Обереги роблять діти, аби відправити на фронт, їх продають дорослі чоловіки й жінки, аби назбирати гроші для закриття чергової потреби ЗСУ, їх у своїх кишенях носять українські захисники, аби здолати ворога та вижити. Сьогодні оберіг став для нас не просто символом із минулого, а річчю, яка уособлює перемогу України в боротьбі проти росії та повернення всіх військових здоровими додому.

Журналісти видання ЗМІ.ck.ua поспілкувалися з черкаським етнографом Андрієм Темченком та дізналися, що означає слово оберіг, коли виникли ці предмети захисту та якими вони бувають.

Слово «оберіг» дуже давнє. Скільки існує людина – стільки існують і обереги. Раніше небезпеки підстерігали людей скрізь: це був і голод, і холод, і дикі тварини, а згодом війни.

«Раніше людина жила у страшнішому та більш небезпечному світі, ніж ми маємо зараз. Не було електрики, не було магазинів, де можна купити їжу, не було теплих домівок із усіма зручними предметами інтер’єру. Людина мусила виживати. Наші предки вірили в магічну силу речей, в божества, які охороняють людей. Так виникли й обереги», – каже Андрій Темченко.

За його словами, обереги не можуть з’явитися просто так. Якщо ви купите якусь річ і скажете, що це ваш оберіг – вона нею не буде. Адже оберіг повинен мати значення та сенс. Вони можуть бути виражені у словесній формулі, в зображеннях та предметах, але обов’язково повинні пов’язуватися з речами, в які вірили наші предки.

Як розповідає Андрій Темченко, слово «оберіг» співзвучне зі словами брег, берег. Це пов’язано з тим, що на березі – безпечно, а річка слугує тим містком, який проходять люди після смерті.

«Це пов’язано з тим, що смерть на воді завжди вважалася не чистою. Утоплеників ховали за межами кладовища, тому що людина помирає не за обрядом і не передається землі. Тому словосполучення «досягнути берега» – це отримати посилення, не тільки в тому плані, що людина вижила, але й у тому, що людина повинна померти саме на землі», - каже Андрій Темченко.

Він додає, що слово берегти означає «створювати береги». Відповідно в кожного свій берег – у живих один, у мертвих – інший. Слово «берегиня» більш сучасне й означає «та, що береже». Однак в давній Русі берегиня була істотою, яка живе на березі.

Найчастіше обереги пов’язували з водою, яка змиває нечисте, та вогнем, який його спалює. Також дуже часто ці предмети захисту уособлюють сонце, адже поки воно світить, то боятися нечистого не потрібно, всі чорти та демони виходять, коли сонце заходить. Загалом це повинна бути річ, яка знищує нечисть і може вона бути у формі кола або трикутника.

«Обереги мали знаки, які захищали обійстя або людину. У тих народів, які не носили одягу, де можна було б вишити оберіг, були татуювання у вигляді потрібних знаків. Зараз цю функцію виконує косметика, сережки (адже вони теж круглі). Голову захищають колоподібні речі – вінки, обручі. Ці речі не тільки прикрашають, але й можуть оберігати від різних нечистих сил», – каже Андрій Темченко.

Одними з найбільш поширених оберегів є браслети. Така річ повторює своєю формою сонце. Зараз браслети дуже поширені, їх виготовляють у різноманітних варіаціях. Синьо-жовтого кольору набули популярності з початку війни росії проти України. Вони є не тільки символом українського народу, але також і виконують функцію оберегу.

«Також оберегами були й косі хрести. Так показували палички, за допомогою яких раніше добували вогонь. Адже вогонь є тим, що знищує нечисту силу. Також обереги можуть зображувати у формі трикутників. У черкаських будинках, зокрема в Другій музичній школі, є колони у вигляді стріли – це блискавка, вогонь, який повинен очищати людей, які заходять всередину. А обереги води наносять найчастіше на посуд, зокрема глечики, де вона власне може й зберігатися. Вода змиває все нечисте», – каже Андрій Темченко.

Ще одним поширеним оберегом, який сьогодні часто можна побачити, це ляльки-мотанки. Їхня особливість у тому, що вони виготовлені без жодного вузлика. Для створення ляльок-мотанок використовують нитки, виготовлені за допомогою веретена.

Фото: Ольга Собкович

«Нитку створюють навколо осі веретена по руху сонця, а потім використовують її в мотанках. У ляльки-мотанки нема обличчя для того, щоб на неї не навести порчу. Наприклад, у ляльки-вуду є обличчя і вони були злими. Їх використовували для того, щоб завдати комусь кривди», – каже Андрій Темченко.

Поширеним оберегом є нитка з вузликом, яку люди носять на руці у вигляді своєрідного браслету. Етнограф розповідає, що такі вузлики в’язали ще в давні часи, аби «зав’язати хворобу». Такі ниточки мали допомогти позбутися болю в руках. Кожен новий оберіг, який сьогодні стає популярним, походить із давніх часів.

Нині обереги оточують нас скрізь, проте ми не завжди їх помічаємо. Андрій Темченко зауважує, що на багатьох будинках нанесені різні знаки, які зараз вважаються декором, але раніше вони виконували функцію оберегів і саме тому були зображені там, де є зараз.

Загалом оберегом можуть бути вишиті рушники та сорочки, пояси, намиста, імені та прізвища, особливо козацького походження, розписаний посуд, мова, а також герби.

«Україну оточують дуже хижі держави, тому що в них герби, на яких зображений орел, а це хижа тварина. Наш герб – тризуб, повернутий угору – це знаряддя, яким полювали, зокрема й на таких птахів», - зауважує Андрій Темченко.

Оберегами можуть бути й тварини, й рослини. Наприклад, калина показує місце, де є вода. Біля неї можна копати криниці, там можна саджати щось. Тому це дерево вважають оберегом, адже де є вода, там є життя.

Найчастіше люди використовують обереги там, де є небезпека. Це можуть бути двері, вікна, місце над ліжком тощо.

Із розвитком суспільства прикрашання своїх будинків оберегами стало не тільки традицією, яку в родині передавали з покоління в покоління, але й модною тенденцію.

Підготувала Світлана Небилиця 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Код ідентичності: які є традиції вишивання на Черкащині.