Цієї неділі, 24 квітня, всі християни будуть відзначати родинне свято, яке кожен намагається провести зі своїми близькими. Так повелося, що Великдень асоціюється в більшості людей із раннім походом до церкви, смачними пасками, красиво розписаними писанками та свяченою водою.

Видання ЗМІ.ck.ua поспілкувалось з черкаським етнографом Андрієм Темченком та дізналося, чому свято називають й Великоднем, й Пасхою, чому перед ним всі прибирають та все вимивають, навіщо печуть паску, а не, наприклад, паляницю та чим треба наповнювати Великодній кошик.

Чому кажуть і Пасха, й Великдень: у чому різниця між цими словами?

Андрій Темченко розповідає, що використовувати можна обидва слова, оскільки вони, по суті, означають одне й те саме. Однак слово Пасха походить від єврейського свята Песах. Слово це з івриту перекладається як "пройшов". У Біблії описаний період, коли євреї перебували в рабстві у єгиптян і Фараон не хотів їх відпускати. За це Господь посилав йому безліч покарань і в решті той злякався і дозволив євреям покинути Єгипет.

"Останній напис був такий: "Всі первородні діти мають померти, крім тих домів, де буде на одвірку кров’ю жертовного Агнеця нанесено відповідний знак". Усім євреям було повідомлено про це і вони нанесли знак. А от решта – ні. Після цього Фараон і відпустив їх на свободу", – каже Андрій Темченко.

Відтак діти євреїв вижили, бо Бог "пройшов" повз. Після цього іудеї почали святкувати Песах на честь звільнення від рабства. Деякі легенди говорять про те, що Ісус Христос був розіпнутий на свято Песах, тому часом Христа ще називають Агнець Божий.

"Бо його принесли в жертву самі ж євреї. Тому таке шалене непорозуміння між євреями та християнами виникає. Християни – це боговибраний народ, ті, хто сповідує певний світогляд. Тому назва Пасха має таке походження. Але традиційно це слово у нас асоціюється з хлібом, який випікають до Великодня. Ми його жертвуємо, коли святимо в церкві", – каже Андрій Темченко.

Що ж до іншої назви, яка є більш популярною в християн, Великодня – то слово це означає великий день. Саме свято є найдавнішим у християн і є головним у богослужебному році, встановлене на честь Воскресіння Ісуса Христа. Тому й отримало таку назву – Великого Дня.

Існує ще одна легенда виникнення назви свята. Відповідно до неї назва Великдень з’явилася тоді, коли на українські землі прийшло християнство. Нібито в ті дні, коли народився Христос день став довшим і сильно світило сонце. А після того, як Ісуса розп’яли, то дні поменшали. Від цього й назва Великого Дня – Великдень.  

Що таке Чистий четвер і що треба робити в цей день?

21 квітня в Україні відзначають Чистий четвер. Сьогодні потрібно купатися, прати речі, очищаючи тіло і дух, адже вода в цей час має цілющу силу. Господині цього дня також проводять генеральне прибирання, викидають весь непотріб, печуть уже паски та фарбують яйця. Саме в цей день починається підготовка до Великодня.

У Чистий четвер також виварювали сіль. Четвергова сіль вважалася одним з найсильніших захисних оберегів. Саме цю сіль і святили в церкві на Великдень. Християни вірили, що вона захистить від вроків, проклять, а тому часто освячену сипали під поріг, щоб в будинок не проскочило нічого лихого.

Відповідно до історичних даних саме в четвер Ісус разом зі своїми учнями під час Таємної Вечері розділив останню трапезу. Етнограф Андрій Темченко розповідає, що апостол Лука так описує цей день: "Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!". Саме тому в святкуванні Великодня таку велику роль відіграє паска. Адже вона асоціюється з тим хлібом, який між своїми учнями-апостолами в четвер під час Таємної вечері розділив Ісус.

Чому печуть власне паску, а не будь-який інший хліб?

Як розповідає Андрій Темченко, на Великдень люди печуть паску, тому що вона має вертикальну форму. За його словами, весною все вертикалізується, а від цього й походить така назва хліба.

"Паска показує прагнення людини рости вгору й тілесно, й духовно. Це саме стосується й рослин, й тварин", - зазначає він.

Раніше на випікання пасок люди витрачала цілу добу й робили їх найрізноманітнішого розміру. Так, в середу ввечері готували опару для паски. Її потім ставили на цілу ніч у тепле місце, щоб вона гарна виросла. А вже в Чистий четвер починали випікати власне паски.

Нині ж на випікання пасок витрачають набагато менше часу, а от оздоблення й досі може дивувати та зачаровувати, адже кожна господиня прагне приготувати найкращу паску до Великодня.

Чому символом Великодня є писанки?

Андрій Темченко каже, що яйце – це символ життя. За своєю будовою воно схоже на клітину: клітинна оболонка (плазмолема), цитоплазма і ядро. Саме яйце уособлює те, з чого починається життя. Також яйце часто символізує переродження, воскресіння, оскільки з нього — яке виглядає неживим, зрештою виходить жива істота.

"Яйця несуть не тільки тварини, по великому рахунку людина запліднюється також у яйцеклітині. Це те, з чого з’являється життя як таке. Якщо взяти просто яйце – це яйце, але якщо на нього нанести відповідну символіку, то воно стає моделлю. Скажімо, якщо пофарбувати крашанку червоним кольором – це вже символ життя. Чорним не красять яйця", - розповідає етнограф.

За його словами, писанки асоціюються з чимось хорошим, із світлом, тому на яйця ніколи не наносять негативні знаки. Однак писанки не завжди були частиною християнського Великодня. Як каже Андрій Темченко, спочатку ця традиція була притаманна тільки язичникам, але поступово її перейняли й християни, так у церкву разом із паскою почали носити святити й розписані яйця.

Для кожного регіону України притаманний свій розпис писанок. Для Черкащини – це рослинний орнамент, де кожний елемент зображений у великому розмірі.

"На Полтавщині візерунки наприклад, круглі, зображують бутони, цвіт, бо там росли такі квіти. Вишивка йде гладдю, тому подібні візерунки простежуються і на писанках. У нас все не таке округле, більше хрестиком вишивають. Хрестиком передаються інші моменти природи, таким способом не можна зобразити великі бутони. А на Західній Україні використовують трикутники та ромби, тому що там же гори, ялини. Людина стилізує те, що бачить. Це еволюція життя та людей. Народ один, але в зв’язку з географією простору є деякі відмінності в тому, як ми все бачимо й зображуємо", – каже Андрій Темченко.

Чим треба наповнювати Великодній кошик?

Із кожним роком люди все більше й більше наповнюють свої великодні кошики, які потім несуть святити в церкву. Там можна побачити й солодощі, й алкоголь, й ковбасні вироби. Але з самого початку люди несли святити тільки хліб – паску. Уже пізніше додалися писанки. А в 21 столітті кожен кладе в кошик те, чим багатий.

"Ісус Христос сказав: "Не важливо те, що входить у людину, важливо те, що виходить із неї». Тому це справа кожної людини, що брати у Великодній кошик. Звичайно, горілку й вино краще не класти, це алкоголь. А Великдень – це ж свято миру", - каже Андрій Темченко.

Він додає, що нині в святкування вмішався бізнес, а в інтернеті можна знайти найрізноманітніші великодні кошики, вже упаковані різними продуктами.

"Зараз почали формувати кошики, продавати їх, так і вийшло, що люди вже беруть не тільки паску та яйця святити, але й інші продукти. Маркетинг у наш час відіграє велику роль", – додає етнограф.

Святкування Великодня за Радянського союзу та нині: чи були відмінності?

Андрій Темченко пригадує, що за часів СРСР не можна було ходити до церкви, бо влада Бога тоді не визнавала, але люди все одно ходили й святили паску. У Черкасах тоді була одна церква по вулиці Чехова.

"Ми ходили манівцями. Несли паску, яйця. І йшли в 4 ранку, всю ніч ми не стояли. Тоді в 4 ранку міліця втомлялась ловить «порушників» й можна було пройти. Це ж був Московський патріархат, ми не розуміли, що там співають, було багато людей, чекали, поки нас святою водою побризкають і ми були щасливі від цього", – розповідає Андрій Темченко.

Однак що тоді, що зараз традиції святкування Великодня практично не змінились. Люди вірили попри все, пекли паски, розмальовували яйця та крадькома йшли до церкви.

"Цей Великдень, який ми святкуємо в 2022 році особливо знаковий у зв’язку з нападом росії на Україну. Як казав святий Павло: «Не дозволяй злу перемогти тебе, а завжди перемагай зло добром». Ми не повинні стати такими, як росіяни. Ми не повинні вбивати. Якщо ми станемо такі, як вони, то нас уже перемогли. І оцей Великдень повинен ствердити думку, що ми боговибраний народ тому, що ми любимо Бога попри все. А людина – це образ Бога, тому ми любимо й людей, однак ми будемо обороняти  свою землю, сім’ї, бо ті, хто на нас нападає, вони вже давно не люди", - каже він.

Нагадаємо, що попри воєнний стан Великодня ніч у Черкасах буде без комендантської години. 

Підготувала Світлана Небилиця