Вперше на Черкащині провели унікальну операцію – інтервенційне малоінвазивне втручання, вживлення оклюдера – серцевого імплантата, який "залатує дірку" при дефекті перетинок серця.

Про це інформують "Вечірні Черкаси".

Можливість повноцінного, щасливого й довгого життя подарували молодій черкащанці високопрофесійні спеціалісти-лікарі Черкаського обласного кардіологічного центру.

"Я проходила УЗД не раз, але жоден спеціаліст не сказав, що я маю таку ваду"

31-річна черкащанка Оксана Сабадаш жваво піднімається з першого на третій поверх Черкаського обласного кардіоцентру. У гарному настрої, з усмішкою вона готується до виписки. А ще кілька днів тому вона була приголомшена вердиктом лікаря: "вам необхідна операція на серці".

– Серед дорослих зустрічаються пацієнти, які мають вроджені вади, що в свій час не були діагностовані, а в частини людей, можливо, і діагностовані, але не прооперовані. Такі вади ще можуть і пізно проявлятися, тому з вираженою клінікою, вже в дорослому віці до кардіологів звертаються черкащани з дефектами міжпередсердних і міжшлуночкових перетинок, – розповіла головна лікарка Черкаського обласного кардіологічного центру Світлана Журба. –  Частина людей живе, працює, хворіє, у районах їм пишуть діагноз "ішемічна хвороба серця", досконале УЗД на апараті експертного класу експертним фахівцем не всі мають змогу зробити, тому, врешті, такі пацієнти опиняються в нас. Єдине, що потрібно –  мати електронне направлення від сімейного лікаря, з яким звернутися в поліклінічне відділення і отримати в наших фахівців фахову консультацію й діагностику.

У нормальному серці, праві та ліві відділи розділені між собою тонкою стінкою, так званою перетинкою. Дефект міжпередсердної перетинки –  це отвір між камерами серця – лівим і правим передсердями. Це призводить до того, що кров перетікає по цих отворах із одного передсердя в інше, або з одного шлуночка в інше, що не є нормою.

–  Пацієнтка, яка до нас поступила, мала отвір між камерами серця 14 мм у діаметрі. Тік крові йшов із лівого передсердя в праве, що не повинно бути. Оксигенована кров з лівої половини серця повинна циркулювати й насичувати органи та тканини киснем, а вона перетікала в праву половину, де кров ще не насичена киснем, – розповіла Світлана Журба. - Перевантажені кров'ю правий шлуночок і праве передсердя збільшуються в розмірах, що призводить до порушення роботи серця, легеневої гіпертензії, проблем із легенями, серцевої декомпенсації, супутніх порушень ритму й провідності. Тобто вся кардіологічна патологія з часом починає нанизуватися на цей дефект.

Ще в інституті, під час занять фізкультурою в Оксани часто виникала сильна задишка, і серце часом поколювало, однак дівчина списувала це на нервове й фізичне навантаження.

– Жоден спеціаліст, а УЗД я проходила не раз, не вказав мені на дефект. Задуха, болі в серці, серцебиття, дали про себе знати з більшою силою після смерті мами в травні минулого року. Фізичні навантаження збільшились, бо татові треба було допомагати по господарству, та й емоційно було важко після втрати мами. Обстежилась у кардіоцентрі й почула, що потрібна операція. Я 31 рік прожила і тут такий шок, – ділиться Оксана Сабадаш.

Кандидат медичних наук, завідувач операційного відділення ЧОКЦ, головний кардіохірург УОЗ Черкаської ОДА Олег Журба оперував пацієнтів, які тільки в 60 років дізнались про ваду серця.

– Але це більше виключення, ніж правило. Цього питання б не виникало, якби кваліфікований педіатр ще в дитячому віці діагностував цю ваду. А ще це проблема профоглядів. Тож ми впевнились у діагнозі й повідомили пацієнтку про необхідність операції. На її «я подумаю і прийду пізніше», я відповів, що операцію необхідно було робити ще вчора. Такі дефекти важливо закривати до моменту вагітності й народження дітей, адже в цей період значно зростає навантаження праві відділи серця, – наголошує Олег Журба.

Ювелірна робота кардіохірургів

Упевнитись у правильності рішення оперативного втручання кардіохірургам допомогло контрольне трансстравохідне ЕХО серця, тобто введений через стравохід датчик УЗД дав чітку візуалізацію, адже близько прилягав до камер серця.

– В ангіорентгенопераційній під рентгенконтролем ми змогли правильно позиціонувати оклюдер в необхідну проблемну ділянку серця. Після чого виконали трансстравохідне ЕХО для контролю. Через стегнову вену спеціальним провідником пройшли дефект і потрапили з правого шлуночка в ліве передсердя. У провідник і через маленький пункційний отвір у лівому стегні завели оклюдер. Маючи властивості пам’яті форми, оклюдер був розкритий в місці дефекта, пристрій під дією температури тіла приймає необхідну форму й повністю перекриває патологічний отвір у серці пацієнтки. Через три місяці оклюдер вкривається власним епітелієм і організм сприймає його як свою тканину, – розкрив тонкощі операції Олег Журба.

Вивчивши досвід колег з Інституту Амосова і отримавши їх підтримку, а вони були присутні під час операції в Черкасах, лікарі кардіоцентру провели унікальну операцію в Черкасах. Раніше пацієнтам із таким діагнозом проводили операції на відкритому серці. Завдяки інноваціям у кардіохірургії пацієнтці провели ендоваскулярне втручання при дефекті міжпередсердної перетинки - через судини спеціальними інструментами дійшли до серця й провели необхідні оперативні маніпуляції. Вся робота – просто ювелірна, адже серце під час операції не зупиняється.

– Я ще й вагалася: робити операцію чи ні... Панікувала. Мене підкидало, поки везли до операційної. Але мої страхи й хвилювання були безпідставні. Операція пройшла вдало, за що я вдячна всій команді лікарів, - уже з усмішкою говорить Оксана Сабадаш.

Імпланти оплачує МОЗ

Раніше таких пацієнтів, а їх було до 15-ти на рік, із кардіоцентру направляли до Києва. До того ж, такі операції, які проводяться в основному в науково-дослідних інститутах, були малодоступними для черкащан, оскільки пристрій, який вводиться в серце – оклюдер – коштує 7000 доларів. Оксана Сабадаш отримала оклюдер безкоштовно, за рахунок державної програми.

Черкаський обласний кардіоцентр має на сьогодні п'ять таких пристроїв-оклюдерів, тобто у п'ятьох черкащан є шанс довіритись кардіохірургам-професіоналам й отримати повноцінне й більш здорове життя.

- Медицина, яка була кілька десятків років тому, вроджену ваду нашої пацієнтки просто пропустила й хвора не знала причини поганого самопочуття. Якби в Україну не зайшла сучасна методика лікування подібних патологій, пацієнтці довелося б робити операцію на відкритому серці, – говорить завідуючий відділенням інтервенційної радіології Олександр Білоус. – Оснащення кардіоцентру дозволяє проводити найсучасніші хірургічні втручання. Операцію проводять в ангіографічній операційній, обладнаній надточною ангіографічною установкою.

Це сучасна операція, яка дозволяє провести оперативне втручання без наркозу, без розрізу, без штучного кровообігу, без післяопераційних ускладнень і без тривалого реабілітаційного періоду, який раніше тривав до місяця, а нині через дві години людина повертається до звичного способу життя.

Пристрій, вживлений у серце Оксани, наскільки унікальний, що пацієнтка не потребує навіть прийому антикоагулянтів. Єдине – деякий час після імплантації пристрою необхідно приймати аспірин, який попереджає утворення тромбів, доки власні клітини не покриють імплант.

– Ми живемо в часи "епідемії кардіологічних захворювань", але є певна категорія серцево-судинних захворювань, які повністю виліковні. Наша молода пацієнтка буде жити, народжувати діток, не матиме фізичних обмежень, і проживе багато щасливих років, не маючи серцево-судинних ускладнень. Жінка прийшла до нас із вродженою вадою серця, а вийшла зі стін центру повністю здоровою, – радіє за Оксану Сабадаш Світлана Журба.