Пресконференція, присвячена підсумкам конкурсу мікрогрантів "Село. Кроки до розвитку" в межах проєкту "Розвиток села та протидія пандемії COVID-19 через сприяння росту малого та мікропідприємництва", відбулась 17 серпня в місті Черкаси.

Під час неї спікери обговорили результати проєкту, поділились своїми враженнями та можливостями, які мають переможці мікрогрантів та всі охочі, що планують втілювати свої ініціативи для розвитку громад. 

Директорка БФ "МХП - Громаді" Тетяна Волочай розповіла, що цей проєкт має довгу історію. Ще у 2016-2019 роках МХП провів конкурс "Село. Кроки до розвитку". Тоді в цей проєкт було інвестовано 11 мільйонів гривень і підтримано майже 250 ініціатив з 8 областей України.

"Ми в своїй діяльності скануємо проблеми громади, думаємо, що можемо зробити, щоб громада розвивалася. Це не тільки наша думка, але й думка багатьох експертів та донорів про те, що коли немає в селі бізнесу, то громада занепадає, тому що немає робочих місць, надходжень до бюджету, який міг би підтримувати громаду. Тому цей конкурс ми започаткували, щоб навчити людей не боятися започатковувати свій бізнес, долати страхи та певним чином припинити трудову міграцію, щоб наші люди працювали в Україні, а не виїжджали за кордон у пошуку кращої долі", – сказала вона.

Директорка Черкаської агенції регіонального розвитку  Любов Ропало розповіла, що цього року вони теж були партнерами в проєкті «Село. Кроки до розвитку». За її словами, це чудово, коли відбувається співпраця неприбуткової організації та  бізнесу.

"Так, торік ми спільно реанімували комунальні приміщення, закупили обладнання та створили три громадські майстерні в Черкаській області. Продовження в громадських майстерень є, бо розгортається значно більший проєкт на дев’ять територіальних громад, адже підтримку отримали від Євросоюзу", – сказала Любов Ропало.

Спеціалістка з розвитку програми відділу «Інклюзивний розвиток, розбудова та відновлення миру» ПРООН в Україні Марія Гуцман розповіла, що їхня організація в Україні працює з 1993 року й допомагає пришвидшити реформи в країні, зокрема вони працюють і над розвитком громад у контексті реформи децентралізації

"ПРООН працює у 24 областях України. В Черкаській області в нас впроваджується проєкт «Посилене партнерство для сталого розвитку». Ми – організація, для якої сталий розвиток є пріоритетом, як визначено нашим мандатом, стратегічними документами та Порядком денним для сталого розвитку до 2030 року", – сказала вона.

У цьому ж році конкурс «Село. Кроки до розвитку» був реалізований у межах спільного проєкту Уряду Швеції та Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні «Посилене партнерство для сталого розвитку». У результаті реалізації проєкту вигоду отримали 24 домогосподарства та понад 70 осіб непрямих вигодонабувачів, які є членами цих сімей.

"У межах конкурсу ми відібрали найкращі проєкти, яким надали грант у розмірі 50 тисяч гривень на започаткування ініціативи або її подальший розвиток, якщо вона вже була частково реалізована. У результаті конкурсу є 24 переможці з Черкаської та Вінницької областей. Ці підприємці мали змогу навчатися та отримати індивідуальну консультацію від менторів, навчились писати гранти, бізнес-плани", – зауважила Тетяна Волочай. 

Зазначимо, що проєкт «Розвиток села та протидія пандемії COVID-19 через сприяння росту малого та мікропідприємництва»  реалізовано Благодійним фондом «МХП - Громаді» у партнерстві з Агенціями регіонального розвитку Вінницької та Черкаської областей. Він став одним із 9 проєктів-переможців з 20 областей України. Відповідно до поданої заявки  внесок "МХП - Громаді"  - майже 700 000 грн. Ще понад 820 000 грн надали партнери, з них 620 000 грн – кошти ПРООН. У межах проєкту було оголошено  конкурс мікрогрантів «Село. Кроки до розвитку», який передбачав навчання для підприємців-початківців із сільських населених пунктів Вінниччини та Черкащини. У результаті конкурсна комісія обрала 24 проєкти-переможці, які отримали фінансування в розмірі до 50 тис. грн. Серед них тринадцять проєктів з Черкаської області, зокрема: 

1. «Майстерня крафтового хліба «АгроЕльф» (Вікторія Феофілова, Геронимівка).

2. «Пошиття та ремонт одягу, трикотажних виробів, постільної білизни та масок» (Світлана Мірошник, Свидівок).

3. «Удосконалення процесу доїння кіз шляхом переобладнання доїльної зали» (ФГ «Новоселівське», Глушки).

4. «Виробництво залізобетонних виробів» (Влад Савченко, Ліпляве).

5. «Здоровий відпочинок «Зелений туризм + лазня з фіточаном»  (Олена Цеминене, Ліпляве).

6. «Майстерня крафтового чаю «Ладочай»  (Діна Садова, Михайлівка).

7. «Екосадиба  «Свидів Чан» (Олег Надточій, Свидівок).

8. «Your Jam – крафтова майстерня варення»  (Ярослав Стеценко, Сокирне).

9. «Майстерня з ремонту та обслуговування мото-, велотехніки та бензо-, електроінструменту» (Андрій Федоров, Тіньки).

10. «Трав'яний збір та реалізація цілющих екочаїв Холодного Яру» (Богдан Штеменко, Звенигородка).

11.  «Вирощування та реалізація саджанців фундука та саджанців фундука щепленого на ведмежому горісі» (Вадим Рекун, Чубівка).

12. «Безконтактний відбір меду. Реалізація меду та крем-меду з натуральними добавками» (Євгеній Сорока, Шевченкове).

13. «Вкусняшечки для девчонок» (Анна Счастливцева, Головківка).

Та ще 11 проєктів перемогли від Вінницької області. Серед них такі:

1. «Підвищення ефективності вирощування сільськогосподарських культур за рахунок зменшення витрат на обробіток ґрунту» (Микола Ткачук, Борщівці);

2. «Садиба «Козака Демида» (Максим Київський, Демидівка);

3. «Медова пасіка «True Honey by Bednarchuk» (Сергій Беднарчук, Іллінці);

4. «Вирощування мікрозелені»  (Олена Корчова, Ладижин);

5. «Гостина» – крафтове виробництво м’ясних продуктів» (Олександр Морозов, Літин);

6. «Широкопрофільна майстерня на селі» (Дмитро Поліщук, Махнівка);

7. «Гарбузове насіння – не тільки корисно, а й прибутково» (Андрій Ніколаєнко, Михайлівка);

8.  «Швейне виробництво постільної, лазневої та кухонної білизни» (Марія Вівдич, Моївка);

9. «Магазин «Живі квіти» (Антоніна Бірчак, Оратів);

10. «Приватна авторська школа перукарського мистецтва «Браво» (Людмила Комиш, Устя);

11. «Створення умов для сталого розвитку сімейної ферми з розведення великих порід гусей та індиків»  (Анастасія Деркач, Холодівка).

Серед авторів ідей 11 підприємців започаткували свій бізнес, а для 13 було надано підтримку. Підприємці-переможці зокрема працюють в агросекторі, вирощують худобу, розвивають зелений туризм, легку промисловість, виготовляють продукти харчування, надають послуги з ремонту та навчання тощо. Унікальність цього проєкту полягає в створенні сталого партнерства і адаптації сталих моделей бізнесу до умов викликів підприємницької діяльності на селі.  Менторська підтримка учасників, допомога та супровід у написанні бізнес-планів в громадах та консультування щодо налагодження сталого патерства створило сприятливе середовище для ведення бізнесу в сільській місцевості, мобілізації громадян та появі перших кроків для посилення економічного зростання їхнього майбутнього.

Євгеній Сорока з села Шевченкове, що на Черкащині, розповів про свою участь у проєкті. Його ініціатива «Безконтактний відбір меду. Реалізація меду та крем-меду з натуральними добавками» виграла в конкурсі «Село. Кроки до розвитку».

«Ми брали участь у навчанні. І це нам допомогло, бо ми зрозуміли, як писати бізнес-план, створювати маркетингові пропозиції, цінову політику тощо. Найскладніше для мене було почати й повірити, що все вийде. А коли вже прослухали уроки, тоді виникли надії та бажання. Якщо будуть проєкти наступні, то ми вже можемо долучити декількох людей, які зацікавились після нашої участі», – сказав він.

За його словами, завдяки грантовим коштам вдалось купити пристрій для розпечатки рамок. Він значно пришвидшив та полегшив роботу. Завдяки ньому вдалось скоротити до мінімуму людську роботу та перевести її в механізовану.  

А Дмитро Поліщук із Вінницької області переміг з ініціативою «Широкопрофільна майстерня на селі». Чоловік теж розповів про свої емоції від конкурсу та про те, як участь в конкурсі «Село. Кроки до розвитку» посприяла його бізнесу.

«Я трохи запізнився, бо пізно дізнався про конкурс, тому не брав участі в навчальному модулі.  Але я долучився дуже швидко, не пропускав жодної конференції. Для мене було важливо бачити, чути й розуміти, що вчать і які треба зробить поправки. Я починав з ремонту взуття. Але зараз це немає сенсу, треба змінюватися. Тому довелось перепрофілюватися, почати працювати не тільки з ремонтом взуття, а також робити дублікати ключів, точити ножі, ножиці. Довелось стати майстром широкого профілю, тому й назва така. Такі майстерні мають бути не тільки в селах, але й у містах. Вони мають сенс. Якщо немає роботи по взуттю, то приносять щось наточити. І я постійно зайнятий роботою і це теж корисно для мене», – розповів він.

Завдяки конкурсу Дмитро Поліщук зміг придбати спеціальне та високоточне обладнання. Наприклад, станок для виготовлення дублікатів ключів високої точності (близько 30-40 тисяч гривень). А також придбав інструмент для розтяжки халяви.

Загалом у результаті реалізації проєкту планується зниження рівня сільських мігрантів та втілення перших кроків для підвищення рівня економічного зростання в сільських громадах. У сільській місцевості збільшиться кількість успішних історій та прикладів підприємництва, що дозволить популяризувати мале та мікропідприємництво серед інших.

«Цей проєкт хороший і повинен реалізовуватися й надалі, але у партнерстві. І тут би хотілось, щоб долучилась обласна влада. У цьому році ми реалізовували проєкт у Черкаській та Вінницькій областях й помітили, що на Вінниччині краще орієнтування в цьому плані, тому що там обласна адміністрація вже декілька років проводить конкурс стартапів. І такий досвід був би корисним і в нашій області. Я думаю, що саме в партнерстві цей проєкт буде процвітати», – підсумувала Тетяна Волочай.