Із приходом весни на Черкащині активізуються палії трави. Наразі такі загорання стаються ледь не щодня по декілька разів. Від спалювання сухої трави страждає не тільки довкілля, але й маленькі тваринки, які спокійно жили серед листя та трави в своїх нірках, поки не прийшла людина й не вирішила, що може влаштувати сезон паління. Деяким вдається врятуватися, а інші згорають заживо.

Виданню ЗМІ.ck.ua рятувальник Вадим Начкар розповів, що нині пожежі відбуваються досить часто. Бригаді за добу інколи доводиться виїжджати по 5-6 разів, бувають й такі дні, коли виклики про загорання сухої трави надходять рідко, але масштаби можуть бути великими й на гасіння такої пожежі може знадобитися 2-3 дні.

За його словами, найбільше від пожеж сухостою страждають маленькі тваринки, як-от їжачки та зайчики. Нагадаємо, що від початку весни рятувальники вже декілька разів витягали з вогню маленьких пухнастиків. Останній випадок стався у селі Іваньки 3 квітня. Тоді з вогню дістали маленьке зайченя. Вадим Начкар розповідає, що знайти й помітити його вдалося через плач. У зайченяти обгоріли бік, голова та лапки.

"Зайченя кричало, як маленька дитинка. Пищало, саме по звуку його почули й вдалося врятувати. Воно почало тікати, але не знало, куди бігти, бо скрізь був вогонь. Обгоріло. Якби втекло від нас, то могло б не вижити", – пригадує рятувальник.

Зараз із тваринкою все добре. До своєї родини зайченя забрав інший рятувальник. Його погодували й тепер життю крихітки нічого не загрожує. Вижити йому вдалося завдяки везінню: встигли приїхати рятувальники, змогли почути крик про допомогу, спіймали, не були байдужі. А скільки таких маленьких життів гине по всій Україні через паліїв трави?

"Для тварин загорання трави – вкрай небезпечні. До речі саме для таких маленьких, як їжаки та зайчики, також лисенята, тому що вони зараз у норах. Коли починає горіти трава, вони згорають або задихаються від диму, який заходить всередину до них. Не встигають втекти. А масштаби сухої трави великі, то тікати немає куди й вони просто згорають заживо", – розповів Вадим Начкар.

Він також додає, що є ймовірність, що під час пожежі тварині вдасться втекти самій, однак шанс такий не високий. Бо тварина не може передбачити, коли й де саме станеться загорання. За його словами, доволі часто доводиться рятувати тварин, забирати з вогню й випускати в безпечне місце. Від пожеж також гинуть і птахи, які нерідко облаштовують у високій траві гнізда, де висиджують своє потомство. Часто вони згорають там, не бажаючи полишати своїх дітлахів.

Як розповіла нашому виданню речниця ГУ ДСНС у Черкаській області Юлія Норовкова, з 1 січня 2022 року в області виникло 373 пожежі в екосистемах на загальній площі 800 гектарів. Це і суха трава, і сміття, і лісові масиви.

Нагадаємо, що випалювання сухої рослинності або її залишків тягне за собою адміністративну відповідальність. Крім того, такі пожежі є досить небезпечними, адже вогонь по сухій рослинності швидко поширюється та виникає загроза перекидання на житлові будинки чи лісові масиви. Нерідко під час таких пожеж травмуються, а то й гинуть не тільки тварини, але й люди.

За спалювання сухої трави та листя передбачений штраф від 3060 до 6120 грн для громадян, від 15300 грн до 21420 грн на посадових осіб. За ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, доведеться заплатити від 6120 до 12 240 гривень.

Зауважимо, що окрім того, що спалювання сухої трави шкодить довкіллю, людям та тваринам, у воєнний час, який запроваджений в Україні з 24 лютого, ці дії також можуть розцінюватися як акт диверсії. 3 березня 2022 року ВР внесла зміни до ККУ, посиливши відповідальність за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану. Зокрема це стосується паліїв сухої трави. Відповідальність за злочини, передбачені ст.113 "Диверсія", караються від 15 років до довічного ув'язнення.

Крім того, великою проблемою є виділення шкідливих відходів у навколишнє середовище. Люди та тварини, які вдихають чадний газ, тверді частинки у вигляді сажі, можуть отримати отруєння.

Як ми писали раніше, серед основних негативних наслідків спалювання сухостою:

– шкода живим організмам, які живуть в цих екосистемах;

– жертви серед рослин;

– матеріальні збитки для окремих людей та держави в цілому;

– шкода для ґрунту;

– забруднення навколишнього середовища.

Рятувальник Вадим Начкар звертається до людей та просить не палити суху траву, адже шкоди від цього більше, ніж користі.

"Не забувайте, що всі ми люди й повинні ними залишатися. Треба думати про інших. Тим паче зараз, коли в країні військовий стан, у рятувальників дуже багато робити й без паліїв трави", – сказав він.

Про те, чи є альтернативні способи, як поводитися із сухою травою, читайте ТУТ. 

Підготувала Світлана Небилиця

Фото та відео - ГУ ДСНС у Черкаській області 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Весняне "прибирання" і знищена екосистема: де між ними межа й чому черкащани так люблять палити траву.