"Маленький феномен" - так називають ОСББ, що утворилося у десятиповерхівці на Митниці. Завдяки ініціативі однієї із мешканок, у цьому будинку вже тричі проводилися ремонтні роботи.

Про це повідомляє vikka.ua.

"У 2016 році ОСББ "Гагаріна 39" реалізувало  наймасштабніший проект в історії міської Програми співфінансування ОСББ та ЖБК. Його загальна кошторисна вартість – 620 тисяч гривень. З міського бюджету для ОСББ виділили кошти співфінансування у сумі 434 тисячі  гривень. Було виконано одразу три види робіт", – зазначив головний спеціаліст відділу сприяння ОСББ департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради Юрій Кучеренко.

186 тисяч гривень у ремонт будинку вирішили вкласти самі мешканці. "Зібрати таку суму в короткі терміни було нереально. Тому ми взяли кредит у банку. 93 тисячі з них нам відшкодувала держава за програмою енергоефективності. Іншу половину, – 93 тисячі, – ми наразі повністю погасили", – каже директор ОСББ "Гагаріна 39" Олена Міняйло.

Офіційно ОСББ було створене 1 січня 2016 року, але мешканці об’єдналися ще восени 2015 року. Після того, як встановили у будинку лічильник опалення, оцінили результати. Так, за минулий опалювальний сезон власники трикімнатних квартир зекономили 1800 гривень, двокімнатних – більше 1000 гривень. Було запропоновано частину заощаджених грошей вкласти у подальшу модернізацію систем життєзабезпечення будинку.

"Коли збирали гроші на лічильник, виявилося, що його реальна вартість виявилась дещо меншою, оскільки ми платили готівкою. Залишились кошти. На загальних зборах мешканців було вирішено використати ці гроші на модернізацію системи освітлення під’їздів та сходових клітин. Встановили світильники та прожектори з лампами LED. А також датчики до них", – розповідає Олена Міняйло.

За рахунок енергозберігаючих ламп у будинку зекономили на енерговитрати. Крім того, наразі у системі опалення повністю замінена запірна арматура, а це 102 крани. Від цього також у декого з мешканців додалося градусів у батареях. У будинку вже запущена система ІТП-циркуляційних насосів з терморегулятором.

Однією з наболілих проблем будинку роками був дах. Мешканці 10-го поверху будинку жалілися на протікання стель.

"Усі зливові системи на даху були забиті камінням. Років 6 тому була така злива, що залило не тільки квартиру, а й увесь під’їзд. Тоді я о сьомій ранку повернувся додому з відрядження, а мене вже чекали сусіди, щоб відімкнув горище. Коли відкрили двері, вода хлинула звідти через поріг", – розповідає мешканець квартири на 10-му поверсі Назар Стеблина.

За словами членів ОСББ, комунальники не чистили в будинку зливові системи. І внаслідок зливи їм самотужки доводилося вичерпувати воду у під'їзді. Хоча по документах у будинку дах був повністю відремонтований. Ті часи мешканці пригадують, як страшний сон.

"У мене в квартирі лампочки на стелі світили у воді. Як тільки вона на горищі піднімалася, то доходила до патрона і їх замикало. Вентиляції на даху не були прикриті. Вода з них стікала до квартир. Через щілини у вікнах парадна була дуже холодною. Наразі у мене в квартирі стоять терморегулятори. Через те, що у під’їзді не втрачається тепло, у квартирі тепло і майже не вмикаються батареї. Наразі у нас приблизно 22 °C. Діти ходять по квартирі у шортах", – розповідає Назар Стеблина.

Сама голова ОСББ мешкає на четвертому поверсі. Температура у її квартирі сягає 25 °C. "Це дуже жарко. Багато хто з сусідів жаліється, що стало задушливо. Питають у мене, навіщо я так сильно натоплюю. Але терморегулятори стоять на тому ж самому режимі, що і в минулому році", – каже вона.

Наразі позиції сусідів щодо заощадження розділилися. Ті мешканці, що оформили субсидію, повною мірою не використовують ліміт, який їм надає держава. При цьому люди хочуть, щоб постачальник послуг повністю виконав свої зобов’язання перед ними. От і просять, щоб було тепліше.

На думку інших жителів будинку, економити можна ще більше. "За європейськими стандартами у нас в оселях дуже жарко. Там звикли економити на опаленні. У італійців, наприклад, тепло одягатися вдома у холодні сезони – це норма", – каже Назар Стеблина.

Керівниця зразкового ОСББ, у свою чергу, наводить приклад Грузії. "Там дотримуються позиції: навіщо платити більше, якщо можна зекономити. На домашній одяг зазвичай одягають халат чи щось тепле", – розповідає про досвід кавказької країни жінка.

Олена Міняйло переконана, що звичка не рахувати витрати тепла, енергоресурсів залишилась у громадян як радянська спадщина. Тоді економія не була пріоритетом. Деякі люди з тих часів звикли, що хтось за них подумає, хтось за них зробить.

"Нас не привчали бути господарями. Багато хто вважає, що його власність та відповідальність починається лише за порогом його квартири і закінчується там же. Але це стосується більше старшого покоління. З молоддю працювати приємно. Вони прогресивні, я стараюся до них прислухатися. Як, наприклад, порада одного з наших сусідів щодо роздільного збору сміття", – каже вона.

Жінка розповіла про досвід одеситів, який її надихає. Там в ОСББ організували роздільний збір сміття. "На зароблені з цього кошти вони встановили у під’їзді шведські стінки. У нашому будинку мешкає близько 100 дітей. Хочу зробити локації для малечі. Вже знаю, де", – ділиться мрією Олена Міняйло, але спочатку в її планах утеплення стін будинку, яке запланували на наступний рік.

Успіх роботи ОСББ сама Олена Міняйло називає результатом кропіткої роботи. Зізнається, що перші півроку були справжнім жахіттям. З деким із сусідів було дуже важко домовитися. Доводилося завойовувати довіру.

Жінка каже, що керівником ОСББ ставати не хотіла. Вона просто прагнула змін, в першу чергу, для себе та своєї сім’ї.

"Якщо мені було брудно у під’їзді, то я його сама і мила. Коли син був маленьким, ще на початку 2000-х років, чоловік організував дітей та облаштував у дворі баскетбольний майданчик", – розповідає вона.

Передісторія створення ОСББ – це намагання Олени Міняйло встановити собі у квартиру індивідуальний лічильник на тепло.

"Коли з’ясувалось, що це технічно неможливо здійснити при існуючій схемі теплопостачання будинку та квартир, нею була зроблена спроба здобути дозвіл на встановлення лічильника на свій під’їзд. Але після розмови з керівником управління ЖКГ  їй  стало зрозуміло, що це теж не допускається міськими правилами. Тож  довелось почати діалог із сусідами щодо встановлення єдиного  приладу обліку тепла на весь будинок", – розповів передісторію створення ОСББ Юрій Кучеренко.

За досвідом чиновника, ОСББ протягом року спроможне виконати один вид робіт із капремонту у будинку. "А тут… самі бачите, рік – за три. А якщо порівнювати з тим, як працюють житлово-експлуатаційні управління, то цей рік – один за 100, – зазначив він.