництво десь 40 мільйонів гривень.

Про виборчу кампанію і чим вона відрізняється від конкурентів:

 -  Наша кампанія відрізняється від інших партій у трьох питаннях:  Що ми робимо? Як ми робимо?  І чому ми це робимо?

Наша команда розпочала свою роботу не за місяць до дня виборів, а п’ять років тому. Я переконаний, що успіх на виборах не досягається за місяць, треба величезний проміжок часу, тренування та досвід. Саме цьому мене навчив спорт.  

Коли готувався до марафону в Афінах, то в межах тренувань пробіг 700 км, щоб в результаті витримати 42 км. Такий же принцип застосований і в будівництві моєї  IT-компанії. Вона не будувалась за рік.

Так само серйозно та системно я підходив до виборів і нашої майбутньої управлінської діяльності у місцевому самоврядуванні. Почали із того, що шукали сильних та успішних людей, які своїми силами досягли успіху в різних сферах – адвокати, фінансисти,  управлінці з ОСББ, освіти та медицини. П’ять років ми йшли разом, проводили навчання, тренінги, запрошували фахових спікерів, які  розказували про специфіку місцевого самоврядування.

Ми інші, тому що йдемо на місцеві вибори не для того, аби отримати депутатський мандат або посаду міського голови. Ми хочемо вирішити біль, проблеми черкасців. І якби ця місцева влада їх вирішила – ми б не балотувалися. Ми йдемо, оскільки місцевою владою за 5 років нічого не було зроблено у заведенні інвестицій, створенні робочих місць. Ми йдемо, тому що мало зроблено у межах безпеки міста. Ми йдемо, тому що дуже мало зроблено у питанні транспортної реформи. Ми йдемо, тому що величезні проблеми в екології,  освіті, медицині. Всі ці речі я говорю в кожному дворі під час зустрічі із виборцями.

Вважаю, що справді якісна компанія cкладається із онлайн та офлайн частини.  Тому ми дуже конкретно працюємо на результат – пройти  80 дворів до виборів. У нас потужні зустрічі, запрошують на підприємства.  

 Я йду на всі можливі контакти з людьми та отримую їхні голоси. Окрім того, креативимо із комунікаціями: білборди вирізняємося за кольорами та розташуванням від інших. Про те як ми ведемо кампанію – говорять навіть у Києві.

На старті кампанії у мене була впізнаваність була 30 %, а зараз, згідно з останніми дослідженнями, 80-90 %.  Ми будемо далі продовжувати креативити. І це буде нашим інструментом перемоги.

 Всі ці питання, відповіді на які даю, вони показують одну закономірність, з якою ми рахуємося до людей і вони це розуміють.  У “Голосу” є сильна команда та управлінський досвід, який кожен з нас здобув у своїй сфері. Ми його перенесли на виборчу кампанію.

Ми стартували із невеликим рейтингом, а зараз набрали такий ритм,  що претендуємо на другу за кількістю фракцію в міській раді  і виходимо у другий тур виборів міського голови.  І найкрутіший досвід ми будемо впроваджувати у вирішенні конкретних питань. Ось ця закономірність – це те, що приваблює наших виборців. Ось чому вони прийдуть і проголосують за нас 25 жовтня – за Віктора Євпака та партію “Голос”.

*політична реклама