Міністерка освіти та науки Лілія Гриневич розповіла, над якими пріоритетними напрямками наразі працюють в міністерстві, чи може вплинути зміна влади в України на "Нову українську школу", а також відреагувала на критику, що стосується змін до правопису.

Про це та інше Гриневич розповіла під час візиту до черкаської гімназії №9, учні якої активно вивчають робототехніку, створюють власних роботів та займають призові місця на змаганнях різного рівня.

Зазначимо, що в межах співпраці МОН з Lego Фундацією, ще протягом двох років українські першокласники отримуватимуть дидактичний матеріал.

Гриневич спілкується з учасниками команди з робототехніки гімназії №9

"Усі першокласники минулого року отримали "Шість цеглинок" (від ред. - йдеться про набори лего), які використовуються в начальному процесі. Через гру діти краще засвоюють інформацію. І граматика, і спільна робота в команді, дуже багато методик, і це приємно. Але для нас зараз важливо розвинути якість математичної і природничої освіти в школах. Зокрема, ми провели дослідження в початковій школі математичної і читацької грамотності дітей, і це дослідження дало декілька висновків", - розповіла Гриневич.

Міністерка наголосила на висновку, що стосується дошкільної освіти. За її словами, результати досліджень свідчать про те, що наявність дошкільної освіти впливає на математичну грамотність дитини. Тобто, ті діти, які побували в садочках,мають значно вищий рівень математичної грамотності, аніж ті, які не мали шансу здобути дошкільної освіти.

"І це свідчить про те, що серйозна робота над створенням місць для дітей в дошкільних закладах - це правильна політика. Три роки тому черга становила понад 96 тисяч осіб, зараз ми маємо в черзі - 33 тисячі дітей. Тобто чергу скоротили втроє. За цей час ми створили 72 тисяч місць у садочках", - зазначила Лілія Гриневич.

Втім, за її словами, залишається проблема, над якою зараз працюють фахівці, - це "кадровий голод" на вихователів дошкільних закладів. Наразі в Україні вихователь - це одна із низькооплачуваних категорій педагогічних працівників.

"Як відомо, за ці три роки уряд підвищив освітянам зарплату орієнтовно на 80-85% залежно від категорії. Але ця зарплата була на стільки низька, що вона і далі є невисокого рівня, а особливо є серйозний дисбаланс між зарплатою молодого вчителя і вчителя вищої кваліфікаційної категорії з великим досвідом. За одну і ту ж роботу різниця в зарплаті може бути в 2-2,5 рази, а деколи в 3 рази. І до таких низькооплачуваних належать робота вчителя, вихователя дошкільного закладу та майстра виробничого навчання. Усе це гостро дефіцитні кадри", - відзначила Гриневич та додала, що наразі в уряді розробляють реформу праці педагогічних працівників, втілення якої має призвести не лише до збільшення рівня зарплати, але і подолання існуючих дисбалансів.

Міністерка також наголосила на необхідності забезпечення шкіл математично-природничими кабінетами. На цей рік на створення таких кабінетів з держбюджету була виділена цільова субвенція у розмірі 200 млн грн.

"Найбільший кадровий голод на ринку праці – це якраз люди з природничою освітою. Тому треба досягти того, щоб діти не втрачали інтерес до цих предметів, а навпаки потім хотіли далі здобувати цю освіту", - сказала Лілія Гриневич.

Також високопосадовиця висловила власну думку стосовно можливих призупинень освітніх реформ через зміну влади.

"Я чітко розумію, що насправді підґрунтя ми дуже серйозне заклали в освітніх реформах. Уряд Гройсмана дуже багато інвестував у "Нову українську школу". Зокрема, в шкільну інфраструктуру протягом двох останніх років  - майже 7 млрд грн.  Тобто по 1 млрд для перших класів, і крім того, на кабінети, шкільні автобуси, комп’ютери та на цілу низку інших субвенцій. Але це не означає, що ці реформи незворотні. Адже закони можна змінювати в парламенті. І найголовніше, це коли викривляється реформа. Тобто коли її нібито продовжують, але в неї не інвестують", - зазначила міністерка та зауважила, що інвестиції є основою розвитку.

Лілія Гриневич заявила, що саме тому вирішила йти до парламенту від політичної сили "Українська стратегія Гройсмана".

"Гройсман -  прем’єр-міністр, який реально інвестував в освіту. І таких інвестицій не було за часи незалежності в шкільну освіту. Кожна людина в цій команді - це професіонал, за яким стоять конкретні результати роботи. Тому я пишаюся, що іду саме із цією командою. І в новобраному парламенті не можна сидіти і вивчати ситуацію рік про те, що робити. У нас є напрацьовані закони. Наприклад, в освіті вже маємо прийнятий в першому читанні Закон "Про загальну середню освіту", який розвиває тему індивідуалізації навчання, зокрема, як дитина може розвивати власні таланти в школі. У нас є розроблений закон про професійну освіту, який ми готові одразу вносити в парламент. Ми працюємо зараз над законом про освіту дорослих, а також змінами до закону "Про вищу освіту"", - розповіла Гриневич.

Високопосадовця вважає, що у новому парламенті мають об’єднатися молоді амбітні політичні сили зі старими професійними, які вже розробили ряд законів, які необхідно втілити.

Відповідаючи на запитання журналістів, Лілія Гриневич також прокоментувала зміни до українського правопису.

"Хочу заспокоїти людей, яких хвилює новий правопис. Насамперед цей правопис спрямований на відновлення тих норм, які завжди існували в українській мові до моменту русифікації українського правопису. Більше того, наш підхід  - це насамперед зберегти можливість застосовувати ті норми, до яких люди вже звикли. Так само можливість відновлювати ті норми вживання, які завжди були традиційно в українській мові. Наприклад, в художній літературі дуже часто можна зустріти закінчення "и" в родовому відмінку. Так, ми можемо казати "гідності" та "гідности". Ця літературна мова має дуже давню історію і це нормально, що вона повертається в українську мову. Але кожна людина може вживати її і так, і в інший спосіб", - зауважила Гриневич.

Вона наголосила, що декілька норм були абсолютно зрусифіковані, а тому необхідно повернутися до попередніх, як наприклад, слово "проєкт".

 "Це є норма, яка не містить багатоваріантності, але ще впродовж п’яти років можна застосовувати стару норму. Більше того, коли ми запроваджували правопис, ми домовилися, що впродовж п’яти років на ЗНО приймаються норми і старого, і нового правопису. Щоб це ніяким чином не могло вплинути на результати випускників", – відзначила Лілія Гриневич.