Журналісти «Нової Доби» дізналися у черкаських Тетян про таємницю їхнього імені та про святкування Дня янгола.

«Ім’я дав тато, який називав мене не інакше, як Танюшка. Так ніжно-ласкаво, за його прикладом, кликали всі рідні й друзі, адже була найріднішою онучечкою і всезагальною улюбленицею. Закінчивши школу, з Танюшки виросла в Тетяну – цілеспрямовану, сильну й успішну, власне, що й збігається зі значенням і описом мого імені.
День Тетяни відзначаю щороку: збираються усі рідні, традиційно дарують букет улюблених квітів – жовтих тюльпанів у поєднанні з ароматними фрезіями. 
Звісно, відчуваю і вважаю себе щасливою: маю чудову доньку, трьох онуків, чоловіка, улюблену роботу. А більшого годі й бажати!», - розповідає Тетяна Мирза, власниця мережі магазинів «Захист рослин».

«Мене назвали Тетяною в честь бабусі по татовій лінії. Вона теж була Тетяна Калиновська, тільки Василівна, а не Станіславівна, як я. Для мене День Тетяни – це справді велике свято. Навіть більше, ніж день народження, оскільки в день народження часом забувають привітати, не всі пам’ятають, а от на День ангела приймаю поздоровлення і від дітей, і від колег, і від друзів-знайомих.
Але й в інші дні відчуваю себе щасливою людиною, оскільки маю дітей, яких дуже люблю, хороших друзів і роботу, яка для мене водночас і хобі, і захоплення, і спосіб та сенс життя», - ділиться Тетяна Калиновська, головний редактор газети «Черкаський край».

«Коли я народилася, дуже популярним був російський поет Олександр Пушкін, і зокрема, його твір «Євгеній Онєгін», одну з головних героїнь якого звали Тетяна. Мої мама і тато були великими шанувальниками цього поета, тож і вирішили назвати доньку в честь тієї Тетяни. Крім того, саме в той час у селі, в якому я народилася, це ім’я було дуже популярним. Тетянин день відзначаю лише так би мовити в телефонному режимі. Цього дня отримую багато вітань від друзів, знайомих, колег, але особливого застілля з такого приводу влаштовувати не звикла. Чи допомагає в житті таке ім’я, сказати не можу. Думаю, що будь-яке ім’я допомагатиме, якщо людина працює над собою, не ледачкує, досягає мети, яку поставила і постійно навчається чогось нового», - згадує Тетяна Шадріна, генеральний директор ТОВ «Телерадіокомпанія «Ільдана».

«Своє ім’я отримала на честь бабусі Тетяни Іллівни (яка, власне, і народилася 25 січня). А от напередодні мого народження, подейкували рідні, озвучувалися різні версії як назвати майбутню дитину. Звісно, якщо народиться дівчинка, адже в 70-ті роки минулого століття ще й мови не було про теперішні можливості заздалегідь визначити стать дитини і зустріти її народження, як кажуть, напоготові. Тож я могла стати і Анастасією – на честь сестри дідуся і Варварою – могла народитися в її день, 17 грудня. 
А народилася 22 грудня, в День Анни. Так звуть мою маму, тобто стала подарунком мамі на день ангела. Була та й зараз є, така прикмета, що називати дитину іменем одного з батьків – не дуже добре для того, чиє ім’я дублюється. Тож я стала Тетяною. Дуже подобається моє ім’я, його значення – «упорядниця, засновниця» повністю відповідає моєму характеру і устремлінням. 
День Тетяни зазвичай відзначаю. Оскільки цього року він припадає на будній день, це будуть хіба що смачні солодощі, які собі дозволяю лише у свята. 
Про щастя цікаве питання. Кожна людина визначає його по-своєму. Моє розуміння щастя зараз – приймати себе такою, яка є, і навколишній світ таким, який він є, і жити в теперішньому часі, радіти кожній миті тут і зараз (а не спогадам про минуле чи сподіванням на майбутнє). Це, власне і є тим станом, у якому я перебуваю зараз. І мені це імпонує!», - коментує Тетяна Єщенко, PR-менеджер в Агентстві стратегічних рішень «Голуб і Шинкаренко».

«Ім’я мені дала мама на честь своєї подруги, якої особисто я не знала. Цей день не святкую, хоча чемно й стримано відповідаю на вітання, аби людей не ображати. Завжди сприймала цей день саме як день російського студентства, що не має до нас, білорусів та українців, жодного відношення − у нас студенти святкують в інший час. Про значення імені я знала з дитинства, і чи йому я завдячую своєї певною твердістю характеру, чи самій собі, близьким, долі або природі − то невідомо. Вважаю себе щасливою людиною, бо дозволяю собі такою бути і тому завжди знаходжу для цього підстави», - ділиться Тетяна Кавальчук, координаторка проекту «Київський діалог» у Черкасах.

«Так мене назвали мої батьки, тому що в той час було багато популярних пісень, де зустрічалося ім’я Тетяна. Я зазвичай святкую цей день, мене традиційно вітає чоловік та колеги. Так як у нас вдома є велика гарна бібліотека і я дуже люблю читати ще з дитинства, чоловік дарує мені книжки. Він активно відвідує книгарні Черкас й вишукує новинки. Оскільки я працюю в музеї, то вдома багато профільної літератури: історичної, публіцистичної та з мистецтва. Однією з останніх подарованих є видання про український театр і акторів, які змушені були покинути батьківщину, але створили театр в інших регіонах. Мені цікаво було читати про деяких персонажів. 
Людині завжди чогось не вистачає, але треба цінувати те, що є в тебе й радіти кожному дню. І я намагаюсь так жити, тому вважаю себе щасливою. А ще в мене прекрасна, улюблена робота (у музеї працюю 42-ий рік). Щоб там не було в мене в житті, але коли переступаю поріг музею, живу вже в зовсім іншому вимірі. Як можна вважати мені себе нещасливою, коли щодня я можу долучатися до історії краю, працювати з унікальними експонатами. Мені головне, щоб робота приносила не скільки матеріальні блага, як моральне задоволення. Також удома я маю чоловіка, який є моїм однодумцем, інтелектуалом і людиною, з якою можна поговорить. Тому й вважаю себе щасливою», - розповідає Тетяна Кайдалова, заступник директора Черкаського обласного краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України.

«Я народилася саме в День Тетяни. Мої батьки попросили сусідку піти до церкви та спитати ім'я, яким можна було б назвати дівчинку, яка народилася 25 січня. Мою матусю звуть теж Тетяна – попри це, я теж стала Тетяною. 
Завжди ми святкували цей день двічі: спочатку з батьками, потім з друзями. Цього року ми далеко від рідних – у Тайланді, тож проведу свято з чоловіком та сином Михайликом. 
Я б не сказала, що я щаслива. Життя завжди ставить переді мною складні випробування. Я приймаю його таким, яким воно є насправді, не зациклюючись на поганому. Намагаюся подовжити щасливу мить. Я знаю, що робити, щоб життя було максимально приємним – бути відкритими та посміхатися.
У закордонному паспорті моє ім'я звучить, як Тетіана. За межами України дивуються. Росіяни питають: «А що є таке ім'я?» У Венеції була знайома з Теціаною – дивувалися з нею схожості імен. А от у Тайланді моє ім’я взагалі складно вимовити людям. Навіть скорочено – Таня – для них дивакувато. Мені ж найбільше подобається саме звучання українською – м'якше та мелодійніше», - коментує Тетяна Черевань, художниця.

«Ім’я Тетяна дав мені старший брат, якому було на той час 2 роки. Йому подобалося це ім’я. День Ангела обов’язково святкуємо щороку, маємо навіть сімейну традицію. У цей день щороку мене завжди вітає моя донечка листівкою «хендмейд» і солодощами. Також вітають колеги по роботі. У День Тетяни в мене завжди таке відчуття, ніби другий день народження.
Загалом вважаю, що ім’я Тетяна приносить удачу. У житті я завжди намагаюся бути позитивною, залишатися в гарному настрої. Саме таке ставлення до життя допомагає мені впоратися з проблемами й долати будь-які життєві труднощі. А ще − родина, яку я дуже люблю і ціную», - згадує Тетяна Федченко, екс-заступник начальника управління внутрішньої політики Черкаської ОДА.

Довідково: Тетянин день − християнське і народне свято, яке припадає на 25 січня, згідно з григоріанським календарем, один із днів студента. Назване на честь святої Тетяни, християнської мучениці, яка жила в Римі, протягом правління імператора Александра Северуса. Походження цього імені має дві версії. Перша − від давньогрецького tatteo, що означає «та, яка облаштовує», друга − від імені царя сабінів (у дохристиянські часи − народність на півдні Італії) Татія. У перекладі з латинської Тетяна означає «належить Татію». У Стародавньому Римі досить поширеним було чоловіче ім’я Татиан.