Такому яскравому середньовічному вбранню позаздрили б перші венеціанські модники та модниці 18-го століття. Вже 10 років у Черкасах шиють унікальні театральні костюми у стилі минулих епох. Фантазією та працею майстрів було зроблено не один образ історичних та казкових персонажів.

Про рукотворну красу та глядацькі смаки сайту vikka.ua розповіла авторка дивовижного вбрання.

Художниця по костюмах бутафорної майстерні "komod" Олена Брильова зазначає, що жодну свою роботу повторити не змогла б. Та й скопіювати щось існуюче їй ніколи не вдавалося. Тож майстриня не шиє костюми, вона їх створює.

Колись черкащанка працювала вчителькою початкових класів, влаштовувала дітям свята, була ведучою заходів і майструвала щось лише на уроках трудового навчання зі своїми учнями. Тепер же про її головну діяльність можна легко прочитати по руці. Точніше, про все розкажуть пальці черкащанки, на яких не встигають сходити сліди від голок та іншого швейного приладдя. Свої костюми черкащанка виготовляє у своєму помешканні, вагома частина якого давно перетворилася на майстерню.

Усе почалося з того, що до Олени Брильової прийшла колишня учениця школи, де вона колись працювала, та запропонувала спробувати себе у геть новій галузі.

Це була Дар’я Дрозденко. Дівчина за освітою програміст. Наперекір нетворчому спрямуванню своєї професії, знайшла собі креативне хобі: створювала у Черкасах вогняні шоу. Згодом організувала трупу театру "Джайра".

Таким чином, завдяки вчительці та програмісту,  у Черкасах вдихнули життя в один з найдавніших видів театрального мистецтва. Наразі костюмерна-бутафорна – одна з гілок цього процесу.

Олена Брильова навіть приблизно не може порахувати, скільки костюмів з'явилося за 10 років існування майстерні.

"Ми шили костюми для одного виступу, а на інший виступ їх же переробляли. Таким чином справлялися, не маючи фінансів.  Потім вуличний театр почав виїжджати за кордон. Все, що актори заробляли, вони вкладали у пошив нових костюмів. Зростала наша костюмерна", – розповідає вона.

Перший костюм робився 2 роки. Він досі знаходиться в костюмерній. За словами Олени Брильової, стільки часу на виготовлення пішло через нестачу бюджету.

"Треба було купити стрічки, камінці, різні деталі. Хотілося зробити все красиво, а фурнітура коштує недешево, тож ми у когось щось брали, збирали по частинах. Так з’явився театральний костюм 18-го століття, – пригадує черкащанка. – Потім нас зацікавила Венеція. Ми почали робити костюми в її стилі. На виготовлення чоловічого та жіночого вбрання з головними уборами та аксесуарами витратили місяць. Три людини працювали над ними з восьмої ранку до першої години ночі".

Помаранчевий колір венеціанських костюмів було обрано не дарма. У цьому вбранні вуличний театр "Джайра" виступив у Одесі на фестивалі "Руде місто". Тоді різні театри взяли участь у святковій ході на честь Дня міста у портовій столиці України.

Та найбільш знаковим для Олени Брильової став успішний виступ театру в Криму декілька років тому.

"У 2012 році наш вуличний театр з живими скульптурами  "Відродження янгола" та "Янгольські ігри" представив два перформанси у Євпаторії на Міжнародному фестивалі живих скульптур. Ми перемогли і це стало найбільш приємною несподіванкою", – пригадує черкащанка.

Тріумф у Криму додав їй та команді "Джайра" ще більше впевненості у тому, що їхня творчість може високо цінуватися глядачем. Адже у рідному місті театр далеко не завжди включали у місцеві культурні заходи, бувало, що відмовляли в останню мить.

Тепер же "Джайра" гастролює світом. Зараз актори черкаського вуличного театру виступають у В’єтнамі. Їх приймала Туреччина, Індія, Румунія, Росія.

У їх програмі ходулісти, живі скульптури у золоті та бронзі, живі фонтани, янголи, вогняне шоу, зайці-барабанщики, білі ловці снів, венеціанський карнавал.

"Актори "Джайра" виступали разом з Цирком дю Солей. Коли починаєш виїздити за кордон, розумієш, на якому ти рівні", – пояснює художниця по костюмах. 

Наразі у майстерні виготовляють ще чотири костюми для вуличного театру, а нещодавно було закінчено роботу над першим замовленням. Так, колекція Київського палацу дітей та юнацтва поповниться костюмом казкового героя Король льоду.

Олена Брильова зазначає, що інколи над закінченням театрального вбрання вона з командою працює кілька діб майже без відпочинку.

"Ми якось не виходили з моєї квартири протягом двох діб. Перед контрактами нам завжди допомагає близько 10 осіб. А коли у мене натхнення, можу забути про сім’ю, про те, що мені потрібно їсти. Рідні та друзі вже знають, що в цей період мене просто немає", – зазначає жінка.

Вона підкреслює, що креативний підхід до роботи і, зокрема, до зовнішнього вигляду, у неї був завжди. Олена Брильова така ж яскрава і помітна, як її роботи. За останні роки вона неодноразово змінювала колір волосся. Майже завжди це було неординарно та радикально.

"Я фарбувалася у білий, фіолетовий, бордовий, червоний, помаранчевий, синій. І кожний колір пов’язаний з якимись подіями у житті", – розповідає художниця по костюмах.

Каже, що виділятися посеред інших звикла ще з дитячих років.

"Моє дитинство пройшло у Радянському союзі. Але, при всій одноманітності одягу, я завжди вирізнялася. Мама мені одяг не купувала: все шили на замовлення. Вона працювала начальником цеху на тютюновій фабриці і завжди піклувалася про те, щоб я була охайною. У дитячий садочок мене вели в одному вбранні, забирали – вже в іншому", – пригадує Олена Брильова.

Можливо, саме тому вона намагається не пристосовуватися до стандартів, одноманітності, а кидає їм виклик. Майстриня не полюбляє розповідати про себе, а от створювати свята, дивувати та розважати – це як дихати повітрям.