Сьогодні, 14 січня, виповнюється два роки з дня аварії, в якій загинув директор черкаської школи № 19 Юрій Лункін. Попри резонансність цієї справи, вироку суду щодо покарання винуватця смертельної ДТП досі немає.

Про це пише "Вичерпно".

Нагадаємо, Лункіна 14 січня 2020 року збили на перехресті вулиць Надпільна-Крилова. Водій автомобіля "Land Rover" збив чоловіка, коли той переходив дорогу по пішохідному переходу.

Справу розглядають у Соснівському районному суді міста Черкаси. Суддя – Ольга Кончина. На лаві підсудних — Роман Куниця, який був водієм бізнесмена Юрія Буряка. На момент зіткнення в автівці перебували і Куниця, і Буряк. Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а потім у вигляді нічного домашнього арешту, обрали саме для Куниці.

Під час допиту Юрія Буряка в суді, на більшість запитань прокурора та представників сторони обвинувачення він не відповідав конкретно. Свідок обмежувався відповідями “мабуть”, “не пам’ятаю” або “не знаю”. Не зміг пояснити і зміну своїх показань, які давав на місці зіткнення, наступного дня слідчим та на подальшому досудовому розслідуванні. 

“Два роки, як сталася ця трагедія, і два роки, як немає нікому покарання. Ми ходимо на суди і ніби щось розглядаємо, проте результату досі немає, – розповідає донька загиблого Ірина Лункіна. – На останньому засіданні показали відео із нагрудної камери поліцейського. Я побачила тата мертвим і втратила свідомість. Нас не попередили про те, що ми будемо дивитися, і мені з мамою було емоційно дуже важко. Хотілося, аби нас заздалегідь попереджали про таке, адже ти дивишся й розумієш, що це рідна людина, із якою ти більше ніколи не побачишся”.

Заступник начальника відділу Черкаської обласної прокуратури, один із процесуальних прокурорів у справі Лункіна Вікторія Дидич повідомила, що у межах кримінального провадження вже допитали потерпілих, свідків та дослідили майже всі матеріали досудового розслідування. Наступне засідання призначили на 10 лютого, тоді мають допитати обвинуваченого Романа Куницю та завершити досліджувати докази. Після цього мають відбутися судові дебати.

Якщо вину Куниці все ж доведуть, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до восьми років та позбавлення права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Довгий термін розгляду справи Вікторія Дидич пояснює тим, що під час судового розгляду є обов’язковою явка самого обвинуваченого, його захисника, суддів, прокурорів, потерпілих. Суди в цьому провадженні переносили декілька разів через неявку деяких учасників процесу.

“Кримінальні провадження мають бути розглянуті в межах розумних строків, а от точних термінів закон не передбачив. Можу сказати, що вказаний судовий розгляд вже на завершальному етапі. За декілька засідань, думаю, суд винесе вирок”, – сказала прокурор.

У школі, де керував Юрій Лункін, як і в родині, теж жадають покарання для винуватця. Там досі говорять про аварію 2020 року, як про подію, що відбулася щойно. За словами учительки Оксани Скринник, вони не відчувають, що у справі панує правда та справедливість. Жінка згадує, що Юрій Миколайович був людиною із активною життєвою позицією. У нього було нелегке життя, але він любив його і вмів отримувати від нього задоволення.

“Він завжди був небайдужим – йому до всього було діло. Він ніколи не працював на пів швидкості, не вмів жити на пів ноги. Коло Юрія Миколайовича завжди був вир: подій, почуттів, планів, жартів. Він надзвичайно любив свою справу, прагнув гарних змін. Смерть такої молодої людини – це завжди трагедія, а коли людина гине нахабною і безглуздою смертю, то тим паче”, – каже колега Лункіна.

Друг родини Ігор Погрібний також обурений, що суд ще не виніс вирок по цій справі.

“До цієї трагедія я навіть не підозрював, ким Юрій для мене був. Ми людей цінуємо тоді, як їх з нами вже немає. Юрій Миколайович був дуже значимою людиною, як для доньки та дружини, так і для мене. Родина дуже тяжко переживає його втрату, оскільки він був для них фундаментом, муром, стіною в житті. Ми намагаємося всіляко підтримувати сім’ю Лункіних”, – розповів друг родини Ігор Погрібний.

“Ми маємо надію, що вирок суду – вже незабаром. Хотілося б, аби він був справедливим, але час покаже”, – сказала донька Ірина.