Чи правда, що містичний міст закоханих у черкаському парку притягує самогубців?

На цю та інші теми в рамках круглого столу спілкувалися черкаські експерти в галузі психології, повідомляє журналіст Zmi.ck.ua.

ЧИТАЙТЕ: "Проблема була, є і буде": у Черкасах обговорили суїцидальні настрої містян

За словами кандидата психологічних наук, доцента кафедри загальної педагогіки і психології ЧНУ ім. Б. Хмельницького Сабіни Раджабової, тема суїциду завжди була окутана міфами. Зокрема існує переконання, що не можна говорити про самогубства, оскільки можна накликати цю біду. Або ж, кажуть, що людина, яка погрожує вкоротити собі віку насправді цього не зробить. Дехто ж стверджує, що схильність до самогубства людина може успадкувати, тобто якщо в сім’ї були спроби самогубства, то нащадки теж намагатимуться це зробити. Всі ці уявлення хибні і кожен із випадків повинен розглядатися індивідуально.

Окрему увагу приділили темі суїцидів, вчинених шляхом стрибків із черкаського Мосту кохання. Експерти зійшлися на думці, що немає ніяких підстав шукати паранормальне пояснення таким вчинкам, а містичність самого мосту перебільшують.

Про історію виникнення "Соснового бору" загалом та Мосту кохання зокрема розповіла доктор історичних наук, директор ННІ історії і філософії ЧНУ ім. Б. Хмельницького Наталія Земзюліна. Вона зазначила, що ідея створити зелену зону виникла, коли черкаському деревообробному комбінату знадобилася деревина. Лісівники заклали сосновий ліс, але згодом передумали його вирубувати й залишили. Так парк поступово перетворився на місце, де містяни змогли відпочивати.

Перша назва, яку носив міст – Андріївська арка. Його створили з практичною метою – щоб зручно було переходити круті схили урвища. Їх об’єднали мостом та заклали пішохідну арку. Нічого містичного у цих діях не було.

"Там неподалік є німецьке кладовище, але воно розташоване паралельно дамбі й зараз знаходиться під водою. Його не встигли евакуювати, коли ту територію затопило. Однак жодної причетності до мосту воно не має", – повідомила Наталія Земзюліна.

"Щодо легенд, то говорять, що колись молоде подружжя, яке святкувало весілля на мосту повелося необережно, чоловік не втримав наречену й вона впала з мосту. Із тих пір, ніби-то, пришвидшились і збільшились трагічні випадки", – розповідає кандидат історичних наук, доцент кафедри державно-правових дисциплін ННІ історії і філософії ЧНУ ім. Б. Хмельницького Інна Лубко.

Окрім того, існують здогади, що міст знаходиться там, де в минулому столітті відбувалися масові розстріли людей НКВДистами. Однак, за словами Наталії Земзюліної, в обласному архіві не знайшлося підтвердження цій інформації.

Так само відсутні й докази тому, що міст – геопатогенна зона.