Про зимовий Чигирин написав престижний всеукраїнський журнал
Реклама
Днями на сторінках українського тижневика "Фокус" з`явилася стаття про місто Чигирин, що на Черкащині.
Чигирин назвали краєм бунтарства Холодного Яру та резиденцією Богдана Хмельницького. Про це йдеться у статті журналу "Фокус".
У Чигирині зароджувалася українська державність. Це місто козацької слави, і хай хоч у вигляді реконструкції, але його відновлений вигляд нагадує про бурхливу історію. Це – перша столиця України. Тут є головний замок часів Хмельниччини.
Громадським транспортом зі столиці найпростіше доїхати від автостанції “Дарниця” автобусом (ст. метро “Чернігівська”) – 2 год. 45 хв., квиток – 55 грн. Як варіант – автобусами / маршрутками від станцій метро “Вокзальна”, “Видубичі” або “Харківська” з пересадкою в Черкасах.
Хоча Чигирин лежить на правому березі Дніпра, з Києва туди краще їхати по Лівобережжі – 240 км, дороги Н08 і Н16, через Переяслав-Хмельницький і Золотоношу, форсуючи річку в Черкасах.
Всього три години автомобілем – і ви потрапляєте з Києва до кордону колишнього Дикого Поля. На цій умовній межі Польщі в першій половині XVI століття Олександром Вишневецьким була закладена дерев’яна фортеця, якій випала особлива роль в історії України.
500 років тому дерев’яна будівля на скелі над Тясмином нібито протистояло нападу татар. Але головним завданням Чигиринського замку, поставленого Річчю Посполитою, була перешкода зв’язків Київщини із Запоріжжям. Через століття усе змінилося: у 1648 році спалахнула Національно-визвольна війна, і гетьман Богдан Хмельницький обрав Чигирин своєю столицею, перебудувавши фортецю і перетворивши її в одну з найбільш захищених твердинь тодішньої України.
Фактично, це була перша столиця де-факто незалежної України. У результаті приросту населення поряд з фортецею виникло захищене валами Нижнє місто. Це зараз Чигирин – райцентр з населенням трохи більше 9 тисяч, а тоді, у пору розквіту Хмельниччини тут проживало понад 50 тисяч осіб, за мірками козацької держави, Чигирин був одним з головних мегаполісів.
При Хмельницькому битви і руйнування обійшли Чигирин стороною. Але після смерті гетьмана почалася Руїна, розподіл України по двох берегах, віроломство Москви, нові війни… Протурецький гетьман Петро Дорошенко в 1676 році поступився своєю столицею російському війську князя Ромодановського і козакам промосковського гетьмана Івана Самойловича. А через два роки стотисячна турецька армія з Юрієм Хмельницьким на чолі взяла Чигирин після облоги, вибила росіян, але підірвала і спалила велике місто… Фактично з тих часів до нас дійшли лише фундаменти. “Чигрине, Чигрине, / Все на світі гине, / І святая твоя слава, / Як пилина, лине”, – писав свого часу Тарас Шевченко.
Влітку 1678 року містом почав керувати шотландський інженер-фортифікатор Патрік Гордон. Зроблені ним описи та плани Чигиринського замку допомогли реконструювати гетьманський Чигирин 330 років потому, в 2008-му.
У ході археологічних розкопок були ідентифіковані і реконструйовані залишки частини фортеці – вражаючий Бастіон Дорошенка на Замковій горі. Цей пагорб з 18-метровим пам’ятником Богдану Хмельницькому (1967 рік) був фактично єдиною пам’яткою Чигирина в радянські часи. Тепер, завдяки історичному фанатизму третього президента України, Чигирин – великий туристичний центр. У місті заново відбудована гетьманська резиденція з архітектурними особливостями українського бароко XVII століття. У Національний історико-культурний заповідник “Чигирин” входять палац гетьмана, будинок батьків Хмельницького, військова канцелярія, скарбниця. Неподалік, поруч з виявленим історичним фундаментом, відбудували Петропавлівську церкву, яка в XVII столітті була частиною комплексу оборонних споруд. Відновлюється також Троїцький монастир.
“Багато фахівців вважають цю реконструкцію бутафорією, хоча офіційно вона здійснювалася відповідно до архівних документів. Як би там не було, у Чигирині зароджувалася українська державність, це місто козацької слави, і хай хоч у вигляді реконструкції, але його відновлений вигляд нагадує нам про бурхливу історію першої столиці “, – говорить краєзнавець Роман Маленков, засновник порталу та фірми” Україна інкогніта “.
Втім, поряд з “новинками” залишилося дещо і від російського повітового Чигирина. У реконструйованому будинку присутствених місць тепер облаштований музей Богдана Хмельницького. Є історичний будинок Археологічного музею і ще кілька старих будівель.
У храмі Св. Миколи, відкритому в минулому році, обіцяють зробити традиційним зимовий фестиваль на честь святого покровителя дітей. Його резиденцією роблять резиденцію Хмельницького.
Візит до гетьманської столиці буде неповним без поїздки в село Суботів – старовинний маєток Хмельницького з відреставрованою Іллінською церквою 1653 року, в якій гетьман був похований в 1657. Кожен з нас тисячі разів бачив цей храм, побудований за зразком раннього українського бароко – він зображений на 5-гривневій купюрі. Але поклонитися праху батька Хмеля в Суботові можна лише умовно. Адже польський воєвода Стефан Чарнецький 1664 року спалив і пограбував поселення, зруйнував гробниці Богдана і Тимоша Хмельницьких, а тіла їх наказав викинути на ринок. Останки Хмельницьких в наш час так і не виявили.
Ну а ще раз зарядитися духом бунтарства і поклонитися героям України варто в одному з сіл Чигиринського району – Мельники, звідки походять легендарні брати – отамани УНР Чучупаки. У неформальній столиці повстанської Холодноярської республіки 1919-1922 років розташована її твердиня – Мотронинський жіночий монастир, закладений ще в ХІ столітті (нині – УПЦ МП).
А на 11 км від Мельників, на хуторі Буда, вас надихне сила 1100-літнього дуба Максима Залізняка, під яким відпочивали Шевченко, Хмельницький, Наливайко і гайдамаки всіх найвідоміших повстань. Зараз дубом Залізняка опікується історико-культурний заповідник “Чигирин”. У Буді можна відвідати і музейно-етнографічний комплекс “Дикий хутір”.
Готельно-ресторанні комплекси є як в Чигирині, так і на хуторі Буда та в Суботові, вартість проживання – від 300 грн за номер. У Мельниках та прилеглих селах поселення пропонують також кілька агросадиб – їхні координати і контакти можна знайти на сайті адміністрації Чигиринського району.
Національний історико-культурний заповідник “Чигирин”, музей Богдана Хмельницького в Чигирині.
Іллінська церква – усипальниця Богдана Хмельницького в селі Суботові.
Урочище Холодний Яр і Мотронинський жіночий монастир в селі Мельники.
Більш ніж 1000-річний дуб ватажка Коліївщини Максима Залізняка за селом Буда.
“Варенична”, Черкаси, вул. Лазарєва, 4; телефон: +38 (093) 006-77-84; середній рахунок: 130-160 грн.
Ресторанно-готельний комплекс “Дикий хутір”, Черкаська обл., с. Мельники, хутір Буда; телефони: +38 (0472) 56-69-11; (067) 442-79-64; середній рахунок: 180-240 грн.
Trattoria Bel Canto, Умань, вул. Садова, 20; телефони: +38 (093) 613-20-59; (068) 754-83-37; середній рахунок: 220-270 грн.
Якщо повертатися до Києва не по лівому, а по правому березі Дніпра, по дорозі можна заїхати в урочище Холодний Яр (Р10 / Т2402), а потім, виїхавши на трасу H01, – відвідати музей Корсунь-Шевченківської битви. Правда, приблизно до Корсунь-Шевченківського якість доріг бажає кращого. Але від Миронівки до Києва дорога буде цілком пристойною.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть частину тексту і натисніть Ctrl+Enter