З 1 січня м'ясо, молоко, сир, що продаються на продовольчих ринках, опиняться поза законом, пише nikmedia.com.ua. 

 

Набуває чинності заборона, прийнятий Радою минулого літа в рамках «євроінтеграційного» пакету: за новими правилами, аграрії повинні будуть здавати м'ясо-молочні продукти в пункти прийому, розвиток яких держава поки не профінансував.

 

У селах нагнітається обстановка

 

На практиці введення в дію норм цього закону фактично заборонить селянам продавати м'ясну та молочну продукцію, вироблену в присадибних господарствах. Їх не зможуть продати і на продовольчих ринках, і підприємствам харчопрому. Для покупців все ще гірше.

 

Прогнозують, що нормальні і дешеві домашні продукти купити буде неможливо. А міліція знайде собі додатковий заробіток - ганяти селян. Початкова мета гармонізації законодавства з ЄС - контроль за виробництвом продуктів фермерами і дрібними селянами. «Ідея хороша, селянин відвозить молоко, отримане за допомогою сучасного доїльного апарату, на спецпункт з прийому.

 

Там продукт обробляють, очищають, зберігають, переробляють. А забивати свиню чи корову буде не в своєму дворі, а в пункті по забою, - пояснив член комітету Ради з агрополітики, колишній віце-прем'єр Леонід Козаченко. - Але на це потрібно мінімум 2 млрд грн. А в бюджеті таких сум немає. Тобто і пунктів не буде». «Зате європейці нам поплескали - закон приймали саме для них, щоб скоротити конкуренцію з боку українців, - вважає голова Всеукраїнського аграрного ради Денис Марчук. - А в українських селах, де і без того роботи немає, нагнітається обстановка.

 

Заборона створить грунт для соціального бунту». Селяни вже порядно налякані. «Це означає, що мені доведеться буквально виливати молоко, яке дають вісім моїх корів. Та й самих тварин містити не буде сенсу - доведеться забити », - скаржиться Олексій Іванченко, дрібний фермер з Полтавської області. «Зараз про це багато говорять. Якщо до нового року для продажу м'ясо-молочки досить укладання ветлабораторії про проведення бактеріологічних досліджень, то за європейськими нормами потрібно, щоб тварина не мучилася перед забоєм, не виділяла «гормон смерті», який згубно впливає на здоров'я споживача. В Україні таких умов і близько немає », - каже працівник сільгоспфірми, кандидат сільськогосподарських наук Олександр Бовсуновський.

 

Найбільш спритні фермери навчаться обходити закон за допомогою липових сертифікатів, які дозволяють продаж продукції, а іншим доведеться працювати з посередниками-перекупниками. «Добре, що заборона діятиме недовго, до вересня 2015-го, коли набуде чинності новий закон, в якому немає драконівських вимог. На мій погляд, найпростіший вихід - зняти заборону », - вважає Геннадій Кузнєцов з« Ліги харчових продуктів ». Втім, як пояснив Козаченко, його комітет вже готується розглянути проект документа, який відстрочить зміни. «Якщо він ще не зареєстрований, я сам внесу його до кінця тижня», - пообіцяв він «Вістям».

 

Що ще набирає чинності з 1 січня?

 

З 1 січня 2015 набуває чинності закон про електронний адмініструванні. Якщо діюча зараз система адміністрування ПДВ передбачає перерахування суми податку до держбюджету за підсумками звітного періоду - місяця або кварталу, то нова система зажадає їх негайного перерахування на ПДВ-рахунки, які кожне підприємство повинно буде відкрити в Держказначействі. Правда, Мінфін пропонує ввести перехідний період до 1 квітня 2015 року.

 

У цей час штрафи за прострочення реєстрації податкових накладних протягом 10 днів нараховуватися не будуть. Також з 1 січня всі податкові накладні повинні складатися в електронному вигляді. А Мін'юст планує забезпечити онлайн доступ до інформації Держреєстру на нерухомість - будь-хто може написати заяву і отримати довідку про те, кому належить та чи інша нерухомість.