Жителька Черкаської області розповіла про особливості роботи нянею. У цій сфері працює вже десять років. 

Про це повідомляє "Gazeta.ua".

"Першу роботу допомогла знайти подруга. В сім'ї, де вона колись працювала, народилася дитина. І вона мене порекомендувала, – розповідає 48-річна Інна Костенко з Черкас».

Жінка прийшла на випробувальний термін і залишилася. Потім пішло по накатаній. Кожна сім'я рекомендує наступній.

"Уже виховала восьмеро дітей. В одній родині працювала шість років. Прийшла, щойно дівчинці виповнилося 8 місяців. Коли залишила, малій було вже 7. Стала школяркою. Не відмовляюся й від зовсім маленьких. Педагогічної освіти не маю, але є медична, каже Інна Костенко. – Няня не може просто заробляти гроші. Вона, в першу чергу, має любити дітей. До чужих ставлюся, як до рідних. Відповідальність дуже велика. Вимоги у кожного роботодавця свої. Головне – чистоплотність, порядність. В одній сім'ї не тільки доглядала малюка, а ще й куховарила. Також просять підготувати дитину до школи, допомагати з домашніми завданнями".

У кожній родині є випробувальний термін. Лише одна жінка залишила жінку з першого дня.

Беру за послуги 50–60 гривень у годину. На вартість впливає кількість обов'язків. У Києві та за кордоном платять більше. Кар'єрного росту в цій професії немає. Якщо закінчити спеціальні курси, можна претендувати на більшу зарплату. Також давати платні уроки іншим няням.

"Мама працює в Італії. Поїхала до неї. Перші три місяці роботу знайти не могла. Без документів не хотіли брати навіть прибиральницею. Знайомі допомогли влаштуватися нянею у сім'ю росіян, – розповідає 28-річна Валентина Москаляк із міста Славута Хмельницької області. За освітою – фармацевт. 10 років живе в курортному місті Річоне".

"Досі доглядаю їхню доньку Меланію. Батько 42-річний Олександр має кілька котеджів. Здає в оренду туристам. Мати 38-річна Наталія не працює. Коли дитині було 3 роки, працювала по 4 години на день. Приходила о ­12-й, одягала малу, вела на прогулянку. Потім поверталися додому, готувала Меланії обід. За це отримувала 20 євро – 600 гривень. Роботодавці обіцяли мені допомогти з документами на право проживання в Італії. Досі не дочекалася".

Через рік мати дівчинки попросила працювати довше – по 6–8 годин. Інна домовилась про оплату 8,50 євро за годину – 270 гривень. Залишалася на ніч, коли батьки їздили на відпочинок. Зарплату давали щотижня.

Дівчинка була дуже вередлива. Говорити майже не вміла. Їсти не хотіла. Не бавилася з іншими дітьми. Зрозуміла, що через відсутність уваги з боку батьків. Почала вчити з нею італійську в ігровій формі. Говорила з батьками, що Меланію треба віддати до дитсадка. Вони категорично не погоджувалися.

Ще через рік подружжя розлучилося. Олександр продовжував утримувати сім'ю, оплачував мою роботу. З дочкою та колишньою дружиною не хотів бачитися. Наталії теж стало байдуже до дитини. Часто залишалася з Меланією на кілька днів.

"Звільнили з роботи, коли дитина почала називати мамою. Не заплатили за останній тиждень. За чотири дні Наталія зателефонувала, попросила повернутись. Погодилася працювати за 12 євро в годину із щоденною оплатою. Зарплату підняли, але офіційно на роботу так і не оформили", – розповідає черкащанка.

Зараз жінка продовжує працювати в цій сім'ї. Забирає дитину зі школи, гуляє з нею, допомагає з домашнім завданням. Готує обід та вечерю, вкладає спати.

"Двічі на тиждень воджу на танці. Платять 14 євро за годину — близько 450 гривень. Працюю щодня по 6–8 годин. Деколи залишаюся на ніч. Відмовляюся працювати у вихідні та на свята. Якщо дуже просять вийти на роботу, беру вдвічі більшу оплату. За місяць заробляю 2–2,5 тисячі євро – 63–79 тисяч гривень. Цього вистачає, аби заплатити за оренду житла, на харчування та трохи відкласти грошей.

Оплачують житло й харчування.

"Няні затребувані на ринку праці. Причина в тому, що жінки почали частіше достроково виходити з декрету. Роботодавцям не вигідно, щоб працівники сиділи вдома три роки, — говорить експерт ринку праці Тетяна Пашкіна, 45 років".

Роботу пропонують як в Україні, так і за кордоном. Традиційно найбільше вакансій та найбільші зарплати у великих містах – Києві, Одесі, Харкові. Вакансії є в державних та приватних дитячих садках, у сім'ях. Щоправда, розмір заробітної плати суттєво відрізняється. У державних закладах платять 3–4,5 тисячі гривень. У приватних – зарплати вищі. Няня-логопед в Одесі отримує 14,5 тисячі гривень, у Харкові – 21, у Києві – 15, Запоріжжі – 10.

"Найвигідніше працювати в сім'ях. У Києві можна заробити 18–23 тисячі гривень на місяць. Також послуги оплачують погодинно – 80–100 гривень. Традиційно найбільше заробляють няні для новонароджених. Працюють у вахтовий спосіб  – доба на роботі, кілька вихідних. До них особливі вимоги – обов'язкова медична освіта, навички масажу для немовлят, медична книжка, досвід роботи, рекомендації. Зазвичай харчування та житло надають безкоштовно.

Чим менша зарплата, тим менше вимог до няні. За 4 тисячі гривень ніхто не шукатиме спеціаліста, який вільно розмовляє англійською та володіє сучасними методиками виховання дітей. У сім'ї часто шукають працівниць із досвідом роботи. Також треба мати рекомендації від попередніх роботодавців. Найчастіше наймають жінок віком 35–50 років. Крім догляду за дитиною, їм часто доводиться прасувати, прибирати в будинку та готувати їжу.

Потрібен договір про офіційне працевлаштування.

Наступного року уряд планує частково відшкодовувати сім'ям гроші, які вони витратили на няню для дітей до 3 років. Із 1 січня почне діяти проект "Муніципальна няня".

"Няню батьки обиратимуть самостійно. З нею мають підписати договір про офіційне працевлаштування. Розмір компенсації від держави – 1492 грн/міс. Ця сума дорівнює прожитковому мінімуму на дітей віком до 6 років. Щоб отримати гроші, наприкінці року треба буде надати податкову декларацію та копію договору з нянею. Поки що не відомо, як повертатимуть кошти. За однією з версій — перераховуватимуть на банківську карту. За іншою — у вигляді податкової пільги".

Послугою "Муніципальна няня" протягом наступного року можуть скористатися 100 тис. сімей, порахували в уряді. Знадобиться майже 2 млрд грн. Гроші планують виділяти з державного та місцевих бюджетів.